Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
03 червня 2020 р. Справа № 520/7973/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.10.19 по справі № 520/7973/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач) в якому просила суд з урахуванням уточнених позовних вимог:
визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2018;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та здійснити виплату ОСОБА_1 суму недооплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою, у нарахуванням і виплатою частини доходу з 01.01.2018.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 задоволено частково позов.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року, 75% - з 01.01.2019 року протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію у розмірі, якій обчислено з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 р., здійснивши виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. та з 01.01.2019 року, з урахуванням проведених платежів, однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсії відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", проведено з 01.01.2018 року перерахунок пенсії позивача із зазначенням сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5780,00 грн; оклад за військове звання - 1340,00 грн; процентна надбавка за вислугу років 40 % премія - 2848,00 грн, всього 9968,00 грн, основний розмір пенсії: 61 % грошового забезпечення (вислуга років 22) у розмірі 6080, 48 грн.
Підсумок пенсії (з надбавками): 6080,00 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 2026, 50 грн та підвищення 2026,99 грн (50 % від 4053,98) грн - 4053, 49 грн. Так, з 01.01.2-18 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення - 2026,99 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % від підвищення - 3040, 49 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 100 % щомісячно від підвищення - 4053,98 грн.
Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 24.07.2019 року № 2486914/20 на запит щодо пенсійного забезпечення позивача повідомив, що на виконання постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» головним управлінням здійснено перерахунок. Виплата проводиться у встановлених на цей час розмірах. Також вказав, що відповідно до ст. 46 Закону України № 1058-ІV, ст. 2 Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Нараховані пенсійні виплати здійснюються своєчасно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом протиправно зменшено розмір пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 02.01.2018, 75 % - з 01.01.2019., враховуючи, що обмеження строком виплати пенсії не можуть бути обмежені строком.
Також, суд вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не виплачено позивачу перераховану пенсію, починаючи з 01.01.2018 року та донині у повному обсязі, тому, у розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Колегія суддів частково погоджується із такими висновками з огляду на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно зі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 зазначеного Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, вказана норма не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.
Разом із тим, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину четверту ст. 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017).
Отже, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (в редакції постанови № 103) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 передбачено, що у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На підставі викладеного слід дійти висновку, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.
Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі постанови № 704.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Згідно з п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року, на підставі статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, пункту 4 Порядку № 45.
При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.
За змістом п.п. 1, 2 постанови № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
Також, вказаними пунктами постанови № 103 фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках.
Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії", тому право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже сплачених сум, має визначатися та визначається безпосередньо Законом № 2262-ХІІ, отже підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, оскільки позивач отримав право на вказані суми виплат, яке до прийняття постанови № 103 було передбачено Законом № 2262-ХІІ, отже, невиплата вказаних сум є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, відповідно до якого право на пенсію підпадає під сферу дії ст. 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.
Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10, № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Отже, оскаржувані пункти постанови № 103 всупереч вимогам частини третьої статті 1-1, статті 43, частини четвертої статті 63 та Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що п.п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до п.5 і додатку 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 2040/7219/18 (К/9901/8033/19).
За таких обставин дії пенсійного органу стосовно виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 та за рахунок виплати лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року є такими, що порушують права позивача, а отже мають бути визнані протиправними.
Стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду.
Так, спірні правовідносини між сторонами склались з приводу обмеження пенсійним органом пенсії позивача граничним розміром, яке за наслідками розгляду справи визнано протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зазначена правова норма стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу, а тому умовами її застосування є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій.
Судовим розглядом встановлено, що пенсія позивачу була перерахована, однак не виплачена, що і стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
За таких обставин колегія суддів зазначає про наявність підстав для застосування спеціальних строків, визначених ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачено виплати пенсії належної позивачу частинами, а отже належним виконанням судового рішення у даному випадку є саме виплата перерахованої суми пенсії позивачу однією сумою.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині.
У той же час стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу колегія суддів зазначає наступне.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України.
Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу.
Враховуючи, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу позивачу, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 520/7973/19 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 по справі № 520/7973/19 - залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко