Справа № 234/7480/20
Провадження № 3/234/2011/20
Іменем України
02 червня 2020 року
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Переверзева Л.І., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 043064 від 29.04.2020 року, який надійшов з Харківського ВП ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КпАП України, суд -
До Краматорського міського суду Донецької області з Харківського ВП ГУНП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 043064 від 29.04.2020 року, відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу, 29.04.2020 року о 17-00 год. ОСОБА_1 перетнула державний кордон на КПП «Гоптівка» та від обсервації відмовилася, чим порушила вимоги Постанови КМУ №211 5 абзацу (з доповненнями від 11.03.2020 року) та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала і суду показала, що відмовилася від ізоляції з огляду на те, що знаходження в обсервації потребує матеріальних затрат, а в неї грошей немає, і вона має хвору матір, віком більше 70 років, та не може залишити її саму.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Статтею 1 вказаного Закону визначено: карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; обсерватор - спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними; обсервація - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.
За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Абзацом 4 пункту 5 вказаної постанови установлено, що обов'язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на ОСОБА_2 -19 особою). Обов'язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться упорядку, визначеному цією постановою.
Порядок проведення обов'язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 262 та є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020.
Пунктом 3 вказаного порядку передбачено, що керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг; забезпечують організацію харчування, яке здійснюється за рахунок коштів осіб, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах); забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації (ізоляції), надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.
Пунктом 5 Постанови КМУ № 255 від 02.04.2020 року закріплено, що обов'язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають, зокрема, особи, які в'їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (крім співробітників Місії Міжнародного комітету Червоного Хреста, співробітників акредитованих в Україні дипломатичних місій, зокрема тих, які провадять моніторинг ситуації та доставку гуманітарної допомоги населенню, що проживає на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворою на COVID-19 особою).
Вищенаведене свідчить про те, що обов'язковій обсервації підлягають особи, стосовно яких є ризик поширення інфекційної хвороби.
Суду не надано доказів про те, що ОСОБА_1 представляє ризики поширення інфекційної хвороби, що, відповідно, свідчить про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 ч.1 п.7 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 необхідно закрити.
Керуючись ст.ст.247, 256, 251, 280, 44-3 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, закрити, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Краматорського міського суду Л. І. Переверзева