Єдиний унікальний номер справи 235/1892/20
Номер провадження 2/235/1008/20
(заочне)
03 червня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям, -
В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 11.09.1999 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб. Сумісне життя між позивачем та відповідачем не склалося. Подружні відносини між сторонами фактично припинено. Сумісне господарство не ведеться. Спору про розділ майна, яке є сумісною власністю подружжя сторони на час розгляду справи не мають. Подальше сумісне проживання, збереження шлюбу неможливі з причини того, що це суперечило б інтересам сторін, оскільки у них відсутнє обоюдне бажання зберегти сім'ю. Заходи спрямовані для збереження сім'ї, зокрема наданий сторонам строк на примирення не мав позитивного результату. Згоди з відповідачем на розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до ст. 106 СК України не досягнуто. За таких обставин, позивач звернувся до суду відповідно до ст. 110 СК України.
Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяви про розгляд справи в її відсутність, просить ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
З урахуванням положень ст. ст. 280,281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вересня 1999 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області (а.с. 6).
Неповнолітніх дітей подружжя не має.
Правовідносини сторін регулюються статтями 24, 104, 105, 110-112 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. ОСОБА_1 скористалася даним правом та звернулася до суду з таким позовом.
Відповідно до змісту позовної заяви основна причина розпаду подружжя це - різні погляди на обов'язки подружжя у сім'ї, небажання піклуватися одне про одного.
З матеріалів справи вбачається, що шлюборозлучний процес сторін розпочато 11 березня 2020 року шляхом пред'явлення ОСОБА_1 позовної заяви про розірвання шлюбу. З часу перебування справи в провадженні суду примирення між сторонами не досягнуто.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Позивач ОСОБА_1 категорично наполягає на розірванні шлюбу, тому відмова в задоволенні позову буде примушенням до шлюбних відносин, що є неприпустимим. Спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Суд, приймаючи до уваги позицію позивача, яка наполягає на розірванні шлюбу, ненадання відповідачем об'єктивних даних про вжиття мір для досягнення примирення, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу в результаті чого було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, - суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ст. ст. 104, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 11 вересня 1999 року Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 351.
Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Шлюб вважати розірваним в день набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 03.06.2020 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Красноармійськ Донецької області, громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Красноармійськ Донецької області, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: