про повернення позовної заяви
01 червня 2020 року справа № 580/1807/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В. П., розглянувши матеріали позовної заяви Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до публічного акціонерного товариства "Корсунь-Шевченківський "Райагрохім" про стягнення штрафних санкцій,
встановив:
25 травня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до публічного акціонерного товариства "Корсунь-Шевченківський "Райагрохім" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява підписана представником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дяченко Катериною Леонідівною, яка діє на підставі довіреності №100/18701 від 09.08.2019.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII.
2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до який розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).
Пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Варто зазначити, що змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Вказані правові висновки викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №160/6823/19.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що особами, уповноваженими представляти позивача у правовідносинах з третіми особами, або особами, які мають право вчиняти дії від імені позивача без довіреності є ОСОБА_1 (керівник) та ОСОБА_2 (підписант).
Таким чином, ОСОБА_3 не уповноважена на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до публічного акціонерного товариства "Корсунь-Шевченківський "Райагрохім" про стягнення штрафних санкцій - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.П. Тимошенко