ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2020Справа № 910/17899/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асікс Груп»
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 936,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача не з'явились
від відповідача Поцелов А.О. (адвокат за ордером від 16.01.2020)
У грудні 2019 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асікс Груп» (далі - ТОВ «Асікс Груп», відповідач) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 936,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов'язку постачальника за договором № 205-19 від 06.06.2019, яке полягало у поставці продукції неналежної якості.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив:
- зобов'язати відповідача замінити з дня набрання чинності рішенням суду поставлений товароодержувачу (в/ч 9971) товар неналежної якості - масло солодковершкове селянське 72,5% жиру в кількості 300,00 кг вартістю 46 800,00 грн за договором № 205-19 від 06.06.2019, яке зберігається на складі в/ч 9971;
- стягнути 936,00 грн штрафу за поставку недоброякісної продукції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/17899/19 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.02.2020.
17.01.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позов, у якому останній вказав, що позивачем підтверджено той факт, що отриманий товар на день поставки та приймання його військовою частиною НОМЕР_2 відповідав якісним показникам та був придатний до використання. Акт про невідповідність якості товару позивачем не складався, представник відповідача для врегулювання можливих зауважень щодо якості не викликався. У свою чергу, позивачем було порушено прядок приймання товару відповідно до Інструкції, що полягає у нескладенні акту прихованих недоліків та ненаправленні вказаного акту відповідачу, як постачальнику. Відповідач також вважав, що позивачем був порушений порядок пред'явлення претензії щодо якості товару. Оскільки жодних претензій, актів невідповідності якості товару чи актів прихованих недоліків товару відповідач не отримував, то позивач, на переконання відповідача, порушив процедуру щодо можливого звернення до відповідача з претензіями щодо якості поставленого Товару. Відповідач зазначав, що за повторним відбором проб товару проведеним з дотриманням всіх необхідних санітарних заходів з розміщення відібраних проб у спеціальні сейф-пакети, експертним висновком було встановлено його належну якість відповідно до ДСТУ 4399:2005.
05.02.2020 до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, у якій позивач підтримав викладену ним у позові правову позицію.
06.02.2020 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 18.02.2020.
18.02.2020 до суду надійшли подані відповідачем пояснення по суті спору, а саме щодо висновків лабораторних досліджень, долучених до матеріалів справи.
18.02.2020 судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.03.2020 та запропоновано сторонам надати суду письмові міркування щодо доцільності та можливості проведення у справі судової експертизи; кола питань, роз'яснення яких потребує висновку експерта; експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, а також порядку оплати вартості експертних досліджень.
26.02.2020 до суду надійшла заява позивача про недоцільність проведення повторної експертизи.
03.03.2020 до суду надійшли подані відповідачем пояснення по суті спору
У підготовчому засіданні 03.03.2020 судом оголошено перерву до 17.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2020.
14.04.2020 у судовому засіданні відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи-1 за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.05.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
06.06.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асікс Груп» (як постачальником) був укладений договір № 205-19 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати Замовнику у власність масло солодковершкове «Селянське» 72,5% жиру за ДСТУ 4399:2005 (код 15530000-2 - вершкове масло) (далі - товар), якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1), а Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього Договору.
Положеннями п. 6.3 договору на Постачальника, у тому числі, покладений обов'язок забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 договору якість товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару та технічному завданню. Пред'явлення Постачальником документів, що підтверджують якість товару на всю партію є обов'язковим, а саме: декларація виробника (якісне посвідчення) та експертний висновок (протокол досліджень).
Згідно з п. 2.2 договору строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ У на цей вид товару і становити не менше 75% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад Замовника (Товароодержувача).
При прийманні товару за кількістю і якістю Сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими чинними нормативними документами (п. 2.3 договору).
Пунктом 5.7 договору передбачено, що присутність представника Постачальника під час приймання товару Замовником (Товароодержувачем) є обов'язковою. Представник повинен мати підтверджуючий документ, який уповноважує його на участь в прийманні Замовником товару, відбору зразків для проведення досліджень щодо якості товару (у разі потреби). У разі відсутності представника Постачальника Замовник (Товароодержувач) має право відкласти приймання товару на строк - до прибуття уповноваженої особи. У разі відмови Постачальника від підписання спільних актів щодо кількості та якості, Замовник проводить приймання продукції по кількості та якості в односторонньому порядку.
Положеннями договору також передбачені штрафні санкції за поставку товару неналежної якості.
Так, відповідно до п. 7.4 договору у разі поставки товару з порушенням вимог п. 2.1 та п. 2.2 цього Договору Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 2% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань.
Крім того, сторонами був погоджений строк дії договору, який згідно з п. 10.1 договору встановлений до 31.12.2019.
26.09.2019 сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 205-19 від 06.06.2019, умовами якої сторони погодили нову редакцію специфікації.
Згідно з наданою позивачем заявкою на постачання продовольства № 722/370 від 05.09.2019 відповідач повинен був здійснити поставку товару, у тому числі до військової частини № НОМЕР_2 (м. Луцьк) у кількості 300 кг загальною вартістю 46 800,00 грн.
На виконання умов вищевказаного договору відповідач поставив товар у кількості 300 кг загальною вартістю 46 800,00 грн до військової частини НОМЕР_2 (м. Луцьк), а вказана військова частина та позивач прийняли такий товар, що підтверджується накладною (вимогою) № цбз03252 від 06.09.2019, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 247 від 17.09.2019, актом приймання-передачі №1166 від 06.09.2019, повідомленням-авізо № 2256 від 06.09.2019, в якому також зазначено, що матеріальні цінності здані на відповідальне зберігання та взяті на облік 17.09.2019.
Відповідачем долучені до матеріалів справи декларація виробника ПАТ «Веселинівський завод СЗМ» на готову молочну продукцію від 13.09.2019, а також посвідчення якості № 64.
24.09.2019 комісією у складі заступника начальника Луцького прикордонного загону - начальника відділу забезпечення підполковника Романа Гончара, начальника відділення продовольчого забезпечення майора Ігора Білана, начальника відділення безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини працівника Петра Здунюка, завідуючого продовольчим складом працівника Анатолія Бучмана, на підставі наказу АДПСУ від 14.03.2005 року № 186 відібрано три проби (зразки) харчових продуктів, а саме масла солодковершкового селянського 72,5% жиру за ДСТУ 4399:2005, про що складено акт відбору проб (зразків) № 725/106.
З вищевказаного акту вбачається, що 24.09.2019 відбір проб товару здійснювався без участі представників відповідача, як постачальника товару, якість якого підлягала перевірці.
За результатами дослідження вищевказаних зразків, проведеного на замовлення військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, Волинською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів був складений експертний висновок № 002147 п/19 від 30.09.2019, згідно з яким надіслані зразки: 002147п/1/19, 002147п/2/19, 002147п/3/19 - масло солодковершкове селянське 72,5%, за мікробіологічними показниками (БГКП (коліформи) в 0,01 г) не відповідають ДСТУ 4399:2005, а за мікробіологічними показниками (Патогенні мікроорганізми, в т.ч. сальмонели в 25,0 г) відповідають ДСТУ 4399:2005.
15.11.2019 комісією у складі головного спеціаліста Луцького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Войтюк І.О, головного спеціаліста Луцького міського управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Голови Т.В., у присутності директора ТОВ «Асікс Груп» Білого Є.О., заступника начальника загону - начальника, відділу забезпечення Військової частини НОМЕР_2 Гончара Р.Р., начальника відділення безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , повторно відібрано три проби (зразки) харчових продуктів, а саме масла солодковершкового селянського 72,5% жиру за ДСТУ 4399:2005, про що складено акт відбору зразків № 36.
За результатами дослідження вищевказаних зразків, проведеного на замовлення ТОВ «Асікс Груп», Волинською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів був складений експертний висновок № 003445 п/19 від 20.11.2019, згідно з яким надіслані зразки 003445п/1/19, 003445п/2/19, 003445п/3/19 - масло солодковершкове селянське 72,5%, за мікробіологічними показниками відповідають ДСТУ 4399:2005. Експертом надані рекомендації щодо реалізації, які полягали у наступному: партії, які відповідають надісланим зразкам 003445п/1/19, 003445п/2/19, 003445п/3/19 - масло солодковершкове селянське 72,5%, можуть бути реалізовані за умови дотримання правил транспортування та зберігання, згідно нормативних документів.
Вважаючи, що відповідачем поставлений неякісний товар, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідач проти правомірності вимог позивача заперечував з підстав, наведених ним у відзиві.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність доводів позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступним.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Отже, приписами чинного законодавства встановлений обов'язок відповідача, як постачальника, передати позивачу якісний товар, придатний для мети його використання.
На підтвердження власних тверджень про порушення відповідачем вищевказаного обов'язку позивач долучив до матеріалів справи, зокрема, акт відбору проб (зразків) № 725/106 від 24.09.2019 та експертний висновок № 002147 п/19 від 30.09.2019.
Дослідивши акт відбору проб (зразків) № 725/106 від 24.09.2019, суд встановив, що відбір зразків товару здійснювався без залучення представників відповідача, який поставив військовій частині такий товар, тобто без участі ТОВ «Асікс Груп», що є порушенням умов п. 5.7 укладеного сторонами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, приписами Господарського процесуального кодексу України не встановлений конкретний порядок прийняття товару за якістю, строки звернення до постачальника з претензіями у випадку поставки неякісного товару, а також порядок дій покупця у випадку поставки товару неналежної якості.
Водночас за умовами укладеного сторонами договору ними було погоджено застосування до спірних правовідносин Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7).
Інструкція П-7 застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.
Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняють приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну кількість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується які документи відсутні.
За змістом пункту 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.
Разом з тим, відповідно до абзацу 6 пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.
Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором.
Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п'ятиденний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).
Одним з обов'язків, які покладаються на одержувача товару під час складання акта, є обов'язок повідомити постачальника з іншого міста для участі у прийманні продукції і складанні акта, якщо це передбачено умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором. При поставці у межах одного міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі у перевірці якості і комплектності продукції та складення акта є обов'язковими (абзаци 2, 4 пункту 16 Інструкції П-7).
За змістом пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).
Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів - пункт 19 Інструкції П-7).
У разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника (пункт 19 Інструкції П-7).
У разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості (пункт 20 Інструкції П-7).
За результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у пунктах 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару.
Судом встановлено, що позивач не повідомляв та не викликав представника відповідача для відбору проб продукції з метою перевірки її якості, які відбулись 24.09.2019 (акт відбору проб (зразків) № 725/106), а також не залучав представників відповідної галузевої інспекції по якості продукції або експертів при складенні акту відбору зразків, чим порушив встановлений законодавством порядок приймання товару за якістю.
Натомість вищенаведені вимоги щодо виклику представників постачальника (відповідача) та представників галузевої інспекції по якості продукції або експертів були дотримані під час відбору зразків, що відбувся 15.11.2019 (акт відбору зразків № 36).
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги експертний висновок № 002147 п/19 від 30.09.2019, оскільки такий висновок складений щодо зразків продукції, відібраних за актом відбору проб (зразків) № 725/106 від 24.09.2019 з порушенням процедури, встановленої умовами укладеного сторонами договору та вимогами Інструкції П-7.
Водночас експертний висновок № 003445 п/19 від 20.11.2019, складений за результатами дослідження зразків продукції, відібраних з дотриманням умов укладеного сторонами договору та вимогами Інструкції П-7, засвідчує належну якість поставленої відповідачем продукції.
Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивач, в порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач, у порушення свого обов'язку, встановленого чинним законодавством України, поставив товар неналежної якості.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача замінити товар неналежної якості, а також стягнення штрафу за поставку недоброякісної продукції у розмірі 936,00 грн, задоволенню не підлягають.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 03.06.2020.
Суддя О.Г. Удалова