Справа № 420/4555/19
03 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо:
- неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 10% від посадового окладу;
- обмеження максимального розміру пенсії сумою в 13730 грн.;
- обмеження основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення;
- виплати пенсії в 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 8180,00 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1480,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (50%) у розмірі 4380,00 грн.; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 10% від посадового окладу; та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» йому призначено пенсію за вислугу років з основним розміром 90% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії від 09.10.2017 року. Пенсія призначена згідно вимог частини 3 ст.43 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» із сум грошового забезпечення, а саме: посадового окладу; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років (40%); надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 10% від посадового окладу, що підтверджується перерахунком пенсії від 09.10.2017 року.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», у квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року.
Позивач зазначив, що при проведенні даного перерахунку відповідачем було зменшено основний розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення, у зв'язку з чим у травні 2018 року він змушений був звернутись до відповідача із заявою про перехід на пенсію по інвалідності, та з 01 червня 2018 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі 80% грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії від 04.05.2018 року.
Крім того, як вбачається з перерахунку пенсії від 04.05.2018 року, відповідач обмежив максимальний розмір пенсії позивача сумою 13730 грн., у зв'язку з чим, сума підвищення у зв'язку, навіть, з даним перерахунком пенсії позивача була визначена в розмірі 8097,62 грн., а не 9488,42 грн., виходячи із зазначених підсумку пенсії (з надбавками) в розмірі 15120,80 грн. та попередньої суми пенсії в розмірі 5632,38 грн.
Крім того, після проведеного перерахунку виплату пенсії в 2018 році відповідач здійснював лише з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 року - 75% розміру підвищення пенсії.
Позивач зазначив, що відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, що діяла на час призначення йому пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
У подальшому, пунктом 8 розділу 11 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-17, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу її Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII, який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ були внесені зміни, та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
Позивач вважав, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення, відповідно, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Позивач вказав, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відносно питання протиправності дій відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії сумою в 13730 грн., позивач зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання обмеження максимального розміру пенсії, в тому числі і осіб, звільнених з військової служби.
Зокрема, в своєму рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у частині п'ятій статті 17 розділу 1 "Загальні засади" Конституції України, який визначає такі основи конституційного ладу в Україні, як, зокрема, суверенітет, територіальна цілісність та недоторканність України, захист яких покладається на Збройні Сили України та інші військові формування.
Відповідно до статті 156 Основного Закону України законопроект про внесення змін до розділу 1 "Загальні засади" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Особлива конституційна процедура внесення змін до розділу І "Загальні засади" Конституції України обумовлена специфікою предмета його регулювання - основи конституційного ладу в Україні - зокрема необхідністю забезпечення національної безпеки і оборони України, потребами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України як суверенної й незалежної, демократичної, соціальної та правової держави.
Зазначене є підставою для висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).
Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України вважає, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Приймаючи до уваги викладене, позивач вважав, що обмеження відповідачем максимального розміру його пенсії сумою в 13730 грн. є протиправним та таким, що порушує конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Також позивач зазначив, що як вбачається з перерахунків пенсії від 03.04.2018 року та від 04.05.2018 року, виплата відповідачем донарахованих сум підвищення пенсії з 01.01 2018 року здійснювалась йому в розмірі 50% від підвищення пенсії, а з 01.01 2019 року здійснюється в розмірі 75% від підвищення пенсії.
Таким чином, позивач отримав право на вказану перераховану суму пенсії, але відповідач, посилаючись на Постанову №103, виплачував йому з 01.01.2018 року лише 50%, а з 01.01.2019 року - 75% від суми підвищення пенсії.
Позивач вважав що оскільки позивач має право на отримання нарахованої суми пенсії в повному обсязі, невиплата вказаної суми є втручанням у його право на мирне володіння майном.
Право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року має визначатися безпосередньо Законом №2262, отже підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати «майном» у значенні цього положення.
Ухвалою від 06 серпня 2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 06.08.2019 року провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 (№Пз/9901/1/19).
Ухвалою від 06.05.2020 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою від 03.06.2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування при перерахунку з 01.01.2018 року пенсії ОСОБА_1 надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 10% від посадового окладу; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з урахуванням: посадового окладу в розмірі 8180,00 грн.; окладу за військове звання в розмірі 1480,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (50%) у розмірі 4380,00 грн.; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами в розмірі 20% від посадового окладу, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 10% від посадового окладу. Продовжено розгляд справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 максимального розміру пенсії сумою в 13730 грн., зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії у 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії та у 2019 році - 75% суми підвищення пенсії; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення та здійснити виплату донарахованих сум з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру.
28.08.2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року в редакції від 01.01.2017 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.
З метою виконання Постанови №704 та положень ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
На виконання вищезазначеної Постанови №103 Головним управлінням 03.04.2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу в сумі 8180 грн., окладу за військовим званням у сумі 1480 грн. та надбавки за вислугу років у сумі 4830 грн.
Відносно здійснення виплати пенсії з урахуванням 100% підвищення, відповідач зазначив, що відповідно до п.2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат До пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідач вказав, що згідно із статтею 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно з частиною 2 статті 73 зазначеного Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 8 та 63 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти, які виплачуються пенсіонерам за результатом зробленого перерахунку, є складовою частиною Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду.
Згідно з пунктом 20 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, с порушенням бюджетного законодавства.
Пунктом 2 Постанови №103 передбачено чіткий порядок виплати сум підвищення перерахованих пенсій. На виконання зазначеного порядку та враховуючи положення ст. 8 та 63 Закону №2262 з Державного бюджету України органам Пенсійного фонду забезпечене відповідне фінансування. Самостійне визначення розміру пенсії та її виплата органами Пенсійного фонду призведе до порушення норм чинного законодавства.
Відповідач вказав, що рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі №826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Тобто, дії Головного управління до 05.03.2019 року є законними, та протиправними судом визнані не були
Відносно проведення перерахунку пенсії позивачу, виходячи із 90 відсотків грошового забезпечення, відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача на виконання постанови КМУ №103 було проведено у квітні 2018 року з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України”. Позивачу призначено пенсію з урахуванням 40 років вислуги у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції зі змінами згідно Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи в Україні" від 27.03.2014 р. №1166-VIII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
З огляду на вказане положення Закону згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.05.2018 року, у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення діючих військовослужбовців зазначено основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення.
Таким чином, вказане обмеження застосовано відповідачем згідно прямого положення законодавства.
Крім того, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018 року.
Відповідач вважав, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до перерахунку пенсії від 24.03.2008 року, позивачу була призначена пенсія за вислугу 40 років у розмірі 90% від суми грошового забезпечення (а.с. 36).
Як вбачається з перерахунку пенсії від 03.04.2018 року, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017 р. та постановою КМУ №103 від 21.02.2018 р. Основний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Також, перерахунком визначено поетапність виплати суми підвищення пенсії: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50% від підвищення (3788,48 грн.), з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75% від підвищення (5682,72 грн.), з 01.01.2020 року - 100% від підвищення (7576,96 грн.) (а.с. 37 зворотній бік).
У подальшому, через зменшення основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії, а саме - пенсію по інвалідності, оскільки він є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.01.2016 року (а.с. 20).
Як вбачається з перерахунку пенсії від 04.05.2018 року, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.06.2018 року у зв'язку з переходом з іншого виду пенсії на пенсію по інвалідності. Визначено основний розмір пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 15120,80 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 13730 грн., попередньої суми пенсії - 5632,38 грн. та підвищення - 4048,81 грн. (50% від 8097,62 грн.). Також, перерахунком визначено поетапність виплати суми підвищення пенсії: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50% від підвищення (4048,81 грн.), з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75% від підвищення (6073,22 грн.), з 01.01.2020 року - 100% від підвищення (8097,62 грн.) (а.с. 19).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, частиною другою цієї статті було визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Розмір призначеної пенсії позивача складав 90% від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вищезазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні по зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
З огляду на зазначене, відповідно до приписів ч.3 ст.291 КАС України, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 04.02.2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення; та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок позивачу пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та здійснити виплату донарахованих сум - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії у 2018 році та 75% суми підвищення пенсії у 2019 році, та обмеження максимального розміру пенсії сумою в 13730 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Порядку №45, у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, пенсії призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Згідно пункту 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
При цьому, пунктом 2 Постанови №103 зазначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що починаючи з 1 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по дату подання позову до суду - 75 відсотків від суми підвищення пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.63 Закону №2262-XII, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати умови і порядок перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення та їх розмір. Право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок виплати перерахованих пенсій, як це вказано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, наведеним та іншими Законами України не визначене та не передбачене.
Згідно з ч.3 ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст.51 Закону № 2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Суд наголошує, що вимогами частини третьої статті 52 Закону №2262-XII встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Відповідно до ст.55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Суд зазначає, що жодною нормою Закону №2262-XII, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.
При цьому, норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які не повинні суперечити положенням Закону.
Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 в частині умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися як такі, що не відповідають ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Аналогічний правовий висновок було зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року, ухваленій у зразковій справі №160/3586/19, який в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносинах.
Також у зазначеному рішенні Великою Палатою Верховного Суду було зазначено про відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії.
Водночас, не дивлячись на ту обставину, що в межах зразкової справи №160/3586/19 Великою Палатою Верховного Суду досліджувались правовідносини щодо виплати пенсії пенсіонеру у стовідсотковому розмірі від розміру її підвищення саме з 05.03.2019 року, суд зазначає, що вказане рішення не місить висновків про те, що лише саме з цієї дати (з 05.03.2019 року) повинен проводитись перерахунок пенсії з урахуванням її 100- відсоткового підвищення.
Так, у справі №160/3586/19 позивачем було обрано спосіб захисту порушеного права саме з 05.03.2019 р., а відтак і позовні вимоги було задоволено судом, виходячи з зазначеної дати, в межах заявлених позовних вимог позивача.
Натомість, у постанові від 11.03.2020 року Велика Палата Верховного Суду, навпаки, вказує на неможливість регулювання Кабінетом Міністрів України питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність у Кабінету Міністрів України права “встановлювати порядок перерахунку пенсії” не є тотожним та не визначає “право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії”, тобто змінювати часові межі виплати.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 45 від 13 лютого 2008 року.
Зазначене рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року, було залишено в силі постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року.
Стосовно позовної вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, суд назначає наступне.
Положення ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №848-VIII від 24 грудня 2015 року.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Згідно з п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, зокрема, ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч.7 ст.43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII від 6 грудня 2016 року, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774-VIII від 6 грудня 2016 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що наразі, ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 сумою в 13730 грн. та виплати пенсії у 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії та 75% - у 2019 році, та зобов'язати відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок та виплату сум підвищення пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.
Судові витрати позивачем понесені не були, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, ч.3 ст.291, п.3 розділу VI, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення та виплати пенсії у 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії та 75% - у 2019 році, з обмеженням максимального розміру пенсії сумою в 13730 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення та здійснити виплату донарахованих сум з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення, але не менше ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів