03 червня 2020 року
Київ
справа №420/4372/19
адміністративне провадження №К/9901/12767/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська проектна землевпорядна група", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до суду із позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська проектна землевпорядна група", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 08.07.2019 №281, ідентифікаційний код 40165856, ID моніторингу: UА-М-2019-06-19-000024, оприлюдненого на інтернет-сайті https://рrozorro.gov.ua/tender/ua.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, позов задоволено.
12 травня 2020 року зазначена касаційна скарга засобами поштового зв'язку надіслана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та запропоновано надати до суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень і обґрунтувань та з чітким посиланням на пункти, що передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, і норму права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Копія ухвали Верховного Суду від 18 травня 2020 року направлена заявнику 19 травня 2020 року поштовим відправленням із штрихкодовим ідентифікатором 0102929876455.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 0102929876455 копія вказаної ухвали Верховного Суду отримана 22 травня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, судом вжито всі необхідні заходи щодо повідомлення про залишення касаційної скарги без руху.
У встановлений судом строк скаржником подано уточнену касаційну скаргу, обґрунтовану тим, що підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку вважає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. При цьому скаржник указував на те, що чітка норма права, яка б зазначала конкретне віднесення предмету закупівлі «Інвентаризація земель» до робіт чи послуг, не визначена, що призводить до неоднозначного застосування судами норм права, викладених у Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454, та Законі України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII.
Надавши оцінку викладеним доводам уточненої касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що викладений перелік причин для касаційного оскарження судових рішень у справах, що не відносяться до справ незначної складності, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Разом із тим, скаржником в уточненій касаційній скарзі не наведено норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у спірних правовідносинах, неповного з'ясування обставин справи та незгоди скаржника із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Таким чином, недоліки касаційної скарги заявником не усунуто, що є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині зазначення норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська проектна землевпорядна група", про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко