Єдиний унікальний номер справи 235/706/20
Номер провадження 2-а/235/16/20
27 травня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Поліцейського сектора реагування патрульної поліції Литичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Ковальчука Дмитра Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
На розгляд суду пред'явлено вказаний адміністративний позов, в якому ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серійний номер БАА № 547775 від 24.01.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 24 січня 2020 року о 09:39 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2101» номерний знак НОМЕР_1 рухався по вулиці Шосейна в м. Покровську Донецької області, здійснив зупинку перед знаком стоп на в'їзді на територію блок-поста та, за відповідним дозвільним сигналом особи в військовій формі, продовжив рух. На території блок-поста позивач зупинений інспектором дорожньої поліції Ковальчук Д.М., яким вказано про допущення порушення п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху, а саме, що позивач не пристебнутий ременем безпеки. Поліцейським СРПП Летичівського ВП Ковальчуком Д.М. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення та притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладанням стягнення в виді штрафу в розмірі 51,00 гривня. Постанову позивач вважає незаконною та безпідставною, порушень Правил дорожнього руху ним не допущено. Органи Національної поліції України повинні посилатися на належні докази, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП. Інспектором поліції Ковальчуком Д.М. не надано належних доказів вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, до постанови не додано ані пояснень свідків як очевидців подій, ані відеозапису, яким підлягало фіксування порушення. Позивач вважає, що за відсутності допустимих доказів, всупереч фактичним обставинам, з порушенням вимог ст. ст. 251, 268, 278 - 280 КУпАП, - інспектором винесено неправомірну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.В порядку ч. 2 ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, - ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.
Сторони у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримано
Відповідач Поліцейський СРПП Литичівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області Ковальчук Д.М. належним чиним повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, виклики проігноровано, правом подати на позовну заяву відзив відповідно до ст. ст. 162, 175 КАС України не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу в порядку за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
Предметом позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 547775 від 24.01.2020 року за ознаками ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови (копія наявна в матеріалах справи) поліцейським Литичівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області Ковальчуком Д.М. встановлено, що 24 січня 2020 року о 09:30 годині ОСОБА_1 на а/д Донецьк 006 БПЗС керував автомобілем марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременями безпеки; притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу у розмірі 51 гривня (а.с. 5).
Згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (далі - ПДР).
Згідно з п. 1.1. ПДР України вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно приписів ч. 5 ст. 121 КУпАП підлягає адміністративній відповідальності водії транспортних засобів за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Зі змісту оскаржуваної постанови серія БАА № 547775 вбачається, що в провину ОСОБА_1 поставлено порушення п. 2.3 «в» ПДР України проявлене в керуванні автомобілем, обладнаним засобами пасивної безпеки не пристебнутим ременем безпеки.
Пунктом 2.3 «в» Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
За позицією позивача ОСОБА_1 матеріали справи не містять достатніх, належних, допустимих доказів порушення ПДР України, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд акцентує увагу, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
При взаємоузгодженому, телеологічному (цільовому) застосуванню вказаних правових норм, слідує висновок, що підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків. Візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Належним доказом інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, виходячи з його природи, є відеофіксація порушення - керування автомобілем, обладнаним засобами пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременями безпеки.
В постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 547775 від 24.01.2020 року в графі «до постанови додаються» не зазначено жодних доказів, на підставі яких поліцейським встановлено в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення.
Не надано також допустимих доказів, які б підтверджували правомірність винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідачем безпосередньо до суду після порушення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 77 КАС України, відповідно до яких обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Аналогічна позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Оскільки, відповідачем поліцейським СРПП Литичівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області Ковальчуком Д.М. не підтверджено обставин, викладених в оскаржуваній постанові доказами, які було враховано як достатні для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а позивач не визнав факту скоєння ним правопорушення, - суд вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, складена неналежним чином, без врахування всіх обставин справи та підлягає скасуванню.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про розподіл судових витрат. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення проводиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. З урахуванням вказаного, судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, ч. 5 ст. 121, 258, 268, 276 КУпАП України, керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 547775, винесену 24.01.2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції Литичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Ковальчуком Дмитром Миколайовичем у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч. 5 ст. 121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановлену Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України та, відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, - до Першого апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області. Згідно п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 295 КАС України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: поліцейський СРПП Литичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Ковальчук Дмитро Миколайович, юридична адреса відділу поліції: Хмельницька область, м. Летичів, вул. Івана Франка, 20
Дата складання повного тексту судового рішення - 27.05.2020 року.
Суддя: