233 № 233/8043/19
03 червня 2020 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.
при секретарі Теліціній О.О.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Кошеля А.С. ,
представника відповідача Золяєва С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кошеля А.С звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням поданих уточнень (а.с.32-33) зазначив, що він є споживачем послуг у сфері водопостачання та водовідведення, які надаються відповідачем по справі за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою встановлено лічильник холодної води № НОМЕР_1 , який введений в експлуатацію 08 березня 2012 року. 11 травня 2012 року контролерами Костянтинівського ВУВКГ був складений акт вводу в експлуатацію вузлу обліку холодної води № НОМЕР_2 із зазначенням терміну наступної повірки не пізніше 08 березня 2016 року. В січні 2019 року отримав копію судового наказу про стягнення з нього на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 5662 грн 73 коп, який був скасований за його заявою 25 січня 2019 року. Звертався до відповідача із заявою про укладення окремого письмового договору, анулювання неіснуючої заборгованості та проведення планової повірки лічильника, але отримав відмову. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки саме останній, як виконавець послуг із постачання холодної води та водвідведення, повинен слідкувати за своєчасністю чергової повірки та організувати роботи з демонтажу, повірки та монтажу повіреного приладу обліку води за власний рахунок відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-60цс15 від 22 квітня 2015 року.
Позивач просить:
-зобов'язати відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води № НОМЕР_1 , встановлений за адресою: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати відповідача здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильника холодної води № НОМЕР_1 , встановленого за адресою: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати відповідача провести перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року з урахуванням показань лічильника холодної води № НОМЕР_1 , встановленого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому проводити нарахування за показами лічильника.
Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Дорнецької області Бєлостоцької О.В. від 27 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній цівільній справі.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 лютого 2020 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кошель А.С. підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заначили, що умови договору про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення від 09 вересня 2015 року в частині обов'язку споживача забезпечувати за власний рахунок своєчасну повірку засобу обліку холодної води є нікчемними.
Представник відповідача Золяєв С.А. заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 , пославшись в обґрунтування заперечень на наступні обставини. Враховуючи, що в спірний період для КП «Компанія «Вода Донбасу» в тариф на централізоване водопостачаня та водовідведення не включені витрати на проведення періодичних повірок, обслуговування і ремонт засобів обліку холодної води (а.с.47-52), підстави для повірки лічильника холодної води № НОМЕР_1 за рахунок відповідача по справі відсутні. Прилад обліку води № 12-08641011 не пройшов повірку в березні 2016 року. Підстави для поновлення лічильника холодної води № НОМЕР_1 , встановленого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та нарахування плати за спожиті послуги відповідно до показань цього лічильника відсутні, оскільки прилад обліку холодної води можна використовувати тільки у випадках, якщо він повірений.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (а.с.4-6) є споживачем послуг централізованого водопостачання, які надає КП «Компанія «Вода Донбасу» за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії паспорту (а.с.4-6), позивач з 31 січня 1983 року зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 та фактично користується послугами централізованого водопостачання за цією адресою.
09 вересня 2015 року між сторонами по справі укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відповідно до п.1 якого КП «Компанія «Вода Донбасу» як виробник, зобов'язалось надавати споживачу ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , вчасно та якісні послуги постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (а.с.38-40).
Як вбачається з п.4 договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року, в будинку споживача встановлений засіб обліку води С 420 заводський номер НОМЕР_1 (а.с.38-40).
Згідно акту воду в експлуатацію № 59029 від 11 травня 2012 року в будинку АДРЕСА_1 було встановлено прилад обліку холодної води типу С420 15, заводський номер 12-08641011, дата повірки 08 березня 2012 року, строк наступної повірки 08 березня 2016 року (а.с.31, 29-30).
Відповідно до акту інвентаризації від 10 жовтня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані 5 осіб, станом на 01 жовтня 2019 року заборгованість за послуги водопостачання становить 9346 гривень 88 копійок (а.с.44).
Відповідно до підпункту 9 пункту 16 договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року передбачено право споживача на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі, демонтаж; транспортування та монтаж) будинкових засобів обліку холодної води за власний рахунок.
Підпунктом 16 пункту 17 договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року передбачено обов'язок споживача забезпечувати за власний рахунок своєчасну повірку засобу обліку холодної води.
Пунктом 29 вказаного договору передбачено, що цей договір укладено терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його однією із сторінне буде письмово заявлено про його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представників сторін, письмових заяв про розірвання договору від 09 вересня 2015 року сторони на адресу одна одної не направляли, що також підтверджується листом КП «Компанія «Вода Донбасу» від 20 березня 2020 року № 8043/03/20 (а.с.71).
Отже, станом на теперішній час укладений між сторонами по справі договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року діє.
Як вбачається з роздруківки з особового рахунку № НОМЕР_3 , станом на січень 2020 року споживач ОСОБА_1 має заборгованість за послуги централізованого водопостачання в розмірі 10 667 гривень 09 копійок (а.с.41-43).
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача Золяєв С.А. , і як вбачається з роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_3 (а.с.41-43), після закінчення строку повірки лічильника холодної води, три місяці ОСОБА_1 нараховувалась плата за водопостачання за середньомісячним споживанням, а згодом - з 01 липня 2016 року і до теперішнього часу - за нормою споживання.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити за власний рахунок періодичну повірку лічильника холодної води суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ, який також встановлює права споживачів.
Частиною 4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідно до підпункту 6 пункту 29, підпункту 4 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2019 року у справі №235/499/17 дійшов висновку про те, що підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.
Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - березень 2016 року) передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Отже, зі змісту вищенаведених положень законодавства, станом на час виникнення спірних правовідносин, саме на відповідача, як виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, було покладено відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого в будинку позивача, його обслуговування та ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Частиною 1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно підпункту 4) п.19 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 обов'язок контролювати установленi мiжповiрковi iнтервали, проводити перiодичну повiрку квартирних засобiв облiку, їх обслуговування та ремонт, у тому числi демонтаж, транспортування та монтаж покладено саме на виконавця послуг, а не на споживача.
Відповідно до ч.1, ч.2, п.5 ч.3, ч.4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та станом та час розгляду справи судом) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до підпункту 9 пункту 16 укладеного сторонами по справі договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року передбачено право споживача на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі, демонтаж; транспортування та монтаж) будинкових засобів обліку холодної води за власний рахунок.
Підпунктом 16 пункту 17 договору зазначеного вище договору від 09 вересня 2015 року передбачено обов'язок споживача забезпечувати за власний рахунок своєчасну повірку засобу обліку холодної води.
Отже, на переконання суду, до укладеного сторонами по справі договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року, включені обов'язки сторони - споживача, які не передбачені нормами чинного законодавства, суперечать вищенаведеним нормам діючого законодавства та покладають на споживача додатковий тягар.
Витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку гарячої та холодної води, відповідно до підпункту 79 розділу «Визначення обсягу і групування планованих витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води» і 16 розділу «Визначення обсягу і групування планових витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення» постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 №869, включені до складу витрат на збут, які в свою чергу, враховуються при формуванні тарифу.
Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до частини другої ст. 207 Господарського кодексу України, яка діяла на момент укладення сторонами договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року, нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
Приймаючи до уваги наведене, суд констатує нікчемність положень договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 09 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем по справі, які покладають на споживача обов'язок забезпечувати за власний рахунок своєчасну повірку засобу обліку холодної води, оскільки такі положення взагалі не покладають на зобов'язану сторону - КП «Компанія «Вода Донбасу» певних обов'язків, а саме обов'язку за власний рахунок проводити повірку засобів обліку, який закріплений у підпункті 4 пункту 32 Порядку №630, ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Аналогічні висновки міститься у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 815/5331/16, від 03 квітня 2020 року № 815/5329/16, який дійшов висновку про те, що враховуючи приписи вищевикладених правових норм законодавства й наявну правозастосовчу практику, обов'язок проведення періодичної повірки та відповідальність за своєчасність її проведення покладається виключно на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильника холодної води № НОМЕР_1 , встановленого за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи представника відповідача щодо не включення до тарифу на централізоване водопостачання витрат на проведення періодичної повірки лічильника холодної води суд відхиляє як неспроможні, оскільки включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води не залежить від дій споживача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а споживач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води, що узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 березня 2019 року по цивільній справі № 229/1539/17.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води та зобов'язання провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання, суд дійшов наступних висновків.
Пунктами 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до абзацу другого пункту 10 вказаних вище Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абз. 5 п. 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця.
У пункті п. 16 Правил відсутній абзац п'ятий, а його зміст не встановлює будь-яких випадків застосування нормативів (норм) при нарахуванні вартості спожитих послуг.
З огляду на зазначене, суд вважає, що застосуванню підлягає абзац 5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воді і водовідведення, яким передбачено, що плата за послуги вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню.
Інших випадків справляння плати за нормою споживання Правилами не передбачено.
Оскільки в будинку позивача встановлений засіб обліку води- лічильник № 12-08641011, єдиною підставою для переведення споживача на плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання є виявлена несправність засобів обліку води, що не підлягає усуненню. Такі нарахування здійснюються лише з моменту виявлення несправності засобів обліку води.
Відповідачем не надано суду доказів про несправність засобу обліку води № НОМЕР_1 , який встановлений в будинку споживача ОСОБА_1 , з огляду на що нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання за нормами споживання здійснене в порушення вимог вищенаведеного законодавства.
Приймаючи до уваги викладене, розглянувши справу відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання - відповідача слід зобов'язати поновити на абонентському обліку лічильник холодної води № НОМЕР_1 та здійснити споживачу ОСОБА_1 перерахунок оплати вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_3 з урахуванням показань, встановленого в будинку за адресою: АДРЕСА_1 лічильника води № НОМЕР_1 з 01 липня 2016 року до проведення періодичної повірки лічильника за рахунок виконавця послуг.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача - КП «Компанія «Вода Донбасу» в подальшому проводити нарахування за показаннями лічильника задоволенню не підлягають, оскільки межах ЦПК України захисту підлягає порушене право позивача, встановлення ж обов*язків на майбутнє без наявності спірних правовідносин є безпідставним, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та встановлених фактичних обставин.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача по справі.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (місцезнаходження : Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, 177а; ідентифікаційний код 00191678) в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.П.Ангеліної, 15) про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильника холодної води № НОМЕР_1 , встановленого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильник холодної води № НОМЕР_1 та здійснити з 01 липня 2016 року до проведення періодичної повірки лічильника перерахунок нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 з урахуванням показань вказаного лічильника.
В задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в дохід держави судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України процесуальні строки, зокрема, на апеляційне оскарження рішення, передбачені ст.354 цього кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повний текст судового рішення складений 03 червня 2020 року.
Суддя