Справа № 308/5164/20
01 червня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді, адміністративну справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,-
Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
В обґрунтування позову посилається на те, що 29.05.2020 року, о 13 год. 05 хв., відповідач був виявлений та затриманий в складі групи осіб на ділянці відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВПС «Ужгород» прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в районі 218 прикордонного знаку близько 700 м. до лінії державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку. Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, у відповідача відсутні. Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та відповідно до ст. 263 КУпАП був затриманий в адміністративному порядку на строк до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
За твердженням позивача, відповідач, знаючи про можливість легально в'їхати до ЄС, обрав незаконний спосіб досягнення своєї мети, усвідомлюючи, що при цьому він неодноразово буде грубо порушувати та ігнорувати законодавство України на своєму шляху.
Позивач зазначає, що на підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» було прийнято рішення про примусове повернення за межі території України, однак таке рішення відповідач виконати не в змозі, оскільки на момент подачі адміністративного позову в нього відсутні грошові кошти, документи що надають право на перетин державного кордону, також відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 14.03.2020 року № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та оскільки карантинні заходи продовжено до 22.06.2020 року, у відповідача відсутня можливість законним шляхом залишити територію України.
Як зауважує позивач, відповідач на територію України потрапив незаконним шляхом, немає жодних документів, що посвідчують особу, підтверджують законність його перебування на території України або дають право на виїзд за межі території України, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
З урахуванням наведеного, позивач просить затримати громадянина Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву від 01.06.2020 року, згідно з якою просить розглянути позов без його участю у зв'язку з карантинними заходами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явися, при цьому подав заяву від 01.06.2020 року, згідно з якою позовні вимоги йому доведено на зрозумілій йому мові та у зв'язку карантинними заходами просить позов розглянути без його участі.
Адвокат Галамба М.В. в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання, відповідно до якого просить провести розгляд справи без його участі.
Разом із тим, суд констатує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено до відповідних актів Кабінету Міністрів України зміни, та продовжено дію карантину до 11 травня 2020 року. Постановою КМУ № 392 від 20.05.2020 року внесено зміни, а саме з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на всій території України установлено карантин, а тому він не має можливості прибути особисто у судове засідання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу без участі учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, 29.05.2020 року, о 13 год. 05 хв., був виявлений та затриманий в складі групи осіб на ділянці відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ВПС «Ужгород» прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» в районі 218 прикордонного знаку близько 700 м до лінії державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, у відповідача відсутні та у подальшому його було затримано у відповідності до вимог ст. 263 КУпАП.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання відповідача від 29.05.2020 року.
Рішенням начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу ОСОБА_3 від 01.06.2020 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням того, що у вищевказаного громадянина документів, які дають право на перебування в України, коштів для виїзду з України немає, а також відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 року № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у затриманого громадянина відсутня можливість законним шляхом залишити територію України. Українською мовою не володіє, родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження немає, на території України знаходиться нелегально, наявністю наміру будь-яким шляхом потрапити до країн Західної Європи, є всі підстави вважати, що громадянин за будь-якої можливості буде ухилятися від виїзду за межі України, а тому з метою реалізації державної політики у сфері міграції прийнято рішення про подачу позову про примусове видворення іноземця з України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані приписами ст. 289 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Із змісту наведеної норми слідує, що законодавцем фактично виділено окремий випадок звернення із позовною заявою - про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації; фактичною підставою для такого звернення є відсутність в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для забезпечення видворення за межі території України, але не більше як на вісімнадцять місяців.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Крім цього, виходячи з роз'яснень, викладених у п. 26 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» від 25.06.2009 року № 1, положень ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та приписів ст. 289 КАС України, позовна заява з вимогою про затримання іноземця чи особи без громадянства може бути подана до суду лише з метою забезпечення видворення, тобто рішення судом про таке видворення повинно бути прийнято до вирішення питання про затримання або якщо такі позовні вимоги заявлені в одній позовній заяві, то під час вирішення такої позовної заяви.
З аналізу наведеного вбачається, що підставою для затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України є наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки у відповідача відсутній належний паспортний документ для виїзду з території України, на підставі якого він може вибути з території України, він не належить до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, доказів протилежно матеріали справи не містять та відповідачем не представлено, при цьому останній порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та фактично незаконно перебуває на території України.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю і відповідача слід затримати з метою забезпечення ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк до шести місяців.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 244, 246, 257, 289 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,
Позов задоволити.
Затримати громадянина Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України на строк до шести місяців.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк