Справа № 242/589/20
Провадження № 2/242/618/20
01 червня 2020 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування № 1629 від 02.08.2002 року. За вищевказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 . Однак, вони з 2014 року не проживають за вищевказаної адресою, не сплачують комунальні платежі, особистих речей в квартирі не мають. Реєстрація за вищевказаною адресою відповідачів перешкоджає власнику розпорядитися власністю, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.02.2020 року відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце слухання справи. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , зазначила, що вона разом з донькою мешкає на постійній основі в Російській Федерації, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує, просить суд слухати справу у її відсутність.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Селидівської міської ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу у їх відсутність, та зберегти право користування житловим приміщенням малолітньою дитиною у відповідності до діючого законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування квартири від 02.08.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської державної нотаріальної контори Шарафєєвою І.В., ОСОБА_4 , від імені якого діє по довіреності ОСОБА_5 , дарував квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а обдарований ОСОБА_1 прийняв в дар вищевказану квартиру. Зареєстровано в реєстрі за № 1629.
Згідно довідки № 13/11-11 від 26.11.2019 року, виданої ОСББ «Нагорна-13 м. Селидове», за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , 1987 року народження та ОСОБА_3 , 2012 року народження.
Згідно актів від 26.11.2019 року, 20.01.2020 року комісією у складі: голови ОСББ «Нагорна -13 м. Селидове» Волковою Т.Є., в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , складені акти про непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 року. В квартирі відсутні особисті речі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 УК України передбачено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
У відповідності до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.
Вищевказані докази в їх сукупності приводять суд до переконання, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не мешкають в житловому приміщенні без поважних причин понад один рік, це відповідно до ст. 405 ч. 2 ЦК України є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В судове засідання не надано доказів, які б свідчили про те, що причини відсутності відповідачів у спірному приміщенні понад один рік є поважними.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає. Судом встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 на теперішній час мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 72 ЖК України, ст. ст. 16, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ), яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ), третя особа: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради (місце знаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К Маркса, буд. 8) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська