Справа № 192/629/20
02 червня 2020 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаркуши І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №289154 від 01 травня 2020 року про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 01 травня 2020 року приблизно о 04 годині 00 хвилин він керував автомобілем марки «Renault Kangoo», номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя по напрямку в м.Дніпро. На пасажирському сидінні у якості пасажира знаходився ОСОБА_2 . На 437 км даної дороги на стаціонарному посту ДПС, розташованому в с. Червонокам'яне Солонянського району Дніпропетровської області він був зупинений співробітником поліції, який відрекомендувався поліцейським Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Топчій Іваном Сергійовичем, який не називаючи жодних причин почав вимагати від нього документи на право керування транспортним засобом та документи на автомобіль. Оскільки інспектор не відпускав його транспортний засіб більше 10 хвилин, тому він надав документ. Після їх огляду, Топчій І.С. , не взявши від нього та ОСОБА_2 жодних письмових пояснень пішов до стаціонарного посту ДПС та приблизно о 05 годині 20 хвилин під охороною невідомого поліцейського з автоматом, виніс та вручив йому другий примірник постанови про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №289154 від 01 травня 2020 року, про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 гривень за нібито вчинення ним порушення, передбаченого п.29.3 «б» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом без проходження обов'язкового технічного контролю (ОТК). З метою уникнення провокацій з боку поліції, він отримав постанову та поїхав у своїх справах.
Позивач вважає постанову протиправною, оскільки в ній поліцейський зазначив пункт 29.3 «б» ПДР України, якого взагалі не існує в Правилах дорожнього руху України, а ч.3 ст. 121 КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності за порушення неіснуючого в ПДР пункту 29.3 «б». Також ОСОБА_1 ставиться у вину керування транспортним засобом без проходження ОТК автомобілем «Рено Кенго», якого не існує, оскільки є автомобіль «Renault Kangoo». З постанови неможливо визначитися до якої категорії транспортного засобу належить транспортний засіб «Renault Kangoo», його вантажопідйомність, строк експлуатації та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та чи взагалі він підлягає ОТК. В постанові не вказано чи експлуатувався водієм ОСОБА_1 автомобіль «Renault Kangoo» з метою отримання прибутку, що є обов'язковою ознакою для проходження ОТК, як це визначено у пп.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, що затверджений постановою КМУ від 30 січня 2012 року за №137. В постанові не вказано точного місця скоєння адміністративного правопорушення, а маються лише незрозумілі скорочення цифрових та літерних зазначень, а саме: «на А.Д. Н-08 437 км.», в той час як будь-яке рішення у справах про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, так як не відповідатиме вимогам ст. 7 КУпАП.
Позивач просить суд постанову серії БАА №289154 від 01 травня 2020 року про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП скасувати як протиправну, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, суддею при відкритті провадження у справі, у відповідність до ч. 2 ст. 12, ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді від 14 травня 2020 року одночасно з відкриттям провадження у справі було витребувано від Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
25 травня 2020 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції №2 Солоняського відділення поліції Дніпровського відділу поліції старшим сержантом поліції Топчій Іваном Сергійовичем на адресу суду надані заперечення на позов ОСОБА_1 , які не відповідають вимогам ст. ст. 162,165 КАС України в частині надання суду документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Тому суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі наявних доказів без врахування письмових пояснень, оскільки останні подані в порушенням вимог КАС України.
Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії БАА №289154 від 01 травня 2020 року поліцейського Солонянського ВП старшим сержантом поліції Топчій Іваном Сергійовичем накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП за обставин, що ОСОБА_1 01 травня 2020 року о 04 годині 40 хвилин на А .Д. Н-08 437 км керував автомобілем «Рено Кенго», який не пройшов обов'язкового технічного контролю, чим порушив п. 31.3 «б» ПДР України (а.с.10).
Як вбачається з позову, позивач вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та постанову, складену відповідачем, вважає протиправною, і такою, що винесена на припущеннях та домислах.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Суддею під час відкриття провадження по справі було витребувано матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с. 33). Проте ухвала суду в цій частині не була виконана і матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності на адресу суду направлені не були.
Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року було затверджено «Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу», яким визначено процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, відповідачем суду не надано, а саме: не надано доказів щодо моделі транспортного засобу, який підлягає обов'язковому технічному контролю згідно постанови КМУ №137 від 30 січня 2012 року. Модель транспортного засобу не зазначена і в оскаржуваній постанові, а суд відповідно до ст. 77 КАС України позбавлений можливості самостійно збирати докази.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно од вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому суд вважає за необхідне справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України вважає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 77, 246, 262, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до поліцейського Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Топчія Івана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії БАА №289154 від 01 травня 2020 року, винесену поліцейським Солонянського відділення поліції Дніпровського відділу Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Топчій Іваном Сергійовичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Стягнути з Головного Управління національної поліції в Дніпропетровській областіза рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 02 червня 2020 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина