01 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1120/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Борзнянської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати незаконною бездіяльність Борзнянської міської ради Чернігівської області з питання не винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) та зобов'язати Борзнянську міську раду Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у не винесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріпленні його меж в натурі (на місцевості).
Ухвалою суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для надіслання відзиву на позов.
16.04.2020 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що Борзнянська міська рада вважає, що у неї відсутній обов'язок стосовно забезпечення організації проведення робіт із винесення меж «Прохорненків острів» та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Бахмацькою місцевою прокуратурою та Чернігівською обласною державною адміністрацією подано відповіді на відзив, у яких зазначено, що відповідно до охоронного зобов'язання № 3/15-578 від 27.04.2001, Державне управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області передало під охорону землекористувачу Борзнянській міській раді заповідний об'єкт гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га з метою охорони та збереження в природному стані верхового осокового болота у заплаві р. Борзенка, що є регулятором водного режиму річки.
Відповідно до вищевказаного охоронного зобов'язання Борзнянська міська рада бере під охорону зазначений заповідний об'єкт і зобов'язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища », а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали згідно вимог ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У вказаному випадку інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства у сфері охорони об'єктів природно- заповідного фонду.
Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно зі ст. 5 цього ж Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Твердження про те, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» висловлене і Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 10.11.2004. Вказані висновки знайшли своє відображення у правовій позиції Верховного Суд України по справі № 6-92цс13.
В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави.
Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У відповідності до статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об'єктів природно- заповідного фонду.
Поряд із цим, питання забезпечення здійснення повноважень з охорони навколишнього природного середовища на місцевому рівні та передачі функцій від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України урегульовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні».
Так, повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Таким органом на території Чернігівської області є Чернігівська обласна державна адміністрація. Крім того, до структури Чернігівської ОДА входить Департамент екології та природних ресурсів, основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31.01.2019 за № 46, є: забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: забезпечує реалізацію державної політики у сфері заповідної справи, здійснює державне управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об'єктів природо - заповідного фонду України на території Чернігівської області відповідно до чинного законодавства.
Бахмацькою місцевою прокуратурою подано вказаний позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у не винесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріпленні його меж в натурі (на місцевості).
Про вказаний факт зазначено у листі Бахмацької місцевої прокуратури від 07.02.2020, адресованому Чернігівській ОДА.
З відповіді Чернігівської ОДА вбачається, що вказаний уповноважений орган з позовом до суду не звертався та жодних дієвих заходів, спрямованих на забезпечення вирішення питання щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та закріпленні його меж в натурі (на місцевості), не вживав, обмежившись направленням до органів місцевого самоврядування листа, що має виключно інформаційний характер та не може свідчити про активну поведінку уповноваженого органу, спрямовану на усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони об'єктів природно - заповідного фонду.
Так, Бахмацькою місцевою прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок на території Борзнянського району Чернігівської області виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони об'єктів природно - заповідного фонду.
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради від 27.12.1984 № 454 створений гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» з метою охорони та збереження в природному стані верхового осокового болота в заплаві р. Борзенка, що являється регулятором водного режиму річки, площею 33 га, який знаходиться в Борзнянському районі і розташований на землях Борзнянської міської ради.
Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» (далі - Положення) у 2003 році затверджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області та передано під охорону землекористувачу (землевласнику), а саме: Борзнянській міській раді.
Згідно п. 1.4. вищевказаного Положення гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків огстрів» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Відповідно до п. 1.7 Положення межі гідрологічного заказника «Прохоренків острів» переносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали Держкомзему та землекористувачів, обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
Крім того, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області передано під охорону землекористувачу Борзнянській міській раді в особі голови відповідної ради Гуменського Володимира Григоровича заповідний об'єкт гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га з метою охорони та збереження в природному стані верхового осокового болота у заплаві р. Борзенка, що є регулятором водного режиму річки, про що складене охоронне зобов'язання № 3/15-578 від 27.04.2001.
Відповідно до вищевказаного охоронного зобов'язання Борзнянська міська рада в особі голови Гуменського Володимира Григоровича бере під охорону вищеназваний заповідний об'єкт і зобов'язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об'єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово - картографічні матеріали згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 11.01.2020 проект землеустрою на вказаний об'єкт природно-заповідного фонду на реєстрацію до управління не надходив.
Таким чином, протягом більш ніж 17 років Борзнянською міською радою не вжито заходів щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, внаслідок чого існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки не можливо встановити, де починаються і де закінчуються межі заказника, та земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
Враховуючи викладене, бездіяльність Борзнянської міської ради щодо невжиття заходів по винесенню меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною, а тому наявні підстави для вжиття заходів з метою зобов'язання міської ради вжити заходи по винесенню меж пам'ятки та закріпити його межі в натурі (на місцевості).
Відповідно до повідомлення Борзнянської міської ради Чернігівської області землевпорядна документація на об'єкт природно-заповідного фонду гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» не виготовлялась, заходи з метою охорони та збереження територій та об'єктів відповідного заказника не проводились.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У статті 2 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Статтею 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У частині 3 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація і здійснення землеустрою та вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
У статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Підставою для здійснення землеустрою відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно ст. 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи місцевого самоврядування.
Статтею 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, на Борзнянську міську раду покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Борзнянської міської ради Чернігівської області з питання не винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) та зобов'язати Борзнянську міську раду Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць