03 червня 2020 р.Справа № 480/5387/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Сіренко О.І.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 04.02.20 року по справі № 480/5387/19
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)
про скасування постанови,
Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить суд: скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 29.08.2019 ВП №59634885.
В обґрунтовання позовних вимог зазначив, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2019 ВП №59634885 з виконання виконавчого листа №587/2121/18, виданого 19.07.2019 Сумським районним судом, в частині надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 та наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 31.07.2019 №18-7877/16-19-СГ надано ОСОБА_1 у власність вищевказану ділянку, чим самостійно виконано рішення у 10-ти денний строк, про що повідомлено Управління ДВС, листом від 31.07.2019 №18-0.62-5022/2-19. Також, Головне управління додатково 31.07.2019 звернулось до Сумського районного суду із заявою про визнання виконавчого листа №587/2121/18 від 19.07.2019, таким, що не підлягає виконанню. Враховуючи наведені обставини, вважає протиправною постанову про стягнення виконавчого збору від 29.08.2019 ВП №59634885.
21.01.2020 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду допущено заміну неналежного відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Сумській області на належного - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву , зазначило, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснення дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Крім того, відповідач зазначив, що боржником рішення суду виконано 31.07.2019 після відкриття виконавчого провадження, разом з яким було розпочате примусове виконання рішення суду.
За наведених обставин, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
04.02.2020 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду задоволено позов Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 29.08.2019 ВП №59634885.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняте нове, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що судове рішення прийняте з порушенням вимог законності та обґрунтованості, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Звертає увагу на порушення судом першої інстанції строку звернення до суду із позовом .
Другим апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження по справі та призначено справу до розгляду.
16.03.2020 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду зупинено провадження у справі № 480/5387/19 за апеляційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі № 480/5387/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 2540/3203/18.
13.05.2020 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду поновлено провадження у справі № 480/5387/19 за апеляційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі № 480/5387/19 за позовом Головне управління Держгеокадастру у Сумській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2019 ВП №59634885 з виконання виконавчого листа №587/2121/18, виданого 19.07.2019 Сумським районним судом, в частині надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5924780900:03:002:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.5-6).
31.07.2019 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-7877/16-19-СГ надано ОСОБА_1 у власність вищевказану ділянку, чим самостійно виконано рішення у 10-ти денний строк, про що повідомлено Управління ДВС, листом від 31.07.2019 №18-0.62-5022/2-19.
29.08.2019 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП 59634885 (а.с.7-8) в сумі 16692,00 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що із адміністративним позовом позивач звернувся в межах встановленого законом строку.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, із даним адміністративним позовом про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 29.08.2019 року позивач звернувся 19.12.2019 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 1). Тобто, в даному випадку позивачем було пропущено встановлений КАС України десятиденний строк .
Колегія суддів вказує на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки зазначеним обставинам.
Крім того, в Єдиному реєстрі держаних судових наявна ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 р. по справі № 480/3607/19, якою у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанов в частині позовних вимог про скасування постанов Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 та від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885 - залишено без розгляду.
Зазначеним судом було встановлено, що постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 та від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885 були отримані позивачем 06.09.2019, що підтверджується вхідним штампом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на супровідному листі, разом з яким надійшли постанови. Отже, кінцевим терміном звернення до суду для оскарження вищевказаних постанов є 16.09.2019. Проте, із вимогами про оскарження постанов від 29.08.2019 позивач звернувся до суду лише 27.09.2019, виклавши їх у заяві про збільшення позовних вимог. Враховуючи викладене, суд вирішив, що позивачем було пропущено встановлений законом десятиденний строк для оскарження постанов від 29.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 59634885 та від 29.08.2019 про стягнення виконавчого збору ВП № 59634885. Зазначена ухвала суду оскаржена не була.
Згідно з ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
В матеріалах спарви відсутні докази усунення Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Колегія суддів вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду - це встановлений законом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Строки адміністративного судочинства спрямовані саме на якнайшвидше здійснення такого захисту шляхом суворого їх дотримання судом та особами, які беруть участь у справі.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є виключно наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку відсутні поважні причини, що перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду, а тому висновки суду першої інстанції є помилковими.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі “Меньшакова проти України”, заява №377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі “Perez de Rada Cavanilles v. Spain” (“Перез де Рада Каванілес проти Іспанії”), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року “Osman v. the United Kingdom” (“Осман проти Сполученого Королівства”), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року “Kreuz v. Poland” (“Круз проти Польщі”), заява №28249/95).
У рішенні ЄСПЛ у справі “Пономарьов проти України” від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, відповідно до практики ЄСПЛ застосування національними судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.10.2019 року по справі №826/8233/17 та від 11.12.2019 року по справі №826/19577/15, який враховується судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 242 КАС України).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
З урахуванням встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відсутність факту пропуску позивачем строку звернення до суду.
Враховуючи встановлені обставини у справі та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 240, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі № 480/5387/19 скасувати.
Адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О.І. Сіренко
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 03.06.2020 року