03 червня 2020 року справа №200/8900/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г.,
секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,
за участю:
представника позивача - Сенникова А.А., на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
відповідач - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі № 200/8900/19-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П., текст рішення складено 06.04.2020 року у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особа-платник податків ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,-
В липні 2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області (далі-позивач, податковий орган) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (далі- відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 247945,65 грн (а.с. 4-5).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року замінено позивача по справі з Головного управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (а.с. 75).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 247945,65 грн. на р/р № 33210815005075, отримувач: Слов'янське УК/м. Слов'янськ, код ЄДРПОУ 37803368, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 89998, код платежу 18010900 (а.с. 77).
Відповідач з вказаним рішенням суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій послалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просила скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що судом без перевірки доказів, безпідставно було взято до уваги ті обставини, на які позивач посилався у своєму позові. Також зазначила, що не отримувала податкових повідомлень-рішень на підставі яких була сформована спірна вимога, оскільки постійно мешкає в місті Донецьк за адресою: АДРЕСА_1 в той час, як податкові повідомлення рішення були направлені на іншу адресу та отримані іншою особою. Вважає грошове зобов'язання в сумі 247 945,65 неузгодженим, а тому воно не набуло статусу податкового боргу. Оскільки її місцем реєстрації є територія яка підпадає під дію постанов КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 02.12.2015 року № 1275-р, тому на неї повинні розповсюджуватися норми ПКУ щодо не нарахування плати за землю. Заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень від 01.08.2017 року та від 18.01.2018 року, які підтверджують факт отримання податкових повідомлень-рішень, міститься не її підпис (а.с.89-102).
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 247945,65 грн., який виник з причини несплати нарахованих узгоджених грошових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб. Податкові повідомлення рішення та податкова вимога були направлені за місцезнаходженням земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 . та вручені відповідачеві. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с. 132-134).
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував просив відмовити у її задоволенні. Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника позивача перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Рішенням Слов'янської міської ради від 13.12.2013 року № 49-LIV-6 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 (а.с. 22).
Відповідно переліку фізичних осіб орендарів земельних ділянок м. Слов'янськ станом на 01.01.2015 року в оренді позивача рахується земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 на термін 5 років (а.с. 12).
З матеріалів справи вбачається, що за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 247945,65 грн. по орендній платі з фізичних осіб, а саме:
- 95300,20 грн. - нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю). Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 43541-1315 від 25.07.2017 року терм. спл. 30.09.2017 року в сумі 95300,2 грн.;
- 62739,60 грн. - нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 43542-1315 від 25.07.2017 року терм. спл. 30.09.2017 року в сумі 62739,6 грн.;
- 89905,85 грн. - нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю). Податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») № 43543-1315 від 25.07.2017 року терм. спл. 30.09.2017 року в сумі 89905,85 грн.
На підставі вказаних податкових повідомлень-рішень 20.12.2017 року, у зв'язку з несплатою ФО ОСОБА_1 нарахованих грошових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області сформовано та направлено податкову вимогу № 3002-47 (а.с. 7).
Зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога були надіслані на адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 7-8 зворотній бік).
Вказана вимога відповідачем не оскаржувалась та не відкликалась.
Оскільки, відповідачем вказана вимога не виконана, це стало підставою звернення контролюючого органу з даним позовом до суду.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як вбачається з пп. 14.1.39, 14.1.136, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок та процедура направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульовані пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та відповідним Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1204).
За приписами пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2 ст. 42 ПК України).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.45.1. ст. 45 платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача щодо обізнаності відповідача про вказані податкові повідомлення рішення та податкову вимогу так як відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа виходячи з наступного.
На виконання ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 року про витребування доказів Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради до апеляційного суду надіслано лист від 29.05.2020 року № 08-16/2127 з якого вбачається що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа та відповідна інформація внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб України, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Проте, як вже зазначалось рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 01.08.2017 року та від 18.01.2018 року якими надсилались вказані податкові повідомлення-рішення та складена на їх підставі податкова вимога були відправлені на адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 7-8 зворотній бік). Тобто, на адресу відмінну від адреси за якою відповідача зареєстровано як внутрішньо переміщену особу.
Водночас, відповідно до паспортних даних відповідача вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Дата реєстрації 27 вересня 1989 року (а.с. 110).
Дослідивши зміст договору оренди землі від 21.02.2014 року колегія суддів зазначає, що в розділі «Реквізити сторін» вказаного договору адресою ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_4 , тобто адресу відповідно до паспортних даних відповідача (а.с. 23-26, 32-35).
Таким чином, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» № 43541-1315 від 25.07.2017 року, № 43542-1315 від 25.07.2017 року; № 43543-1315 від 25.07.2017 року та податкова вимога форми «Ф» № 3002-47 від 20.12.2017 року були надіслані відповідачу за невірною адресою, що унеможливило отримання останнім зазначених документів та виконання їх у встановлений строк.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач на час розгляду даної справи не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа підприємець.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності пред'явленого позову податковим органом, оскільки грошове зобов'язання в сумі 247945,65 грн., яке визначене податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою є неузгодженим, а тому - не набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги підтверджують порушення судом першої інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Сидоренко О.В. були понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5580,00 грн., тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з податкового органу на користь ОСОБА_1 5580,00 грн. (а.с. 109).
Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі № 200/8900/19-а за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особа-платник податків ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі № 200/8900/19-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Фізичної особа-платник податків ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу з орендної плати з фізичних у сумі 247945,65 на р/р № 33210815005075, отримувач: Слов'янське УК/м. Слов'янськ, код ЄДРПОУ 37803368, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 89998, код платежу 18010900 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ: 43142826) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Повний текст постанови складений та підписаний 3 червня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України, але не менш ніж строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Т.Г. Гаврищук