233 № 233/1860/20
01 червня 2020 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міскрайонний суд Донецької області в складі:головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014230110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України ,
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернувся прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури з клопотанням про закриття кримінального провадження №12014230110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, яке обґрунтовує тим, що 24.12.2014 близько 18 год. 00 хв. на мобільний телефон ОСОБА_4 , проживаючої смт. Верхній Рогачик Херсонської області, зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником «ПриватБанку» і повідомив, що до кредитної картки ОСОБА_4 № НОМЕР_1 була спроба несанкціонованого доступу та карту потрібно заблокувати. Далі він попросив підтвердити дані кодом, який прийде у вигляді смс-повідомлення, що остання і зробила, а невідомий чоловік за допомогою даного коду, шляхом обману здійснив зняття грошових коштів у сумі 11000 грн.
25.12.2014 відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014230110000899, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Згідно зі ст. 218 КПК України, 28.12.2017 матеріали даного кримінального правопорушення надійшли з прокуратури Херсонської області до Костянтинівської місцевої прокуратури, для організації досудового розслідування.
Вжитими під час досудового розслідування заходами встановити особу, яка причетна до вчинення злочину не видалось за можливе.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі становить 3 роки.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. На підставі п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, п.2 ч.1 ст. 49 КК України, прокурор просить закрити кримінальне провадження №12014230110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених в останньому.
Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд клопотання без її участі, проти закриття кримінального провадження не заперечувала.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Частиною 2 ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей,встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України, зокрема, зобов'язує прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до вимог п. 1-1 ч. 2ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 частини 1 цієї статті, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 4ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, 25.12.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12014230110000899 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме про те, що 24.12.2014 близько 18 год. 00 хв. на мобільний телефон ОСОБА_4 , проживаючої смт. Верхній Рогачик Херсонської області, зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником «ПриватБанку» і повідомив, що до кредитної картки ОСОБА_4 № НОМЕР_1 була спроба несанкціонованого доступу та карту потрібно заблокувати та попросив підтвердити дані кодом, який прийде смс-повідомленням, що остання і зробила, а невідомий чоловік за допомогою даного коду, шляхом обману здійснив зняття грошових коштів у сумі 11000 грн.
Як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_4 , яка зазначає у тому числі, що невідомий чоловік, окрім виконання дій на розблокуання картки, наполягав ще й на переведення її коштів на картку № НОМЕР_2 , номер якої повідомив їй через дочку; допитано свідка ОСОБА_5 , яка пояснила у тому числі про те, що невідомий чоловік повідомив їй номер картки НОМЕР_2 , на яку її матері потрібно перевести грошові кошти; проведено тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю, під час якого були вилучені відповідні документи, зокрема копію паспорта, виписки по рахунку, анкету-заяву на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких зазначено її місце реєстрації, контактні номери телефонів, тобто встановлено особу, яка можливо вчинила кримінальне правопорушення, а саме ОСОБА_6 , але в подальшому ніяких процесуальних дій, окрім формальних вказівок прокурора та доручень слідчого, у тому числі на встановлення місцеперебування ОСОБА_6 не проводилося, а було направлено до суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що не відповідає вимогам п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Таким чином, кримінальне провадження здійснювалося стосовно фактично встановленої особи та не може бути закрито судом на підставі п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України.
Згідно з п. 3-1) ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав;
Відповідно до останнього абзацу ч.1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
В той же час, прокурор, не перевіривши вищенаведені факти, не провівши всіх необхідних слідчих та процесуальних дій для встановлення обставин, викладених потерпілою ОСОБА_4 , свідком ОСОБА_5 у протоколах допитів, отриманих під час проведення тимчасового доступу до документів, які містять банківську таємницю, передчасно направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження з підстав п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, що є істотними порушеннями норм кримінально-процесуального права.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства та введена в дію 17.10.2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження №12013050380003012 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 284, 371, 372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №12014230110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 грудня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
.
Суддя