Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
03 червня 2020 рокуСправа № 912/1538/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" №б/н від 29.05.2020 про забезпечення позову у справі №912/1538/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", 03150, м.Київ, вул. Казимира Малевича, 31
до відповідача Фізичної особи-підприємця Сінякевича Ігора Олександровича, АДРЕСА_1
про стягнення 170 332,60 грн
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Фізичної особи-підприємця Сінякевича Ігора Олександровича про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів) в сумі 170 332,60 грн, з покладанням на відповідача судових витрат.
Крім того, позивач просить інфляційні втрати та 3% річних за прострочення зобов'язання на суму заборгованості 170 332,60 грн нараховувати починаючи з 28 квітня 2020 року до моменту виконання судового рішення. Остаточна сума інфляційних втрат та 3% річних, що підлягає стягненню розраховується органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду, шляхом множення суми боргу (170 332,60 грн) на 3% річних та на сукупний індекс інфляції, визначений за період з 28.04.2020 до моменту його виконання рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору про співробітництво б/н від 28.08.2017 в частині проведення ремонтних робіт. У зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу ФОП Сінякевича І.О. повідомлення про розірвання в односторонньому порядку вищевказаного договору та запропоновано відповідачу повернути безпідставно отриманні грошові кошти, перераховані позивачем.
Ухвалою від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1538/20 за правилами спрощеного позовного провадження, повідомлено стороні, що дату і час судового засідання у справі №912/1538/20 буде призначено додатково ухвалою суду, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
02.06.2020 на адресу господарського суду Кіровоградської області від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" надійшла заява №б/н від 29.05.2020 про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить накласти арешт на майно, що належить Сінякевичу Ігорю Олександровичу на праві власності, а саме транспортний засіб SKODA OCTAVIA 2006 року випуску, об'єм двигуна 1595 куб. см., дата державної реєстрації - 28.10.2010, номерний знак - НОМЕР_1 .
В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" зазначає, що до теперішнього часу збитки завдані відповідачем страховій компанії, не відшкодовані. Отже, для захисту майнових прав позивача, виникла необхідність накладання арешту на транспортний засіб SKODA OCTAVIA 2006 року випуску з метою виключення ризиків приховування, наявного, єдиного у відповідача майна шляхом його продажу.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви додано платіжне доручення №14407 від 28.05.2020, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
При розгляді заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання. Водночас, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Господарський суд враховує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаною спірного зобов'язання тощо).
Однак, всупереч наведеному до поданої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, достатніх для вжиття судом заходів для забезпечення позову.
Твердження заявника, щодо можливості приховування наявного у позивача майна шляхом його продажу і ускладнення виконання в подальшому рішення суду, ґрунтується на власних припущеннях заявника і власної занепокоєності з приводу ускладнення чи неможливості виконання рішення у справі і не підтверджується жодними доказами.
Крім того, заявником не доведено обставину, що майно (в даному випадку транспортний засіб), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути.
Також із поданої заяви не вбачається, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (не надано доказів того, що відповідач намагається якимось чином уникати від виконання рішення суду, припиняти підприємницьку діяльність тощо).
З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а, отже, в її задоволенні слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви, сплачена позивачем сума судового збору за її подання відноситься на позивача та йому не відшкодовується.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138 - 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" від 29.05.2020 №б/н про забезпечення позову у справі №912/1538/20 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Примірники ухвали надіслати Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31 та 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17) та Фізичній особі-підприємцю Сінякевич Ігорю Олександровичу ( АДРЕСА_1 ).
Ухвалу підписано 03.06.2020.
Суддя Г.Б. Поліщук