02 червня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/330/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, в особі Чернівецького міського відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, в особі Чернівецького міського відділу Державної міграційної служби України в Чернівецькій області їй, громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ зразка 1994 року;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області оформити та видати їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, зразка 1994 року, форма якої не заборонена діючим законодавством України без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних, без передачі будь яких даних про неї до ЄДДР, без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що після втрати ID -паспорту громадянина України вона звернулась до територіального відділу УДМС України в Чернівецькій області із заявою про видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки взамін втраченого. У зв'язку із релігійними переконаннями відмовляється від отримання пластикової картки. Однак, за наслідками розгляду вказаної заяви відповідачем надано відповідь, якою заявника повідомлено про зміни в законодавстві, які відбулися у сфері надання адміністративних послуг з питань оформлення та видачі паспорта громадянина України та відмовлено у видачі їй паспорта у вигляді у формі книжечки, у зв'язку з тим, що відсутнє рішення суду про видачу паспорта.
Позивач вважає, що її безпідставно відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки це грубо порушує її основоположні права як людини та громадянина передбачені Конституцією України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
З метою з'ясування всіх обставин у справі витребувано з Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області додаткові докази по справі.
Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказувало на безпідставність позовних вимог, оскільки на момент звернення позивачем не було надано необхідних документів до заяви для видачі паспорта замість втраченого, а також не надано відповідного рішення суду, яким зобов'язано підрозділ міграційної служби оформити та видати паспорт зразка 1994 року замість втраченого.
У зв'язку із наведеним, відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
17.02.2020 р. позивач звернулася до Чернівецького міського відділу управління державної міграційної служби Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 р, у зв'язку із втратою ID-паспорту, виданого 03.08.2018 р. У заяві зазначено про відмову у отриманні ID-паспорту, посилаючись на правові висновки, викладені в Постанові Верховного Суду від 19.09.2018 р. у зразковій справі № 806/3265/17. Вказана заява зареєстрована відповідачем за № Л-24/6/7310-20.
До заяви не додано документів, які вказані в додатках до заяви, про що свідчить підпис позивача з відміткою "закреслена лінія" (а.с. 8, 26 - 27).
За результатами розгляду заяви, 25.02.2020 р. Чернівецький міський відділ управління державної міграційної служби, який є структурним підрозділом Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області, надано відповідь листом за № Л-24/6/7310-20/7310/351-20, в якому зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 398 було внесено зміни до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302, що набрали чинності 07.06.2019 р. Вказаними змінами передбачається, що державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому МВС, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 р. Відповідач також зазначив, що позивачем не подано повного пакету документів до заяви визначеного Тимчасовим порядком.
В даному листі відповідач повідомив позивача про те, що до заяви не додано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу видати паспорт громадянина України на ім'я позивача, у зв'язку із цим відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України (а.с. 10, 25).
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Основного Закону України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За змістом ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
За змістом ч. 4 цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 р. № 987-XII (далі - Закон № 987-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №987-XII громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з ч. 2, 10 ст. 5 Закону № 987-XII церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Релігійна організація зобов'язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.
За змістом ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. № 2235-III (далі - Закон № 2235-III в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно ч.3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
За приписами ст. 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ч. 1, 2, 9 ст. 16 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або інші її законні представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов'язаний у порядку і строки, визначені законодавством, повідомити уповноваженому суб'єкту, який здійснив видачу документа, та органам Національної поліції, якщо інше не передбачено цим Законом.
Замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ.
Положеннями ч. 7 ст. 16 Закону №5492-VI встановлено, що уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Судовим розглядом встановлено, що позивач не подавав доказів про втрату свого паспортного документа та інших, визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі паспортного документа передбачених Законом № 5492-VI.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).
За змістом п. 2 Постанови №302, із застосуванням засобів Реєстру з 01.01.2016 р. запроваджено оформлення та видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту другого Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-XII. Також з 01.11.2016 р. запроваджено оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302.
Пунктом 3 Постанови № 302 визначено, що до завершення роботи із забезпеченням у повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 01.01.2016 р. припиняється.
Пунктом 131 Порядку № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься інформація, а саме: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи, що за своєю суттю є персональними даними.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 р. № 2297-VІ (далі - Закон № 2297-VІ) персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 Закону №2297-VІ).
Отже, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу й змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 5492-VI забороняється вимагати від осіб та вносити до Реєстру інформацію, не передбачену цим Законом. Забороняється вимагати від осіб персональні дані, що свідчать про етнічне походження, расу, політичні, релігійні чи інші переконання, звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання, а також дані щодо здоров'я або статевого життя.
Пунктами 2, 3, 19 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-XII, яке є чинним, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов'язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 5 Порядку № 302, у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Приписами п.п. 1 п. 7 Порядку № 302 установлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС (п. 12 Порядку № 302).
Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС (п. 13 Порядку № 302).
Інформація про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, та яка вноситься до заяви-анкети визначається п. 14 Порядку № 302.
Відповідно до п. 26 Порядку №302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (п. 27 Порядку № 302).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. №398 "Про зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №302" державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 р. № 456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови №302, Постанови №398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456).
Розділом VI Тимчасового порядку №456 регламентована процедура видачі паспортів замість утрачених або викрадених.
Згідно з п. 1 Розділу VI Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає: 1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку; 2) рішення суду; 3) заяву; 4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі оформлення паспорта замість втраченого/викраденого, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив свою діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Для оформлення паспорта замість втраченого/викраденого рішення суду не подається, якщо паспорт, який було втрачено/викрадено, оформлювався на підставі рішення суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IX Тимчасового порядку № 456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Згідно з пунктом 8 розділу VI Тимчасового порядку №456 після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за заявою про втрату паспорта за формою згідно з додатком 11 до цього Тимчасового порядку, який затверджується керівником цього підрозділу. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про видачу паспорта.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області з проханням оформити та видати паспорт заміть втраченого відповідно до Положення про отримання паспорта громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ. У вказаній заяві позивач зазначив про втрату паспорта та відмову від отримання пластикової картки типу ID.
Суд зауважує, що у позивача є право на отримання паспорта у вигляді книжечки відповідно до Положення про отримання паспорта громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ.
Водночас, позивач зобов'язаний дотримуватись вимог, які законодавець покладає на особу, яка бажає отримати паспорт замість втраченого, а саме: щодо подачі заяви та повного пакету документів визначених п. 1 Розділу VI Тимчасового порядку №456.
У листі відповіді відповідач підставою для відмови у видачі паспорта у формі книжечки вказав на неподання позивачем документів, перелік яких визначений Тимчасовим порядком №456, що унеможливлювало видачу позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки взамін втраченого. Водночас, суд звертає увагу, що перевірка повноти поданого пакету документів для оформлення паспорта замість втраченого належить до повноважень відповідача. Судом встановлено, що позивач для отримання паспорта замість втраченого подав відповідачу тільки заяву, з цього слідує, що ним не виконано вимоги законодавства щодо подачі необхідних додатків. З урахуванням зазначеного, відмова відповідача з цих підстав є правомірною.
Водночас суд не погоджується із підставою для відмови щодо необхідності подачі позивачем рішення суду, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт у вигляді книжечки, оскільки вказане не передбачено п. 1 Розділу VI Тимчасового порядку № 456, а є вільним трактуванням норм нормативно - правового акту. У пп.2 п.1 Розділу VI цього Порядку зазначено рішення суду без конкретизації, яку наводить відповідач.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, під час судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність відмови у видачі паспорта у вигляді книжечки з підстав неподання документів до заяви, необхідних для видачі паспорта взамін втраченого. Позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження подання разом із заявою від 17.02.2020 р. усіх додатків, передбачених п. 1 Розділу VI Тимчасового порядку №456.
З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині протиправності відмови з підстав відсутності рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт у вигляді книжечки.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 03.03.2020 р. (а.с. 11).
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір, в частині задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 14, 77, 139, 243-246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького міського відділу Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області, оформлена листом № Л-24/6/7310-20/7310/351-20 від 25.02.2020 р., в частині щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, з підстав відсутності рішення суду, яке набрало законної сили, з вказаного питання.
4. Стягнути з Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420,40 грн.
3. В решті позову відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
За приписами п. З розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 );
відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вулиця Шептицького, 25, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 37767440).
Суддя В.К. Левицький