Справа № 308/5160/20
01 червня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Данко В.Й.,
з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію,-
Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася до суду із позовом до громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Свої вимоги мотивував тим, що 29.05.2020 року о 13год. 05хв. відповідачка була виявлена та затримана в складі групи осіб прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС «Ужгород» в районі 218 прикордонного знаку близько 700 м. до державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідачки відсутні. В подальшому, відповідно до ст. 263 КУпАП, відповідачку було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.
Своїми діями відповідачка вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
На підставі наведеного позивач просить затримати громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з'явився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, однак подав суду заяву у якій просить позовну заяву розглянути без його участі, у зв'язку з карантинними заходами щодо розповсюдження коронавірусної інфекції, а позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, подала суду заяву написану у присутності адвоката Петрунь М.М., та за участі перекладача Лозінська А., у якій зазначає, що позовні вимоги їй доведені на зрозумілій їй мові, у зв'язку з карантинними заходами пов'язаними з епідемією коронавірусу, просить суд розглянути позовну заяву без її участі.
Адвокат громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 - Петрунь М.М. у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, подала суду заяву про розгляд позовної заяви у її відсутності.
Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та рішення Ради національної безпеки і оборони від 13.03.2020 року «Про невідкладні заходи щодо гарантування національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS - CoV-2" та введенням карантинних заходів, суд розглядає справу у відсутності сторін та з урахуванням поданих ними заяв.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи 29.05.2020 року о 13год. 05хв. відповідачка була виявлена та затримана в складі групи осіб прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС «Ужгород» в районі 218 прикордонного знаку близько 700 м. до державного кордону України, при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України, у відповідачки відсутні. Окрім того, у відповідачки відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Своїми діями відповідачка вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Про затримання відповідача було повідомлено акредитовану в Україні консульську установу країни походження іноземця або особи без громадянства. Разом з тим, первинні заходи щодо встановлення особи затримано, які були здійснені протягом терміну адміністративного затримання результату не дали.
Таким чином, відповідачка немає жодних документів, що посвідчують особу, підтверджують законність перебування на території України або дають право на виїзд за межі території України, передбачених п.п. 16 - 19 та п.20 ст.1 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 цього ж Закону нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Судом встановлено, що відповідачка із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів влади не зверталася.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 3 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав» від 03 вересня 2008 року, відповідач підлягає реадмісії у відповідності до Угоди, разом з тим, також Угодою між Кабінетом міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав, ратифікованою ЗУ від 03.09.2008 року №359 - VІ, а саме ст.2 передбачено, що, «кожна Договірна Сторона, відповідно до пункту 1 статті 1, здійснює реадмісію осіб, які підлягають реадмісії та які, відповідно до результатів перевірки, відповідають таким вимогам:
а) мають громадянство держави запитуваної Договірної Сторони, одночасно не маючи громадянства запитуючої Договірної сторони чи будь - якої іншої держави;
b) будь - коли до їхнього в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони мали законне місце проживання на території держави запитуваної столони та не мають постійного місця проживання в третій країні;
с) підлягають чинному наказу про депортацію згідно з національним законодавством держави запитуючої Договірної Сторони.
З наведеного вбачається, що Україна здійснює реадмісії осіб, зокрема громадян СР В'єтнам, які підлягають чинному наказу про депортацію (примусове видворення) згідно з національним законодавством.
Процедура застосування реадмісії передбачена Наказом МВС України від 16.02.2015 року №158 «Про затвердження Інструкції про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб», в якій зазначається, що порядок заходів реадмісії з будь - якою договірною Стороною передбачає ряд організаційних заходів, які включають процедуру ідентифікації особи, обмін інформацією між сторонами та сам процес передачі особи від одного компетентного органу до другого компетентного органу.
Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
За ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, а саме, затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Враховуючи встановлені судом обставини про те, що відповідач порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, намагався незаконно перетнути державний кордон України, беручи до уваги відсутність у відповідача документів, що дають право на перетин державного кордону України, суд приходить до висновку про задоволення даного позову.
Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 271, 272, 289, 297 КАС України, суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію - задовольнити.
Затримати громадянку Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: В.Й. Данко