83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.08.07 р. Справа № 44/257пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Ткаченко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою дочірнього підприємства житлово-експлуатаційного управління «Онікс» закритого акціонерного товариства «Мысль» (представник Самохіна В.В. довіреність від 03.10.06 року) до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Даурія» (представники Трефілова Г.О. та Трофімов В.Л., довіреності від 22.08.07 року) про зобов'язання прийняти в редакції позивача пункти 3.1 та 3.2 договору про диспетчеризацію ліфтів № 2 від 1 січня 2007 року,
Дочірнє підприємство житлово-експлуатаційного управління «Онікс» закритого акціонерного товариства «Мысль» (далі - Виконавець) 09.07.07 року звернулося до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Даурія» (далі - Замовник) про зобов'язання прийняти в редакції позивача пункти 3.1 та 3.2 договору про диспетчеризацію ліфтів № 2 від 1 січня 2007 року (далі - Договір). Позовні вимоги Виконавця ґрунтуються на недосягненні сторонами згоди по окремих пунктах Договору, зокрема, по пунктах, які визначають ціну Договору, а також порядок оплати послуг Виконавця.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, зазначивши, що відповідач не взмозі платити за послуги Виконавця більше, ніж встановлені місцевими органами самоврядування тарифи, тому запропонована позивачем щомісячна ціна послуг 125,59 грн. є безпідставно завищеною порівняно із запропонованою відповідачем ціною 87,80 грн.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Виконавця не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши наданий позивачем Договір, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України та розділу VI Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Послуги з диспетчеризації ліфтів, які мають надаватися згідно Договору, є житлово-комунальними послугами в силу пункту 12 та додатку до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 року № 560.
Згідно норм статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», укладення Договору є обов'язковим для сторін в силу закону. Процедура укладення господарських договорів прямо визначена імперативними приписами статті 181 ГК України.
21.05.07 року позивач в порядку частин 1-2 статті 181 ГК України надіслав Замовнику підписаний примірник Договору. Факт надіслання проекту Договору та дата надіслання випливають зі змісту позовної заяви, а також підтверджені штампом пошти на квитанції № 126.
30.05.07 року Замовник згідно приписів частини 4 статті 181 ГК України повернув Виконавцю примірник Договору з протоколом розбіжностей, згідно якого ціна Договору та порядок оплати (пункти 3.1-3.2) має бути визначена у розмірі 87,80 грн., а не запропоновані позивачем 125,59 грн. Доказом надіслання є квитанція № 0977 від 30.05.07 року.
Отримання Замовником примірника Договору з протоколом розбіжностей відбулося 31.05.07 року, про що свідчить зміст позовної заяви та усні пояснення сторін в судовому засіданні.
Позовна заява Замовника № 183 від 19.06.07 року подана до господарського суду Донецької області 26.06.07 року, про що свідчить штамп поштового закладу на конверті. Господарським судом Донецької області позовну заяву зареєстровано 09.07.07 року за вхідним номером 02-38/7996.
Таким чином, позивач порушив передбачений частиною 7 статті 181 ГК України двадцятиденний строк для звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей за Договором, оскільки останній день вказаного строку закінчився 20.06.07 року, то, в порядку частини 5 статті 254 ЦК України, позивач мав право звертатися до суду з позовом, аналогічним тому, що розглядається, не пізніше 21.06.07 року включно.
З огляду на наведене, згідно норм частини 7 статті 181 ГК України, пропозиції Замовника, викладені в протоколі розбіжностей до Договору, вважаються прийнятими Виконавцем. Строк, передбачений частиною 7 статті 181 ГК України не є процесуальним строком в розумінні розділу VII ГПК України, і суд не наділений правом його відновлювати, окрім того, чинне законодавство України взагалі не передбачає можливості відновлення строку, визначеного частиною 7 статті 181 ГК України.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач пропустив встановлений ГК України строк для звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей за Договором, а пропозиції відповідача, зазначені у протоколі розбіжностей до Договору, вважаються прийнятими позивачем.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.901-907 ЦК України, ст.ст.179, 181 ГК України, ст.ст.19, 26 Закону України «Про житло-комунальні послуги», керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову дочірнього підприємства житлово-експлуатаційного управління «Онікс» закритого акціонерного товариства «Мысль» до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Даурія» про зобов'язання прийняти в редакції позивача пункти 3.1 та 3.2 договору про диспетчеризацію ліфтів № 2 від 1 січня 2007 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя