28 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/1484/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Косова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про визнання протиправним та скасування пункту наказу, стягнення заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:
1. Визнати протиправним і скасувати п. 2.2. наказу прокурора Чернігівської області № 75к від 25.03.2020 "Про преміювання".
2. Стягнути з прокуратури Чернігівської області на користь ОСОБА_1 , ту суму заробітної плати, на яку вона була зменшена внаслідок зменшення на 10% розміру премії за березень 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ є протиправним, позивач належним чином виконував свої посадові обов'язки. Підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу не були об'єктивно оцінені та перевірені.
Ухвалою суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Позивач позовні вимоги підтримав повністю із підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю та зазначив, що преміювання працівників прокуратури є правом, а не обов'язком керівника, розмір премії залежить від особистого вкладу працівника в загальні результати роботи, пропорційно відпрацьованого часу і виплачується в межах фонду преміювання. Таким чином, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб передбаченим чинним законодавством.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 наказом прокурора Чернігівської області №620-к від 14.12.2015 «Про призначення ОСОБА_1 » призначений на посаду прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області.
Відповідно до допущених порушень при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12018270180001537 від 08.12.2018, що призвело до закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків досудового розслідування, які не підлягають поновленню, рапортом керівника Ніжинської місцевої прокуратури Герасименка П.В. від 17.03.2020 на ім'я прокурора області внесено пропозицію щодо зменшення розміру премії за березень 2020 року на 10% (а.с.9-11).
Наказом прокурора Чернігівської області від 25 березня 2020 №75к «Про преміювання» наказано виходячи з особистого вкладу в загальні результати роботи, виплатити премію за березень 2020 року у розмірі 67,5 % ОСОБА_1 - прокурору Ніжинської місцевої прокуратури (а.с.8).
Не погоджуючись із вказаним наказом, вважаючи його незаконним і таким, що винесений з не об'єктивних мотивів керівництва прокуратури Чернігівської області, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви та зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 8 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці») визначаються умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету.
На виконання вищевказаної норми Кабінетом Міністрів України 31.05.2012 прийнято постанову №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Постанови №505, керівникам органів прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці, надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Порядок та розміри преміювання працівників визначені у Положенні про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженому Наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 №234.
Відповідно до вказаного Положення, преміювання працівників Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України та членів Комісії здійснюється щомісяця пропорційно до відпрацьованого часу в межах фонду преміювання, затвердженого в кошторисах, та економії фонду оплати праці.
Пунктом 3 Положення встановлено, що премії виплачуються працівникам та членам Комісії на підставі наказів Генеральної прокуратури України, керівників регіональних прокуратур, ректора Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Відповідно до п. 4 Положення, розмір премій визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника, члена Комісії та їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу або місячної заробітної плати працівника (крім доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника) і члена Комісії.
У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується в меншому розмірі або не виплачується взагалі (п. 6 Положення).
Проте, з вище наведеного правового регулювання вбачається висновок, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов'язком. Розмір премій установлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов'язків та дотримання трудової дисципліни.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 29.01.2020 №808/1202/17.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, у разі задоволення позову, не відновить порушені права та інтереси позивача, оскільки призведе до позбавлення позивача премії навіть у розмірі 67,5 %.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості..
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць