Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №806/298/17
адміністративне провадження №К/9901/23191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 806/298/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення коштів
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Романченка Є.Ю.,
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Охрімчук І.Г., суддів: Котік Т.С., Моніча Б.С.,
І. Суть спору
1. 30 січня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ НП в Житомирській області) в якому просив:
1.1 стягнути з ГУ НП в Житомирській області компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 9 866,99 грн.
2. На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що одноразову грошову (вихідну) допомогу, передбачену чинним законодавством, йому виплачено 31 жовтня 2016 року, а не у день звільнення 29 вересня 2016 року. Кошти своєчасно не виплачені з вини відповідача, тому, посилаючись на приписи статті 117, 118 Кодексу законів про працю України, позивач вважає, що затримка розрахунку при звільненні на його користь повинна бути стягнута з ГУ НП в Житомирській області.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом начальника ГУНП в Житомирські області від 29 вересня 2016 року № 223 о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1 старшого інспектора Володарськ-Волинського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), з виплатою компенсації за 16 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2016 році, з 29 вересня 2016 року. При цьому вказано, що вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги складає 22 роки 08 місяців 21 день.
4. З 30 вересня 2016 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", про що свідчить лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10 січня 2017 року № 27/03-23.
5. На підставі статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент звільнення позивача) і пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", ОСОБА_1 нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні.
6. Належна при звільненні одноразова грошова допомога надійшла на рахунок ОСОБА_1 31 жовтня 2016 року в розмірі 35349,18 грн, відповідно до виписки із карткового рахунку.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення.
7. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задоволено частково.
7.1. Стягнуто з ГУНП в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 6524,88 грн за період затримки з 30 вересня 2016 року до 30 жовтня 2016 року виплати належної йому одноразової грошової допомоги при звільненні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що день звільнення позивача (29 вересня 2016 року), належна останньому сума одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 35 349,18 грн виплачена не була. Остаточний розрахунок з позивачем Головним управлінням Національної поліції в Житомирські області проведено 31 жовтня 2016 року. Отже, відповідачем допущено порушення строку розрахунку з позивачем при звільненні, що є підставою для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
ІV. Касаційне оскарження
9. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог ГУНП в Житомирській області подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 23 червня 2017 року.
10. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального та процесуального права. Так, заявник касаційної скарги наголошує на тому, що одноразова грошова допомога при звільненні не є складовою заробітної плати, а отже до неї не можуть бути застосовані приписи статті 117 Кодексу законів про працю України.
10.1. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
11. 27 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Штульман І.В. відкрито касаційне провадження та витребувано із Житомирського окружного адміністративного суду справу № 806/298/17.
12. 22 вересня 2017 року справа № 806/298/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
13. 15 лютого 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.
14. 15 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю: Бевзенка В.М., суддів: Шарапу В.М., Данилевич Н.А.
15. 28 квітня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року № 682/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Частинами першою та другою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
19. Частиною другою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
20. Відповідно до абзацу 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
21. Пунктом 106 розділу 9.9 Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30 червня 2005 року №501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» (далі Методичні рекомендації) встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, у встановлених випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому в розрахунок включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії тощо) у розмірах, що були їм встановлені наказами керівників органу на день звільнення зі служби.
22. За правилами, встановленими частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
23. Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
VІ Позиція Верховного Суду
24. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права у частині задоволення позовних вимог, Верховний Суд зазначає таке.
25. Виплата поліцейським, які звільняються зі служби за власним бажанням, одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом 10 Постанови № 393.
26. Проте оскільки зазначені нормативно-правові акти, які визначають порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, не містять норм, які б регулювали питання строку розрахунку при звільненні та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, то необхідно виходити з приписів трудового законодавства щодо оплати праці.
27. Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
28. Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року (справа № 21-8а15), та Верховним Судом від 19 червня 2019 року (справа №820/3313/17), 05 грудня 2019 року (справа №806/409/17) і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї.
29. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач обмежений строком для проведення повного розрахунку з позивачем, оскільки зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо належної позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні та враховуючи приписи статті 116 КЗпП України, такий розрахунок мав бути проведений в день звільнення позивача зі служби або не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок у разі, якщо позивач в день звільнення не працював.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звільнений зі служби в Національній поліції України 29 вересня 2016 року (наказ ГУНП в Житомирській області від 29 вересня 2016 року № 223 о/с), одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу відповідно до виписки із карткового рахунку 31 жовтня 2016 року в сумі 35349,18 грн.
31. Суди попередніх інстанцій також дійшли правильного висновку в частині розрахунку та стягнення із ГУНП в Житомирській області на користь позивача компенсації за затримку розрахунку при звільнені за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2016 року по 30 жовтня 2016 року в сумі 35349, 18 грн.
32. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, запереченнях проти позову, апеляційних скаргах, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
33. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в справі № 806/298/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: О.В. Кашпур
М.І. Смокович