Справа № 307/3485/19
Провадження № 2/307/283/20
03 червня 2020 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві зазначив, що шлюб між ним та відповідачкою було укладено 21 листопада 1998 року. Від даного шлюбу в них народилася троє дітей, а саме: ОСОБА_3 , 1999 року народження, ОСОБА_4 , 2014 року народження, та ОСОБА_5 , 2010 року народження. Протягом останніх років сімейне життя з відповідачкою поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Кожен з них має зовсім протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідачка нехтує сімейними цінностями, з її ініціативи виникають сварки, свідком яких нерідко стають їхні діти. Відповідачка нездатна підтримувати нормальної моральної атмосфери в сім'ї, дбати про побудову сімейних відносин, що засновуються на взаємній любові, повазі, дружбі, взаємодопомозі. Відповідачка дуже часто зловживає алкоголем, в стані алкогольного сп'яніння не готує дітям їжу, не доглядає за ними, не виконує своїх материнських обов'язків, що прямо суперечить ст. 150 Сімейного кодексу України. Вони фактично не ведуть спільного господарства і не мешкають разом. Діти знаходяться на його утриманні. Він переконаний, що сенсу і можливості підтримувати сімейні відносини не має. Вважає, що надання строку на примирення не виправить стан їхніх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, спроби примирення в минулому не принесли жодних результатів. Просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 21 листопада 1998 року і від даного шлюбу мають троє дітей, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Фактичні обставини щодо взаємин подружжя свідчать, що розлад в сім'ї має не тимчасовий характер, а подальше спільне проживання в шлюбі стало неможливим, оскільки взаєморозуміння між сторонами втрачено? збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому при таких обставинах шлюб підлягає розірванню.
Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання неповнолітніх дітей, поділу спільного майна сторін не заявлено.
Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112, 113 СК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 21 листопада 1998 року у виконавчому комітеті Грушівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Україна, актовий запис №36, розірвати.
Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання неповнолітніх дітей, поділу спільного майна сторін не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Діброва, Тячівського району, Закарпатської області, України на користь ОСОБА_1 768 гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Відомості про учасників справи :
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Діброва, Тячівського району, Закарпатської області, мешканка АДРЕСА_1 , України.
Головуючий: В.І. Бобрушко