Справа № 420/6813/19
28 травня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Сердюк І.С.,
розглянувши в письмовому провадженні питання про продовження зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису нотаріуса №4614 від 11.07.2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , -
15.11.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить замінити стягувача з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 11.07.2013 року за реєстровим №4614 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д) на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про зміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасовано. Справу за заявою ОСОБА_1 про зміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису нотаріуса №4614 від 11.07.2013 року про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , направлено до Одеського окружного адміністративного суду 03.03.2020 року для продовження розгляду.
17.03.2020 року вказані матеріали надійшли до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 23.03.2020 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Бондар Ірину Михайлівну, зупинено провадження у справі до 07.04.2020 року для надання до суду доказів пред'явлення виконавчого напису до органів державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження, а також надання приватним нотаріусом Бондар Іриною Михайлівною до Одеського окружного адміністративного суду документів, які слугували підставою для державної реєстрації.
До суду від приватного нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни повернувся конверт із відміткою працівника поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".
Ухвалою суду від 13.04.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі та повторно зобов'язано приватного нотаріуса Бондар І.М. надати до Одеського окружного адміністративного суду документи, що стали підставою для державної реєстрації за договором іпотеки.
02.05.2020 року до суду повернувся конверт із вмістом зазначеної ухвали з відміткою працівника поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".
Ухвалою суду від 12.05.2020 року повторно зобов'язано приватного нотаріуса Бондар І.М. надати документи на вимогу ухвали суду від 23.03.2020 р.
При цьому, згідно даних сайту Укрпошта станом на 28 травня 2020 року ухвала суду від 12.05.2020 року не вручена приватному нотаріусу Бондар І.М.
Крім того, ухвалу суду від 12.05.2020 року направлено приватному нотаріусу Боднар І.М. на її електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1, проте зворотної відповіді про отримання електронного листа до суду не надходило.
Частиною 1 та частиною 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно ч.7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною 9 статті 80 КАС України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних помножень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 147 КАС України, у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У зв'язку із тим, що приватним нотаріусом Боднар І.М., яку ухвалою суду від 23.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог станом на 28.05.2020 року не надано до суду документів, витребуваних ухвалами суду від 23.03.2020 року, 13.04.2020 року та 12.05.2020 року та задля збереження процесуальних строків, суд вважає за необхідне продовжити строк зупинення провадження у справі.
Суд зазначає, що у випадку неповідомлення про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані, в т.ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Принцип обов'язковості судових рішень закріплений і у статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду, що виражається, серед іншого, і в ухиленні від явки в суд свідка, і в ухиленні від надання витребуваних судом доказів.
Статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
На підставі викладеного, керуючись статей 77, 80, 236,256 КАС України, суддя, -
Продовжити строк зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - до 10.06.2020 року.
Повторно зобов'язати приватного нотаріуса Бондар Ірину Михайлівну надати до Одеського окружного адміністративного суду документи, які слугували підставою для державної реєстрації за Договором іпотеки відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 07.06.2010р., у строк до 22 червня 2020 року.
Покласти персональну відповідальність за виконання резолютивної частини ухвали на керівників, або осіб, які їх заміщають на час виконання вказаної ухвали суду та довести до їх відома про відповідальність за умисне невиконання ухвали суду та про адміністративну відповідальність за неповагу до суду, а саме повідомити про повторне невиконання ухвали суду Легостаєва Івана Миколайовича - начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21 А, 49027, тел.: НОМЕР_2, факс: НОМЕР_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_4).
Зобов'язати Легостаєва Івана Миколайовича - начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вжити заходів щодо виконання ували суду від 23.03.2020 року.
Копії ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 02.06.2020 р.
Суддя Л.М. Токмілова