Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
03 червня 2020 р. Справа № 520/13759/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Григорова А.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма " ХАРНЕТКАМ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.01.20 по справі № 520/13759/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма " ХАРНЕТКАМ"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "ХАРНЕТКАМ" (далі по тексту - третя особа, ТОВ ВК "ХАРНЕТКАМ"), в якому просила:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не поновленні та невиплаті з 01.07.2018 року ОСОБА_1 пенсії - протиправною,
-зобов'язати відповідача поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2018 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано Розпорядження начальника відділу УПФУ без номеру та без дати, яким закрито особовий рахунок та припинено виплату ОСОБА_1 пенсії згідно рішення апеляційного суду з 01.07.2018.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), яка полягає у не поновленні та невиплаті з 01.07.2018 року ОСОБА_1 пенсії - протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) поновити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію з 01.07.2018 року.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма " ХАРНЕТКАМ" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та поновлення позивачу пільгової пенсії, оскільки професія "ливарник пластмас", яку займала позивач не входить до списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а входить до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за наявності страхового стажу 17 років 3 місяці 21 день, в тому числі пільгового стажу роботи за Списком №1 - 9 років 0 місяців 5 днів.
Рішенням УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 17.09.2010 виплату пенсії ОСОБА_1 по списку №1 з 01.10.2010 припинено.
10.03.2017 представник позивача звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, в якій просив зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 04.01.1988 по 08.01.1997 до Списку № 1 - 07 років 03 місяці 1 день та включити пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 - 07 років 03 місяці 1 день до загального стажу, нарахувати і виплатити їй пенсію з дня її призупинення - 01.10.2010.
Листом від 22.03.2017 № 21/Ж-10/31 управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова повідомило представника позивача про неможливість зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 04.01.1988 по 08.01.1997 та поновити їй виплату пенсії на підставі наданих довідок, виданих ТОВ ВФ “Харнеткам” №5 від 29.02.2016, № 6 від 29.02.2016, № 7 від 29.02.2016, оскільки вони оформлені не за встановленою формою та в них відсутні підстави для їх видачі.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання незаконною відмови суб'єкта владних повноважень зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії - протиправними. Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова розглянути заяву в інтересах ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії з прийняттям рішення за результатами її розгляду про поновлення виплати ОСОБА_1 пільгової пенсії з 01.10.2010 за Списком № 1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 10.11.2017, протокол № 32, комісія вирішила поновити з 01.10.2010 ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №1, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи заявниці з 04.01.1988 по 08.01.1997.
На підставі зазначеного рішення Комісії, оформленого протоколом № 32 від 10.11.2017, відповідачем прийнято розпорядження №2155 від 17.11.2017 про призначення пенсії за віком (робота за списком № 1) з 01.10.2010.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "ХАРНЕТКАМ" на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 задоволено. Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 скасовано в частині зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії з 01.10.2010 за Списком №1 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 залишено без змін.
Розпорядженням начальника відділу УПФУ без номеру та без дати закрито особовий рахунок та припинено виплату позивачу пенсії згідно рішення апеляційного суду з 01.07.2018.
Розпорядженням відповідача №196708 від 02.07.2018 позивачу “відмовлено пенсію згідно з Законом України”.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року по справі №520/111/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ “Харнеткам” про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо закриття особового рахунку та припинення виплати позивачу пенсії з 01.07.2018 протиправними. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено
21 жовтня 2019 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та до Пенсійного фонду України з вимогою, окрім іншого, поновити виплату ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком №1 (а.с.100-103).
Листом від 21 листопада 2019 року № 6314/02.21-20 позивача повідомлено про те, що у рішенні ХОАС від 10.05.2019 року не надані зобов'язання до Шевченківського ОУПФУ м. Харкова щодо поновлення та виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с.106).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності відповідача, яка полягає у не поновленні та невиплаті позивачу пенсії з 01.07.2018 та наявності підстав для зобов'язання відповідача поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2018 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Питання виплати пенсій врегульовано ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з частиною другою статті 49 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Матеріалами справи підтверджено, що виплата пенсії позивачу припинена з 01 липня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "ХАРНЕТКАМ" на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 задоволено. Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 скасовано в частині зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії з 01.10.2010 за Списком №1 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17 залишено без змін.
У зазначеній постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 колегія суддів зазначила, що: “матеріалами справи підтверджується пільговий стаж роботи позивача за період роботи з 04.01.1988 по 08.01.1997, а отже на момент звернення з заявою до відповідача у позивача виникло право на поновлення виплати пільгової пенсії”.
Також, судова колегія зазначила, що: “рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 04.01.1988 по 08.01.1997, поновлення виплати пільгової пенсії з 01.10.2010 за Списком №1 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.”
Отже, вказане рішення апеляційного суду по справі № 639/2469/17 не містить висновків про непідтвердження пільгового стажу роботи позивача за період з 04.01.1988 по 08.01.1997, а навпаки, підтверджує право позивача на поновлення виплати пільгової пенсії за Списком №1 на момент звернення із заявою від 10.03.2017.
Резолютивна частина рішення суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 також не обґрунтовує правомірності дій відповідача з приводу припинення виплати пенсії. Так, за результатами апеляційного перегляду залишено в силі рішення суду першої інстанції в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 04.01.1988 по 08.01.1997 - протиправними.
Крім того, жодних зобов'язань відносно припинення виплати пенсії ОСОБА_1 резолютивна частина постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 не містить, що свідчить про безпідставність прийнятого Розпорядженням начальника відділу УПФУ без номеру та без дати, яким закрито особовий рахунок та припинено виплату позивачу пенсії з посиланням на рішення апеляційного суду з 01.07.2018
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року по справі №520/111/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ41248278), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ “Харнеткам” (код ЄДРПОУ 01878414, 61157, м. Харків, пров. Монгольський, б. 6), про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо закриття особового рахунку та припинення виплати позивачу пенсії з 01.07.2018 протиправними. В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено (а.с.85-87).
Таким чином, бездіяльність відповідача, яка полягає у не поновленні та невиплаті з 01.07.2018 ОСОБА_1 є протиправною.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, судом першої інстанції зазначено таке.
У постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З документів, наявних у матеріалах справи судом встановлено, що у суб'єкта владних повноважень була можливість прийняти обґрунтоване та законне рішення щодо поновлення та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2018 року, з урахуванням висновків викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 639/2469/17 та рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 по справі 520/111/19.
Втім, відповідного рішення про поновлення виплати пенсії відповідачем не прийнято.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2018 року.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права на призначення пільгової пенсії за Списком №1, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду справи № 520/13759/19 є питання щодо наявності у позивача права на поновлення виплати пенсії. Водночас, наявність підстав для зарахування до пільгового стажу Списком № 1 періоду роботи позивача вирішено постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2017 по справі № 639/2469/17.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма " ХАРНЕТКАМ" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 по справі № 520/13759/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов А.М. Григоров