Справа № 309/1188/20
Провадження № 1-кс/309/339/20
02 червня 2020 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020070050000502 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України про арешт майна ,-
Слідчий СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання вмотивовано тим, що 31.05.2020 приблизно о 02 години 10 хвилин, ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Фольцваген Джетта» НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою «Мукачево-Рогатин-Львів», в напрямку з м. Хуст у бік с. Велика Копаня, Виноградівського району, не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого, на відстані близько 1.5 км до АЗС «Автомобіліст» здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який рухався у попутному напрямку на його смузі руху. Внаслідок наїзду велосипедист ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.
31 травня 2020 року після проведення огляду місця дорожньо транспортної пригоди, що мала місце 31 травня 2020 року вилучено автомобіль марки «Фольцваген Джетта» НОМЕР_1 , який поміщено на арешт майданчик Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області, а також велосипед, який поміщено на арешт майданчик Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області та уламки транспортного засобу з місця події, що поміщено до спеціального пакету №7261500.
01 червня 2020 року в ході проведення огляду трупа вилучено одяг у якому був одягнутий потерпілий ОСОБА_6 , а саме майку темно синього кольору, кофту спортивну темно синього кольору, штани, носки, труси, рюкзак зеленого кольору, пару робочих рукавиць, жилетку чорного кольору, що поміщено до спеціального пакету № 7260529.
Вилучений під час даного огляду автомобіль марки «Фольцваген Джетта» НОМЕР_1 , велосипед, уламки транспортного засобу з місця події та одяг у якому був одягнутий потерпілий ОСОБА_6 зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та не відносяться до речей, які вилучені законом з обігу, а тому згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України та ч. 7 ст. 237 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у частині 2 ст.167 КПК України, тобто критеріям тимчасово вилученого майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 , не з'явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
В судове засідання володілець вилученого майна автомобіля марки «Фольцваген Джета» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 не з'явилася надіславши суду заяву про розгляд клопотання у її відсутності, не заперечує проти задоволення клопотання.
На підставі ст.. 172 ч.1 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання у їх відсутності .
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи , що в судове засідання не з'явився слідчий та власник майна фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося , що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173,175, 309 КПК України слідчий суддя , -
Клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020070050000502 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Фольцваген Джета» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 мешканці АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 та прокурора Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1