65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1696/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Оляш К.І. (на підставі довіреності);
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича вх. ГСОО №2-1048/20 про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18:
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 );
до відповідача: Акціонерного товариства „Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б);
про визнання недійсним та скасування рішення комісії
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року у справі №916/1696/18, залишеним без змін, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 року, у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича було відмовлено.
22.05.2019 року матеріали справи №916/1696/18 разом із супровідним листом за вих. ГСОО №916/1696/18/3047/2019, в зв'язку з надходженням запиту Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 17.05.2019 р. (вх. ГСОО № 954/19 від 17.05.2019р.), було направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду, з огляду на надходження касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича.
23.12.2019 року до суду від Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18 (вх. ГСОО № 2-6306/19 від 23.12.2019р.).
Ухвалою суду від 28.12.2019р. було відкладено питання про прийняття заяви Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича вх. ГСОО №2-6306/19 від 23.12.2019 року до повернення матеріалів справи №916/1696/18 до Господарського суду Одеської області.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.02.2020р. по справі №916/1696/18 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2019 у справі №916/1696/18 - без змін.
Розглянувши матеріали заяви про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018р. по справі №916/1696/18, судом було встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 24.03.2020 року, за результатами розгляду матеріалів даної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, заяву Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича вх. ГСОО №2-6306/19 від 23.12.2019р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року у справі №916/1696/18 було залишено без руху із встановленням заявнику строку для усунення відповідних недоліків.
Ухвалою суду від 13.04.2020 року, з огляду на те, що у встановлений судом строк на усунення недоліків протягом 10-ти днів з дня вручення відповідної ухвали, на виконання ухвали суду від 24.03.2020р. Фізичною особо-підприємцем Кирницьким Олександром Івановичем подано заяву про усунення недоліків, згідно якої позивач не надав належних документів, які підтверджують надіслання відповідачу копії відповідної заяви з доданими до неї документами, згідно вимог ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з додатками на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, було повернуто заявнику без розгляду.
30.04.2020 року до суду від Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18 (вх. ГСОО № 2-1048/20 від 30.04.2020р.).
Відповідно до змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що 09.12.2019 р. адвокатом йому було повідомлено, що він веде справу іншого клієнта із спірних правовідносин, які також пов'язані із складанням акту про порушення ПРРЕЕ. За письмовою згодою такого клієнта, адвокат надав заявнику копії документів: адвокатський запит в інтересах Державної установи „Ново каховський рибоводний завод частикових риб" до ТОВ „Андреал" (виробник індикаторів магнітного поля „Магнет"); адвокатський запит в інтересах Державної установи „Ново каховський рибоводний завод частикових риб" до ДП „Одесастандартметрологія" (орган сертифікації, який здійснив випробування індикатора магнітного поля „Магнет"); відповідь ТОВ „Андреал" з додатками: сертифікатом відповідності на індикатор магнітного поля „Магнет" та технічним паспортом на індикатор; відповідь ДП „Одесастандартметрологія" з додатками: протокол випробування індикатора магнітного поля „Магнет" №02/30 від 05.12.2011 р.; письмову згоду від 09.12.2019р. на розкриття інформації щодо отриманих документів від Державної установи „Новокаховський рибоводний завод частикових риб".
При цьому з наданих документів, а саме таблиці 4 „Перевірка спрацювання за наявності критеріального параметра, ідентичності фізичних властивостей та неповернення суспензії до початкового стану" протоколу випробування індикатора магнітного поля «Магнет» №02/30 від 05.12.2011 р. зазначено, що зразки індикаторів М7002074, М7002075 та М0000000 піддавались дії відтвореного електричного поля із значенням 5 кВ. У графі таблиці „Результат" напроти вказаних зразків зазначено „Спрацювання наявне. Відповідає п. 6.1., 6.2., 6.7., 6.20 ТО". Тобто, заявник зазначає, що індикатор магнітного поля «Магнет» у розумінні Методики реагує і на електричні поля із пороговим значенням 5кВ і вище, а значить - є придатним для фіксації електромагнітного поля, про вплив якого стверджує відповідач, оскільки його працівники зазначили про це у акті про порушення. Відтак, відсутність факту спрацювання індикатора магнітного поля «Магнет», за твердженням заявника, свідчить про те, що встановлений у прилад обліку не піддавався впливу електромагнітного поля і цим спростовується факт порушення, яке нібито зафіксували працівники відповідача у акті про порушення. При цьому, заявник зазначає, що AT „Одесаобленерго" було додано технічний паспорт на індикатор магнітного поля „Магнет", у якому зазначено, що індикатор фіксує вплив магнітного поля напруженістю 100 мТл, однак у позивача не було доказів на спростування таких заперечень проти позову, оскільки відповідач надав технічний паспорт на індикатор від виробника пломб, а тому, відповідно, суд не прийняв доводів заявника до уваги, оскільки вони були документально спростовані відповідачем. За таких обставин заявник стверджує, що у розумінні Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, індикатор є спеціальним технічним засобом, який здатний виявляти вплив на роботу приладу обліку магнітних та електричних полів, які за своїми показниками здатні спричиняти зміну показань обліку. При цьому заявник звертає увагу суду на те, що аналогічного висновку дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 16.01.2017 р. у справі №909/1183/15 та Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №923/144/18. Отже, заявник вважає, що якби суду першої інстанції та сторонам була відома така обставина щодо технічної якості індикатора „Магнет" реагувати на електромагнітні поля суд би по-іншому надав оцінку доказам у справі та, відповідно, прийняв би рішення про задоволення позову, що стало підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича з заявою про перегляд рішення суду від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд скасувати відповідне рішення суду та задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича про визнання недійсним та скасування рішення щодо розгляду акта про порушення №8005811 від 04.07.2018р. про визначення фізичній особі-підприємцю Кирницькому Олександру Івановичу обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, що оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Татарбунарського РЕМ АТ „Одесаобленерго" №3 від 12.07.2018 року.
Ухвалою суду від 05.05.2020 року було відкрито провадження за заявою Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18 (вх. ГСОО № 2-1048/20 від 30.04.2020р.) із призначенням її розгляду в засіданні суду на 27.05.2020 року.
26.05.2020 року до суду від АТ „Одесаобленерго" надійшли заперечення вх. ГСОО №13470/20, в яких товариство посилаючись на природу нововиявлених обставин зазначає про їх відсутність, в зв'язку з чим просило суд в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року по справі №916/1696/18 відмовити, а відповідне рішення суду залишити без змін.
У судове засідання, призначене на 27.05.2020р., представник заявника не з'явився, між тим, 27.05.2020 року до суду від Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви вх. ГСОО №13519/20 обґрунтоване знаходженням представника заявника у м. Херсон та запровадженням карантинних заходів, тоді як він особисто не має юридичної освіти, а представник позбавлений можливості прибути у судове засідання та пред'явити на ознайомлення документи, які стали підставою для подання заяви про перегляд судового рішення.
У судовому засіданні представник АТ „Одесаобленерго" проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечував та просив суд у її задоволенні відмовити з підстав викладених у відповідних запереченнях.
Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича про відкладення розгляду заяви, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що вказані підстави для відкладення судом не визнано поважними.
При цьому суд зазначає, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №292 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" обмежувальні заходи певною мірою перешкоджають учасникам справи здійснювати користування своїми процесуальними правами, зокрема, щодо участі у судовому засіданні.
Поряд з цим, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Поряд з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відкладення розгляду справи (заяви) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).
У відповідності до п. 4 Розділу Х „Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Між тим, продовження строків розгляду заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами даними положеннями не передбачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що з моменту призначення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами минув 21 день, при цьому враховуючи посилання Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича на те, що його представником є адвокат, то суд відмічає, що відповідна особа була обізнана про наявність у нього права звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з метою забезпечення його участі у відповідному судовому засіданні.
Однак, заявником клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у т.ч. поза межами суду заявлено не було.
При цьому, ухвалою суду про відкриття провадження за відповідною заявою, явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, як і не витребувались у заявника оригінали документів, наданих в підтвердження обставин існування нововиявлених обставин, для огляду суду.
Отже, враховуючи викладене вище, а також обмежені строки розгляду заяви, встановлені ч. 1 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви було відмовлено.
При цьому, судом враховується, що про необхідність або неможливість подання будь-яких доказів, заявником не було зазначено.
У судовому засіданні 27.05.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду та повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 01.06.2020 року.
Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши надані докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Із сукупності зазначеного можна дійти висновку, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акту, то вона обов'язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
За таких обставин, передбачений главою 3 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості.
При цьому суд зазначає, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
При цьому, суд зауважує, що не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Отже, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
При цьому, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
За таких обставин суд зазначає, що надані заявник документи з приводу проведених досліджень щодо індикатора магнітного поля „Магнет", на які заявник посилалась як на нововиявлені обставини є новими доказами, а не доказами, які підтверджують нововиявлені обставини.
Відповідно до частин 3-4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
З урахуванням викладено та правової природи нововиявлених обставин, а також того, що рішення суду було предметом оскарження в апеляційному та касаційному порядках, за результатами яких відповідне рішення було залишено без змін, під час якого було надано оцінку обставин встановлення високочастотного генератора та встановлення обставин щодо виявлення представниками відповідача приладу обліку електроенергії споживача, який не здійснював облік енергії, а тому наведені заявником обставини, а саме - не спрацювання індикатора „Магнет" у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України не є нововиявленими та вплинути на висновки суду при постановлені відповідного рішення не могли.
Таким чином, подання заявником заяви про перегляд судового рішення у справі №916/1696/18 розцінюється судом як намагання ініціювати нове слухання справи та добитися нового її вирішення.
При цьому суд звертає увагу заявника, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду, в зв'язку з чим посилання заявника на позицію суду у справах №909/1183/15 та №923/144/18 судом до уваги не приймається.
Зважаючи на викладене, підстав для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі відсутні, тому у її задоволенні слід відмовити.
Отже, оскільки висновки, викладені в рішенні господарського суду від 26.12.2018 року були визнані Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.02.2020р. по справі №916/1696/18 законними та обґрунтованими, а обставини на які посилається Фізична особа-підприємець Кирницький Олександр Іванович у своїй заяві фактично ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини не можуть визнаватися нововиявленими, в зв'язку з чим, відмовляє Фізичній особі-підприємцю Кирницькому Олександру Івановичу у задоволенні заяви (вх. ГСОО №2-1048/20) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року у справі №916/1696/18, та залишає дане рішення без змін.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви, а також те, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з поданням такої заяви, суд покладає витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на заявника.
Керуючись ст.ст. 129, 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кирницького Олександра Івановича (вх. ГСОО №2-1048/20 від 30.04.2020р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року у справі №916/1696/18 - відмовити.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2018 року у справі №916/1696/18 - залишити в силі.
Ухвала суду набирає законної сили 27.05.2020р. та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01.06.2020 року.
Повне рішення складено 01 червня 2020 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська