03 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1530/20
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови від 13.04.2020 ВП №58798805,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа №620/1530/20.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на час винесення державним виконавцем постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн. у ВП №58798805 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/3466/18 від 20.12.2018 виконано, а саме у травні 2019 року виплачена заборгованість ОСОБА_1 в сумі 1918,87 грн. за період з 01.04.2016 по 30.04.2016. Щодо фактичної виплати решти заборгованості, то позивачем зазначено, що суми пенсій, які не виплачені за минулий період обліковуються в органах Пенсійного фонду України та будуть виплачені на умовах окремого порядку з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365. На теперішній час такий порядок відсутній. За викладених обставин позивач вважає, що судове рішення ним виконано в межах наявного фінансового забезпечення, а тому накладення штрафу за часткове невиконання рішення суду є безпідставним.
Підставою звернення до суду з даним позовом є переконання позивача про порушення відповідачем-суб'єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою суду від 26.05.2020 розгляд справи призначено за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
01.06.2020 судом отримано відзив на позов, у якому відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. Зазначав, що рішення суду у справі № 620/3466/18 від 20.12.2018 боржником в повному обсязі не виконано, а строки, встановлені постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 58798805 закінчились. У зв'язку із зазначеними обставинами, на підставі статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державним виконавцем на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та винесена постанова ВП № 58798805 13.04.2020.
У судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином, тому суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 620/3466/18 позов задоволено частково, шляхом визнання протиправними дій Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 та з травня 2018 по липень 2018 та зобов'язання Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 та з травня 2018 по липень 2018.
04.04.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі-державний виконавець) відкрито виконавче провадження № 58798805 з виконання виконавчого листа №620/3466/18, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом 19.03.2019 про зобов'язання Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 та з травня 2018 по липень 2018 ( а.с. 36).
16.04.2020 листом № 1162/10 боржник повідомив державного виконавця, що виплата спірних сум буде проведена в майбутньому на умовах окремого порядку з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 (а.с. 38).
19.04.2019 державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що боржником рішення суду в повному обсязі не виконано (а.с. 37).
24.09.2019 листом № 340/04-05 та листом від 07.04.2020 № 2500-3404-611314 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомлено відділ примусового виконання рішень, що для пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, щодо яких рішенням суду не встановлено порядку виплати заборгованості, виплата коштів за минулий час здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ № 365 від 08.06.3026 ( а.с. 42-44)
14.04.2020 державним виконавцем винесена постанова № 58798805 про накладення на боржника штрафу в сумі 5100,00 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин (а.с. 45).
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частина перша статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За правилами частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм випливає, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем спірної постанови, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 620/3466/18 не виконано. При цьому посилання ГУ ПФУ в Чернігівській області на часткове виконання вказаного рішення суду, а саме виплати заборгованості стягувачу в розмірі 1918,87 грн, суд до уваги не приймає, оскільки докази на підтвердження вказаних обставин, позивач суду не надав.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що виплата заборгованості ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 в розмірі 28783,05 грн, за травень 2018 року в розмірі 3543,98 грн та з 01.06.2018 по 31.07.2018 в розмірі 7087,96 грн. відкладена з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, якою визначено порядок соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Однак з такою позицією позивача суд не погоджується, виходячи з такого.
Зі змісту пунктів 10, 14 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (у редакції постанови КМУ № 335 від 25.04.2018 року), згідно якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, слідує, що вказане положення регулює відшкодування сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період на підставі рішення комісій, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 про (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
У той же час, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 зобов'язано Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 01.04.2016 по 30.06.2017 та з травня 2018 по липень 2018 року, а отже Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 (у редакції постанови КМУ № 335 від 25.04.2018 року) до спірних правовідносин не застосовується.
Окрім цього суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 640/18720/18 від 11.06.2019 року, яке набрало законної сили 12.07.2019 року, визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365" в частині, що стосується сум невиплачених пенсій. Тобто вищевказаним рішенням суду визнано нечинною норму, яка передбачає виплату заборгованості по соціальних виплатах внутрішньо переміщеним особам.
Таким чином, враховуючи викладене, оскільки позивачем інших доказів щодо невиконання рішення з поважних причин не надано, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу ВП №58798805 від 13.04.2020, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) пр-т Миру, 43, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700.
Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2020 року.
Суддя І.І. Соломко