Яготинський районний суд Київської області
Справа № 754/1453/20
Провадження 2-а/382/29/20
Іменем України
03 червня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Чемерис С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в котрому зазначено, що 26 січня 2020 р. о 04.47 год. за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення за адресою: м. Київ, вул.Теодора Драйзера, 17, інспектор патрульної поліції 2 роти 3 батальйону рядовий поліції Федоренко Б.В. склав постанову серії ЕАК № 2024671, якою притягнув його до адміністратвиної відповідальності за ст. 125 КУпАП, при цьому стягнення у вигляді штрафу не накладав. Відповідно до змісту постанови, 26.01.2010 р. о 04.41 він, керуючи автомобілем "Форд Фокус" НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 17, подавав звуковий сигнал без необхідності в межах населеного пункту, чим порушив вимоги п. 9.5 ПДР. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню з тих підстав, що інспектор патрульної поліції не надав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 258 КУпАП, чим суттєво порушив його право на повноцінний судовий захист, йому не було роз"яснено права, не надана можливість подати докази, які виключають склад адміністративного правопорушення. Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження безпідставного застосування ним звукового сигналу у населеному пункті. Просив визнати протиправною та скасувати постанову.
В судове засідання позивач не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду відзив, котрий обгрунтований наступним. Відповідно до постанови, 26.01.2020 о 04 год 41 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 17 подав звуковий сигнал без необхідності в межах населеного пункту, чим порушив вимоги п. 9.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 125 КУпАП. Статтею 35 Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі, якщо водій порушив ПДР. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Відповідно до п. 9.5 подавати звукові сигнали у населених пунктах забороняється, крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо- транспортній пригоді (ДТП). Статтею ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідач, 26.01.2020, перебуваючи в екіпажі № 303 патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території м. Києва, безпосередньо став свідком вчинення позивачем вищезазначеного правопорушення. Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення позивачем 26.01.2020 порушення подачі звукового сигналу у населених пунктах було розглянуто відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було роз'яснено позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач назвав свою посаду, спеціальне звання та прізвище, та пояснив позивачу підставу зупинки, а також, що він уповноважений на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 125 КУпАП. Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, відповідач, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу попередження, в межах санкції даної статті. Після чого позивача було ознайомлено з винесеною постановою та повідомлено йому порядок її оскарження та наслідки її невиконання, передбачені ст. ст. 307, 308 КУпАП. Позивач у позові зазначає, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлену ст. 245, 270, 278, 279, 280 КУпАП. Водночас, позивач не доводить дані обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого висновку також дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 761/4629/17 від 30.10.2017. Крім того, вважає, що розрахунок витрат адвоката є необгрунтованим, оскільки вартість наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з огляду на характер справи є неспівмірним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст .280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В судовому засіданні установлено, що 26 січня 2020 р. о 04.47 год. інспектором патрульної поліції 2 роти 3 батальйону рядовим поліції Федоренко Б.В. складено відносно позивача постанову серії ЕАК № 2024671, в котрій зазначено, що 26.01.2010 р. о 04.41 позивач, керуючи автомобілем "Форд Фокус" НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 17, подав звуковий сигнал без необхідності в межах населеного пункту, чим порушив вимоги п. 9.5 ПДР та за вчинене правопорушення його попереджено.
Разом з тим, будь-яких доказів стосовно того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, допустив порушення п. 9.5 ПДР України до матеріалів справи не додано, у зв"язку з чим вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП є недоведеною.
Відеозапис, доданий до відзиву, не містить доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в вину: подача звукового сигналу без необхідності в межах населеного пункту, а містить дані про огляд іншої особи на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер" та про результат такого огляду (стан алкогольного сп"яніння).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Федоренка Богдана Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2024671 від 26 січня 2020 р. винесену Інспектором роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у м. Києві Федоренком Богданом Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Литвин Л.І.