про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2020 року справа № 580/1904/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення коштів,
02.06.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, буд.3; код ЄДРПОУ 40108646) (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на його користь:
невиплаченого грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 до 05.02.2018 у розмірі 5964,00грн.;
заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 01.11.2017 у сумі 3179,13грн.
середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні до дня фактичного розрахунку у період з 05.02.2018 до 27.02.2018 (28 днів) у розмірі 7445,10грн.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не надав доказів сплати судового збору за подання цього позову. У позовній заяві просив звільнити його від сплати судового збору, зазначивши, що спір стосується стягнення заробітної плати, з огляду на що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI).
Оцінюючи наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору за подання цього позову, суд врахував, що відповідно до вимог п.3 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, доплата за службу в нічний час та індексація грошового забезпечення входять до складу грошового забезпечення поліцейських.
Отже, на позовні вимоги щодо стягнення вищевказаних доплат поширюються пільги щодо сплати судового збору, передбачені п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, і суд погоджується з доводами позивача в цій частині.
Водночас оцінюючи питання наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні суд врахував висновки Великої Палату Верховного Суду (далі - ВПВС) у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
У пунктах 30-33 цієї постанови ВПВС вказала, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України “Про оплату праці”, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. На підставі статті 2 Закону України “Про оплату праці” структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція №114/8713).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713. Згідно з пунктом 3.9 Розділу 3 цієї Інструкції до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України “Про оплату праці”.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати.
Оскільки позивачем, серед іншого заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, за вказану вимогу позивач мав сплатити судовий збір.
Пунктом 3 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року розміром 2102 грн.
Отже, ставкою судового збору за подання позову є 840,80грн.
Тому позивач має надати суду доказ сплати судового збору у вищевказаному розмірі на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від його сплати.
Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати їй строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк до 22 червня 2020 року, але не менше 10 днів з дати отримання ним ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя А.М. Бабич