Справа № 219/11374/19
Провадження № 2/219/591/2020
Іменем України
02 червня 2020 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Шевченко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Брагіної М.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.10.2019 позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_1 , в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.11.2008 відповідач отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконала і не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору і станом на 31.08.2019 має заборгованість у сумі 70 149,32 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 1 910,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 62 760,38 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1 900,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 3 328,54 грн. Позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором від 11.11.2008, а також судовий збір у сумі 1 921,00 грн., сплачений ним при подачі позовної заяви.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20.01.2020 по вказаній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву, однак у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував, про що зазначив у позові.
В судовому засіданні 16.03.2020 року відповідач просила суд відкласти засідання у зв'язку з необхідністю звернутися за правовою допомогою.
В судове засідання 02.06.2020 відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Від неї не надійшло клопотання про відкладення слухання справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 листопада 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 дійсно був укладений договір № б/н, відповідач отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно з вказаною анкетою-заявою, відповідач вказала, що згодна з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складають між нею і банком договір про надання банківських послуг; вона ознайомлена та згодна з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку. Заявник зобов'язується виконувати вимоги умов і правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на банківському сайті www.privatbank.ua (а.с.8).
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Приватбанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з закритого акціонерного товариства «Приватбанк» на публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ «Приватбанк». 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727). Рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», який є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «Приватбанк».
Позивач вказує, що при укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики в розмірі , що передбачено договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.9.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий період.
Відповідно до ч.1 ст.598, 599 ЦК України, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Щодо зміни кредитного ліміту, то банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умовами та Правилами договору, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь- якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач зобов'язання за договором виконав повністю, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач користується коштами банку, однак не виконує свої зобов'язання перед банком належним чином, не здійснює погашення кредиту, не сплачує проценти за його користування.
Також, в матеріалах справи відсутня заява відповідача, якою б вона інформувала банк про припинення дії договору, заперечень стосовно вимог позивача відповідач на час розгляду справи не надала.
Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість одно сторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п.5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно п. 6.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно й. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строки платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно п.п. 4.6, 5.2, 5.7 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до анкети-заяви, відповідач підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, що підтверджується підписом у заяві (арк. с. 54, 59).
Матеріалами справи підтверджується, що Банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит в сумі 500 грн. (а. с. 5).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала, в строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатила, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед Банком, яка станом на 31.08.2019 має заборгованість у сумі 70 149,32 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 1 910,40 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 62 760,38 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1 900,00 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (процентна складова) - 3 328,54 грн. (а. с. 5-8).
Матеріали справи містять анкету-заяву та довідку про умови кредитування, які підписані відповідачем, які суд вважає належними та допустимими доказами.
До позову Банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайтіhttps://privatbank.ua/terms/ (а. с. 10-15).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що передбачено ст.1055 ЦК України.
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 та у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 233/1876/17, провадження № 61-16507св18, вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст.634 ЦК України, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у редакціях, що найбільш сприятливі для інтересів фінансової установи.
Позивач додав до клопотання про долучення письмових доказів, яке задоволено судом, виписку по картковому рахунку, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору, внутрішньобанківський наказ про затвердження Умов та правил надання банківських послуг, довідку про зміну кредитування, довідку про видані картки клієнту, підтвердження направлення доказів відповідачу, а також підтвердження повноважень особи, що підписала клопотання. З даних документів вбачається, що 11.11.2008 року відповідачу відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 з терміном дії до 12 місяця 2011 року, що відповідає даним, вказаним у заяві (арк.с.59).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 1910,40 грн. в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої ст.5 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у даному випадку непогашеного тіла кредиту.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1910,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Таку правову позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 17 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року та 30 листопада 2016 року).
Матеріали справи не містять даних щодо повідомлення відповідача про зміну процентної ставки відповідно до процедури, встановленої договором та законом.
Оскільки позивачем не було надано достатніх доказів на підтвердження виконання банком свого обов'язку проінформувати позичальника про зміну відсоткової ставки, то при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати первинно встановлену в договорі процентну ставку 2,5 % щомісяця, що складає 30 % річних.
Також суду не надано належних доказів тому на яких підставах та відповідно до якого договору відповідачу видавалися карти НОМЕР_2 з датою відкриття 27.01.2012 року і терміном дії 11/15, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_4 , оскільки термін дії карти НОМЕР_1 з терміном дії до 12 місяця 2011 року.
Тобто з даних позивача щодо видачі карток вбачається, що з 12 місяця 2011 року по 27.01.2012 року відповідачу не видавалася кредитна картка, а отже відповідач не користувалася картками Приватбанку.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказане вище співпадає з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18.
Станом на 30.12.2011 року заборгованість за кредитом становила 1026,30 грн., станом на 13.11.2009 року сальдо поточної заборгованості становить 0, 00 грн., сальдо на яке відсотки не нараховуються - 0, 00 грн.
З урахуванням загального розміру заборгованості за кредитом, з відповідача із розрахунку первісно встановленої та погодженої сторонами відсоткової ставки у розмірі 30 % річних, за період з 13.11.2009 року по 31.12.2011 року ( в межах дії картки) підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 1220,61 грн. (1910,40 грн.*30%/100*778 днів/365).
Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за пенею та комісією в сумі 1900,00 грн. та штрафів в розмірах 250,00 грн. (фіксована частина) та 3328,54 грн. (процентна складова), суд приходить до наступного.
Згідно з ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, - при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно довідки до заяви про насданян кредиту штраф за порушення строків платежів більше ніж на 120 днів зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала, внаслідок чого має сплачувати штраф відповідно до Довідки від 11.11.2008 року.
В той же час, відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення Проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року № 405/2014.
За змістом ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Бахмут та Бахмутський район Донецької області.
Враховуючи те, що відповідач на момент укладання договору і на даний час зареєстрований(а) у с.Клинове Бахмутського району Донецької області, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасві заходи на період проведення антитерористичної операції», у зв'язку з чим Банк повинен був не нараховувати пеню або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та комісії не підлягають задоволенню, оскільки вони були нараховані після 14 квітня 2014 року. Що стосується вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача штрафів, суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» за період з 14 квітня 2014 року, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що з відповідача Рябініної (Шпаченко) Марини Юріївни на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.11.2008 року в загальній сумі 3131,01 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1910,40 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 13.11.2009 року по 31.12.2011 року в сумі 1220,61 грн.
Згідно з частиною 1статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 3131,01 грн. Тому, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті ним судового збору в сумі 85,74 грн. (3131,01*1921/70149,32=85,74)
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 611, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.11.2008 в сумі 3131 /три тисячі сто тридцять одна/ грн. 01 коп., яка складається з наступного: заборгованості за кредитом - 1 910,40 грн., заборгованість за процентами (відсотками) у розмірі 1220,61 грн.
В іншій частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 74 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк, визначений ст. 354 цього Кодексу, на подання апеляційної скарги, продовжується на строк дії такого карантину.
Сторони по справі:
позивач: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, р/р НОМЕР_5 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В. Шевченко