308/2362/20
22.05.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом серії ОБ №187282 від 28.02.2020, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 28.02.2020 о 23 год. 30 хв. в м. Ужгород, вул. Минайська, 16, керував транспортним засобом Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Вказаним порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Захисник особи, відносно якої складено протокол адвокат Марина ОСОБА_2 . ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Окрім того, слід зазначити, що оголошення про виклик останнього в судове засідання на розгляд справи яке було призначено на 22.05.2020 р. розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712.
Слід зауважити, що засідання у даній справі відкладалося неодноразово, в тому числі з причин заявлення захисником та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності клопотань про відкладення розгляду справи з різних причин.
Разом із тим на адресу суду захисником правопорушника - адвокатом Марина В.Г. подавались клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із продовженням на території України карантинних заходів. Вважаю за необхідне вказати на те, що справа до розгляду призначалася неодноразово, однак ОСОБА_1 , не з'явився жодного разу, натомість від представника останнього постійно надходили клопотання про відкладення розгляду справи зокрема: 09.04.2020, 07.05.2020,15.05.2020 року.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, неодноразово у судові засідання не з'являвся та не вживав заходів для явки до суду, не надавав підтверджуючих документів поважності причини неявки у судове засідання 22.05.2020, а також письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, який складає 3 місяці з дня вчинення правопорушення.
Крім цього, поважних причин неявки представника правопорушника - адвоката Марина В.Г. в судові засідання не було надано.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Водночас, 17 березня Рада суддів України затвердила встановлення особливого режиму роботи суддів всіх інстанцій. Введені заходи для убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, однак робота судів не зупинена.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суддя не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки справа неодноразово відкладалась за клопотаннями особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та клопотання захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, доходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч.1 статтею 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5Правил дорожнього рухуУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (пункт 27) роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, обов'язок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції покладається саме на водія, як особу, що керує транспортним засобом.
Для притягнення до відповідальності заст. 130 КпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбаченастаттею 130 КУпАПпередбачені розділом IX. Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395.
Так, п. 3 розділу ІХ Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103(зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв.Наказ Міністерства внутрішніхсправ України,Міністерства охорониздоров'я України09.11.2015 року №1452/735огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичногочи іншогосп'яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,є: наявність однієїчи декількохознак стануалкогольного сп'яніння(крімзапаху алкоголюз порожнинирота); звуженічи дужерозширені зіниці,які нереагують насвітло; сповільненістьабо навпакипідвищена жвавістьчи рухливістьходи,мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п.п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду… водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляєтьсяполіцейськимдля проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.Поліцейськийзабезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'яполіцейськийв присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
З протоколу серії ОБ№187282 від 28.02.2020 року, встановлено, що від проходження огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків, анкетні дані яких встановлено. Окрім того письмові пояснення зазначених у протоколі свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , додано до матеріалів справи на окремих аркушах.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях громадянина ОСОБА_1 , є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ№187282 від 28.02.2020, згідно якого ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку відмовилася, письмовими поясненнями двох свідків, оглянутими та дослідженими відеоматеріалами, де зафіксовано факт відмови від проходження освідчення на стан сп'яніння із залученням двох свідків, дані записи та розвиток подій узгоджуються з іншими дослідженими матеріалами в судовому засіданні та відтворюють розвиток події, які викладені в протоколі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ№187282 від 28.02.2020; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 28.02.2020, підписами яких засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2174776 від 28.02.2020; відеозаписом з місця події, відтвореним та дослідженим під час судового засідання, та іншими доданими до матеріалів справи та дослідженими під час судового засідання доказами.
Суд визнає вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, те, що остання раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, тобто в межах санкції відповідної статтіКУпАП.
Згідно ч.5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1 ,221,283 , ч.1 п.1 ст.284 КУпАП , п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП , суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) судового збору на користь держави.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс пос танову.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош