Справа № 305/727/20
Номер провадження 1-кс/305/164/20
02.06.2020. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна,-
Слідчий СВ Рахівського ВП Тячівського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020070140000392 від 01.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 1 червня 2020 року близько 15.20 годин в м. Рахів, Закарпатської області по вул. Київська, навпроти будинку №194, працівниками мобільної групи в складі працівників поліції та працівників прокуратури зупинено автомобіль КАМАЗ, моделі 54115 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який перевозив свіжозібрані паливні дрова з села Чорна Тиса, Рахівського району, Закарпатської області, а саме з ТОВ "Екоінвесткарпат", громадянину ОСОБА_6 , де при перевірці документів на деревину довжиною від 4 до 6 метрів згідно бухгалтерської накладної №1/06 від 01.06.2020, об"єм деревини становить нібито 11,40 куб.м. Під час перевірки документів, ні підприємцем ОСОБА_6 , ні водієм ОСОБА_5 документи, які б посвідчували походження деревини та товаротранспортної накладної форми 1-ТН на перевезення лісопродукції, не надано, спеціальні бирки на деревину відсутні. Вказане повідомлення було зареєстровано в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області за №3125. Дані матеріали було приєднано до матеріалів ЄРДР за №12020070140000392 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події 01.06.2020 було проведено огляд автомобіля Камаз, моделі 54115, д.н.з НОМЕР_1 та деревини з участю спеціалістів ДП "Рахівського ЛГ" ОСОБА_7 , який повідомив, що дана деревина являє собою паливні дрова породи "Бук" та об"єм деревини візуально становить 11 м.куб. Згідно пояснення ПП ОСОБА_6 зазначену деревину він придбав у вищевказаному товаристві, де для її перевезення отримав накладну №1/06 від 01.06.2020. 02.06.2020 підприємцем ОСОБА_6 органу досудового розслідування надано товарно-транспорту накладну форми (ТТН-ліс) серії ЗКА №864108 від 09.12.2019, згідно якої Чорнотисянським лісництвом ДП "Ясінянського ЛМГ" відпущено ТзОВ "Екоінвесткарпат" деревину породи бук в кількості 12,6180 м.куб. Будь-яких документів, які б підтверджували походження вказаної вилученої деревини у ході огляду транспортного засобу та досудового розслідування не надано. Встановлено, що вантажний автомобіль Камаз моделі 54115 д.н.з НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , який 01.06.2020 перевозив деревину ПП ОСОБА_6 . Згідно ТТН вантажоодержувачем є ПП ОСОБА_6 , зареєстровано АДРЕСА_2 . 01.06.2020 у вказаному кримінальному провадженні слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вище зазначеного вантажного автомобіля та завантаженої на нього лісопродукції хвойних порід. З метою забезпечення прийняття у вказаному кримінальному провадженні законного рішення, встановлення законності походження вилученої лісопродукції, її породи, сортності, часу порубки, об"єму, наявності спеціальних бирок, фактичного об"єму та інших обставин, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність для проведення додаткового огляду вилученої деревини із залученням спеціалістів, яка на даний час є завантаженою на автомобілі Камаз та перебуває на території виробничого цеху ДП "Рахівське ЛГ" в м. Рахів, по вул. Б.Хмельницького. З метою збереження речових доказів та знарядь вчинення злочину у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №№12020070140000392 від 01.06.2020, просив накласти арешт на майно, у спосіб заборони користуватися та розпоряджатися майном, а саме вантажний автомобіль Камаз моделі 54115, д.н.з НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , та деревину об"ємом 11,40 м.куб., які згідно накладної №1-06 від 01.06.2020 відпущені громадянину з ТзОВ "Екоінвесткарпат" з с. Чорна Тиса, ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_2 , та були вилучені під час огляду, проведеного 01.06.2020 в м. Рахів, Закарпатської області, по вул. Київській (нароти будинку №194).
Прокурор Л.В.Кабаль та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали. Просять таке задовольнити з підстав наведених у клопотанні.
Власник вантажного автомобіля Камаз моделі 54115, д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився. Був належним чином, повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна. Про причину неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розглядом до суду не надходило.
Водночас вимогами ч.1 ст.172 КПК України регламентовано, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, дослідивши докази, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Згідно витягу з кримінального провадження №12020070140000392 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), внесені уповноваженою особою до ЄРДР-01.06.2020.
З витягу вбачається, що 1 червня 2020 року близько 15.20 годин в м. Рахів, Закарпатської області, по вул. Київська, навпроти будинку №194, працівниками мобільної групи в складі працівників поліції та працівників прокуратури зупинено автомобіль КАМАЗ, моделі 54115 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який перевозив свіжозрубані паливні дрова з села Чорна Тиса, Рахівського району, Закарпатської області, а саме з ТОВ "Екоінвесткарпат", громадянину ОСОБА_6 , де при перевірці документів на деревину довжиною від 4 до 6 метрів згідно бухгалтерської накладної №1/06 від 01.06.2020, об"єм деревини становить нібито 11,40 куб.м. Під час перевірки документів, ні підприємцем ОСОБА_6 , ні водієм ОСОБА_5 документи, які б посвідчували походження деревини та товаротранспортної накладної форми 1-ТН на перевезення лісопродукції, не надано, спеціальні бирки на деревину відсутні. Вказане повідомлення було зареєстровано в Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області за №3125. Дані матеріали було приєднано до матеріалів ЄРДР за №12020070140000392 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Виїздом слідчо-оперативної групи на місце події 01.06.2020 було проведено огляд автомобіля Камаз, моделі 54115, д.н.з НОМЕР_1 та деревини з участю спеціалістів ДП "Рахівського ЛГ" ОСОБА_7 , який повідомив, що дана деревина являє собою паливні дрова породи "Бук" та об"єм деревини візуально становить 11 м.куб.
Будь-яких документів, які б підтверджували походження вказаних вилучених речей та предметів у ході огляду не надано.
Також, встановлено, що вантажний автомобіль Камаз, моделі 54115, д.н.з НОМЕР_1 ,який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 .
1 червня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вищевказаного вантажного автомобіля та завантаженої на нього деревини 11.40 м.куб.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.
При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ст.132 ч.3 КПК України, застосування заходів кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів, потреби досудового слідства виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про яке йдеться в клопотанні та може бути виконане завдання, для виконання якого подано клопотання.
Згідно ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 вказаної статті, передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У клопотанні не зазначено про наявність жодної мети ( ризику), що передбачений абзацом 2 частини 1 ст.170 КПК України і вказував би на необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
У клопотанні відсутні посилання на обставини, які підтверджують, що не застосування заборони або обмеження користування, а також розпорядження майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Не приєднано таких доказів і до матеріалів клопотання.
Крім того, слідчий у клопотанні не вказує на те, хто є власникомвилученої деревини. Майно, на яке слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт, належить третій особі, яка не являється учасником кримінального провадження. Накладення арешту на вказане майно може призвести до негативних наслідків для власників цього майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що огляд та обмір деревини, проводилося за участі спеціаліста ДП "Рахівське ЛГ" ОСОБА_7 , яким встановлено розбіжність наявної лісопродукції на вантажному автомобілі зазначеній в товаротранспортній накладній, в той час, як протокол огляду місця події не містить посилання на участь в огляді такого спеціаліста, що не відповідає обгрунтуванню клопотання.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що в ході огляду лісопродукції, визначено об"єм 11.40 м.куб, однак в самому протоколі огляду подій від 1 червня 2020 року не зазначено об"єм деревини, що перевозилась. Таким чином, посилання на фактичну чисельність деревини в протоколі огляду місця події та постанові слідчого про визнання речовим доказом є припущенням.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що надана до матеріалів клопотання товаро- транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом взагалі не відповідає обставинам події, зазначеної в клопотанні про накладення арешту на майно, оскільки така датована 9 грудня 2019 року, вантажовідправником значиться ДП "Ясінянське-лісомисливське господарство", вантажоодержувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоінвесткарпат", та перевізником - водій ОСОБА_8 .
Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання слідчого, слідчий суддя вважає, що, в розумінні вимог ст.132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, тому наведені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12020070140000392 від 01.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України - вантажний автомобіль марки «КАМАЗ» моделі ”54115” з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , та деревину об"ємом 11,40 куб.м, які згідно накладної №1-06 від 01.06.2020 відпущені громадянину з ТзОВ "Екоінвесткарпат" з с.Ч.Тиса, ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_2 , та були вилучені під час огляду, проведеного 01.06.2020 в м. Рахів, Закарпатської області, вул. Київська (навпроти будинку №194) - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1