25 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/188/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Анісімова О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кривохижі Н.В.,
представника позивача - Павчука В.С.,
представників відповідача - Бабчука В.І., Фадєєвої К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 від 22.01.2020 року.
1.2. Ухвалою суду від 13.02.2020 року відкрито загальне провадження в адміністративній справі.
1.3. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 27.02.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. У період з 03.12.2019 року по 06.12.2019 року працівниками Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю при оформленні трудових відносин з працівниками.
2.2. За результатами інспекційного відвідування 22.01.2020 року заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002, якою на підставі статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.
2.3. Вказану постанову про накладення штрафу позивач вважає протиправною, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення відповідно до змісту позову, а саме зазначив, що позивач та громадянин ОСОБА_2 не перебувають та не перебували у трудових відносинах.
3.2. Щодо використання ОСОБА_2 транспортного засобу DAFTE 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 зазначив наступне.
3.3. Під час інспекційного відвідування відповідно до акту Укртрансбезпеки №062726 від 09.07.2018 року було встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності автотранспорт DAFTE 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Однак, вказаний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_3 . За усною домовленістю між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , останній мав намір в певний період часу використати даний автотранспорт для поїздки за кордон у своїх цілях, оскільки має відповідну ліцензію. Тому відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 , за згодою ОСОБА_3 , було видано свідоцтво про реєстрацію для поїздки за кордон. Дія даного свідоцтва про реєстрацію має початок з 07.02.2018 року та закінчилася 24.10.2019 року. При цьому даний автомобіль залишався у використанні та зберіганні у власника ОСОБА_3 з оформленими тимчасовими документами.
3.4. Крім того у виданому свідоцтві було прописано, що ОСОБА_1 "не є власником". В зазначений період часу дії свідоцтва про реєстрацію для поїздки за кордон ОСОБА_1 вказаним автомобілем так і не скористався, оскільки не було нагальної потреби.
3.5. Щодо використання вказаного автотранспорту власником ОСОБА_3 у своїх цілях, позивачу не було відомо, оскільки вони не перебувають ні в яких партнерських чи будь яких стосунках, тим паче у трудових відносинах.
3.6. Крім цього, вказував, що чинне законодавство не забороняє іншим особам використовувати даний вид транспорту в межах держави де автомобіль зареєстрований.
3.7. Таким чином, на думку представника позивача висновок, який виклали у своїх документах працівники Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, щодо перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 є не правомірним. Те, що автомобіль під час поїздки ОСОБА_3 у своїх цілях був тимчасово оформлений на ОСОБА_1 , не означає, що вони між собою перебувають у трудових відносинах. Інших документів, які підтверджують, що ОСОБА_3 діяв в цілях ФОП ОСОБА_1 працівниками Укртрансбезпеки встановлено не було.
3.8. На уточнююче запитання суду щодо наявності у ОСОБА_3 під час його перевірки працівниками Укртрансбезпеки ліцензії на перевезення на ім'я ОСОБА_1 , представник позивача суду пояснив, що такої ліцензії у нього не могло бути, інакше б посадові особи Укртрансбезпеки вказали про її наявність в акті №062726 з відображенням серії та номеру.
Позиція відповідача
3.9. Представники відповідача щодо задоволення позову заперечили та надали суду пояснення відповідно до змісту відзиву на позов, який надійшов до суду 24.02.2020 року.
3.10. Зокрема, щодо виявленого під час інспекційного відвідування порушення вимог чинного законодавства зазначили наступне. У період з 07.02.2018 року по 24 10.2019 року, на правах тимчасового користування у фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 знаходився вантажний автомобіль DAF XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 . На вказаний транспортний засіб видавалося свідоцтво про реєстрацію для поїздки за кордон з 07.02.2018 р. по 24.10.2019 р.
3.11. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при здійсненні вантажних перевезень на вищевказаному автомобілі на правах тимчасового користування використовувалася наймана праця громадянина ОСОБА_3 без укладення трудового договору, що є порушенням частини 3 статті 24 КЗпП України. Жодного іншого договору цивільно-правового характеру між вказаними особами не укладалося.
3.12. Відповідно до Наказу №379 від 11.08.2010 р. "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", - Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлене на ім'я власника, номерні знаки (у разі їх обміну) та документи, що підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, вилучаються та зберігаються у Центрі. Тому, стверджують, що у період з 07.02.2018 року по 24.10.2019 року громадянин ОСОБА_3 не мав жодного права користування і (або) розпорядження вищевказаним транспортним засобом. У висновку, всі права на транспортний засіб за номером НОМЕР_1 у зазначений період належали суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 , який у свою чергу використовував неоформлену жодним чином найману працю водія ОСОБА_3
3.13. При цьому пояснили, що доказів, які б заперечували зафіксовані в акті інспекційного відвідування порушення позивачем надано не було. А тому, постанова Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 від 22.01.2020 року відповідає чинному законодавству та є правомірною.
3.14. На уточнююче запитання суду чи виявлені в ході інспекційного відвідування докази працевлаштування ОСОБА_3 у ОСОБА_1 , представники відповідача суду пояснили, що такими доказами є акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №062726 від 09.07.2018 року, який складений посадовими особами Укртрансбезпеки. Оскільки інспекційне відвідування проводилось більше ніж через рік після фіксації керування транспортним засобом DAF XF 105.410 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 , встановити нові докази не представилось можливим.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ
4.1. 18.02.2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 19.02.2020 року відмовлено.
4.2. Також, представником позивача заявлено клопотання про допит як свідка ОСОБА_3 , яке судом задоволено. Однак, у зв'язку з перебуванням останнього за межами України (в Італійській республіці) та неможливістю, внаслідок запровадження карантину, прибути в Україну, за клопотанням представника позивача, суд, враховуючи необхідність дотримання розумних строків, визнав за можливе розглянути справу без допиту свідка ОСОБА_3
4.3. Окрім цього, судом витребувано з Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області копію свідоцтва про реєстрацію для поїздки за кордон в період з 07.02.2018 року по 24.10.2019 року, яке видавалося на транспортний засіб DAF XF105.410 реєстраційний номер НОМЕР_2 та документи, які стали підставою для видачі такого свідоцтва.
4.4. Окрім цього, від представника відповідача 18.03.2020 року, 07.04.2020 року та від представника позивача 06.04.2020 року надійшли до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням в Україні карантину.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.03.2011 року, видами діяльності зазначено: код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).
5.2. Листом від 05.11.2018 року № 4008/40/4-18 Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області надано Управлінню Держпраці у Чернівецькій області інформацію стосовно додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме акт Укртрансбезпеки за №062726 від 09.07.2018 року, згідно якого о 20 годині 00 хвилин на автомобільній дорозі Н-18, Тернопіль-Івано-Франківськ с. Діброва, управління транспортним засобом DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , - здійснював водій ОСОБА_3 (посвідчення водія НОМЕР_4 видане 17.11.2016 р. Центр 7941) (а.с. 45-46).
5.3. На підставі рішення за результатами аналізу інформації, викладеної у вищевказаному листі Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області 26.11.2019 року видано наказ № 437 "Про проведення інспекційного відвідування", згідно якого працівникам Управління Держпраці у Чернівецькій області доручено здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю при оформленні трудових відносин з працівниками у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 тривалістю 4 (чотири) робочих дні у період з 28.11.2019 року по 03.12.2019 року (а.с. 43).
5.4. На підставі наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області № 437 від 26.11.2019, рішення керівника за результатами аналізу інформації, викладеної у листі Управлінням Укртрансбезпеки у Чернівецькій області від 05.11.2018 року № 4008/40/4-18, начальником Управління Держпраці у Чернівецькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.11.2019 року №04-320 (а.с. 46).
5.5. 03.12.2019 року інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Цуркан С.І. здійснено спробу провести інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Проте, інспекційне відвідування не проведено, зокрема, у зв'язку із відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. У зв'язку з цим, 03.12.2019 року інспектором праці Цуркан С.І. складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧВ-2753/19/426/НД. Зазначений акт 03.12.2019 року отримав ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом, проставленим на відповідному акті (а.с. 58-59).
5.6. Внаслідок наведеного, 03.12.2019 року інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Цурканом С.І. винесено та вручено ОСОБА_1 вимогу про надання/поновлення документів № ЧВ-2753/19/426/НД, у зв'язку із чим строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 3 дні та зобов'язано позивача надати у строк до 09 год. 00 хв. 06.12.2019 року наступні документи: копії документів (інформація) на автотранспортні засоби (а.с.20).
5.7. За результатами проведеного інспекційного відвідування 09.12.2019 року інспектором праці Цуркан С.І. складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ, яким зафіксовано, що позивачем допущено порушення статті 24 КЗпП України, а також Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 року № 413 (а.с. 12-16, 51-54).
Із вказаним актом позивач ознайомлений та отримав його примірник, про що свідчить проставлений ним в акті підпис.
5.8. 16.12.2019 року інспектором праці Цуркан С.І. також сформовано припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення у строк до 08.01.2020 року (а.с. 21-23, 55-57).
Із вказаним приписом позивач також ознайомлений та отримав його примірник, про що свідчить проставлений ним в приписі підпис.
5.9. Не погоджуючись із виявленими під час інспекційного відвідування порушеннями, які зафіксовані в акті № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ від 09.12.2019 року, представником позивача подано зауваження до вказаного акту (а.с. 17-18).
5.10. За результатами розгляду вказаного заперечення листом від 16.12.2019 року №3416/0/04-2/19 позивача повідомлено, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято рішення про відхилення поданого заперечення (а.с. 19-20)
5.11. 22.01.2020 року Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. (а.с. 24-25).
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом цього позову є постанова Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 від 22.01.2020 року, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.
Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати зазначеній постанові Управління Держпраці у Чернівецькій області оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.2. Так, статтею 42 Конституції України кожному гарантоване право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
6.3. Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон № 877-V). Даний закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
6.4. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
6.5. Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6.6. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, зокрема, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
6.7. Відповідно до пункту 7 вказаного положення Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
6.8. Територіальні органи Державної служби України з питань праці, зокрема Управління Держпраці у Чернівецькій області, є юридичними особами публічного права, утвореними відповідно до постанови Кабінетом Міністрів України №100 від 11 лютого 2015 року, а відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 року №84 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.
6.9. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 р. № 823 відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).
6.10. При цьому, суд зазначає, що згідно статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі № 81, яка ратифікована Україною Законом України № 1985-IV від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
6.11. Окрім цього, згідно статті 16 даної Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
6.12. Тобто, Конвенція МОП №81 визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
6.13. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.03.2018 року у справі №697/2073/17.
6.14. Порядок №823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
6.15. Згідно пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, а відповідно до пункту 5 цього ж Порядку підставами для здійсненні інспекційного відвідування є, серед іншого, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
6.16. Як встановлено судом, процедура проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 була ініційована рішенням начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області за результатами аналізу інформації, викладеної у листі Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області від 05.11.2018 року № 4008/40/4-18.
6.17. Суд звертає увагу, що підпунктом 5 пункту 5 Порядку №823 передбачена можливість проведення інспекційного відвідування за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Водночас, на переконання суду, інформація викладена в листі Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області від 05.11.2018 року № 4008/40/4-18, здобута працівниками вказаного управління під час виконання своїх посадових обов'язків.
6.18. Враховуючи зазначене, суд вважає, у керівника Управління Держпраці у Чернівецькій області були наявні правові підстави для прийняття, в результаті аналізу повідомленої інформації Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області від 05.11.2018 року №4008/40/4-18, рішення про проведення інспекційного відвідування та наказу "Про проведення інспекційного відвідування" № 437 від 26.11.2019 року.
6.19. Пунктом 16 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
6.20. Крім цього, відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015 року, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
6.21. Згідно матеріалів справи інспектором праці Управління Держпраці у Чернівецькій області Цуркан С.І. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю при оформленні трудових відносин з працівниками, яким виявлено порушення статті 24 КЗпП України, а також Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 року № 413.
6.22. Сутність виявлених порушень полягає в тому, що на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 допустив ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, що підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №062726 від 09.07.2018 року, який складений посадовими особами Укртрансбезпеки.
Водночас суд зазначає, що безпосередньо самим інспекційним відвідуванням ФОП ОСОБА_1 , яке мало місце в період часу з 03.12.2019 року по 06.12.2009 року, факт допуску ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору, не встановлений.
6.23. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
6.24. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
6.25. У відповідності до частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
6.26. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).
6.27. Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (в редакції чинній на момент виникнення оспорюваних правовідносин) передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
6.28. Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в фактичному допущенні працівника до роботи без оформлення трудового договору.
6.29. Так, відповідно до Словника української мови під «допуском» розуміється дія за значенням «допускати», тоді як під словом «допускати» розуміється давати змогу, дозволяти кому-небудь увійти кудись, підійти до кого-, чого-небудь; дозволяти робити що-небудь, займатися чимсь, брати участь у чомусь (Словник української мови в 11 томах. - Том 2. 1971. - С.375).
6.30. Отже, надаючи оцінку слову «допускати» через призму семантико-етимологічного підходу, слід прийти до висновку, що роботодавець несе відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі вчинення дії, пов'язаної безпосередньо з допуском працівника до роботи. При цьому, враховуючи суб'єктивну сторону цього правопорушення, роботодавець має усвідомлювати той факт, що здійснює допуск працівника до такої роботи.
6.31. Відповідач, будучи органом, який притягує суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, зобов'язаний довести склад цього правопорушення, в діях такого суб'єкта.
6.32. Як встановлено судом вище, доказова база відповідача ґрунтується виключно на акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №062726 від 09.07.2018 року (а.с.45) , який складений посадовими особами Укртрансбезпеки.
6.33. Дослідженням змісту цього акту, встановлено, що він не містить ні підпису, ні пояснень ОСОБА_3 щодо його перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Окрім цього, в наведеному акті відсутні ідентифікаційні дані щодо ліцензії на перевезення, які б надали можливість здійснити прив'язку керування автомобіля ОСОБА_3 до господарської діяльності ОСОБА_1 .
Єдиною згадкою про позивача в акті є інформація в рядку «що належить», згідно якої автомобіль DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1
6.34. З даного приводу суд зазначає, що автомобіль DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент інспекційного відвідування, на праві власності належав ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.127).
ОСОБА_1 ніколи не був власником цього автомобіля, на нього виключно було оформлено за заявою ОСОБА_3 , свідоцтво про реєстрацію для виїзду за кордон (а.с.117,119,120), яке є тимчасовим та не обмежує останнього в користуванні своїм транспортним засобом.
6.35. Окрім цього, відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, №3353-ХІІ при керуванні транспортним засобом водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Реєстраційним документом на транспортний засіб є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в тому числі і для виїзду за кордон, яке може бути оформлене на будь-яку іншу особу, окрім тієї, що здійснює керування транспортним засобом.
6.36. Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що наявність у ОСОБА_3 свідоцтва про реєстрацію для виїзду за кордон, яке видане на ОСОБА_1 , надавало йому право на керування транспортним засобом DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Водночас таке керування могло відбуватися поза волею ОСОБА_1 та його відома, оскільки власником транспортного засобу DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_1 залишався ОСОБА_3 і він вправі був на власний розсуд ним користуватися.
6.37. Таким чином, підсумовуючи викладене слід прийти до висновку, що відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували факт допуску позивачем ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору.
Доказова база ґрунтується виключно на акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №062726 від 09.07.2018 року, який складений посадовими особами Укртрансбезпеки та не підтверджує правопорушення з боку ФОП ОСОБА_1 вимог статті 24 КЗпП України, а також Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 року № 413.
6.38. Суд вважає, що такий акт може бути підставою для перевірки, однак він не може бути основним та єдиним доказом правопорушення. Під час інспекційного відвідування відповідач зобов'язаний був встановити факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_3 , а не керуватись припущеннями, які не підтверджуються відповідними доказами.
Водночас суд зазначає, що у відповідача наявні відповідні повноваження та механізми, які надають можливість встановити достовірні обставини взаємовідносин ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , однак такими він не скористався.
6.39. Також, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у справі "Яременко проти України" (Заява № 32092/02) надав визначення критеріям справедливості провадження та врахування якості доказів. Так зокрема, у пункті 76 рішення від 12.06.2008 року Суд зазначив, що визначаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Крім того, має бути врахована якість таких доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується.
6.40. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що у даному разі відповідач не довів суду наявність складу правопорушення в діях ФОП ОСОБА_1 передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
7.2. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
7.3. За таких обставин, суд вважає, що постанова Управління Держпраці у Чернівецькій області № ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 від 22.01.2020 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1252,00 грн., що підтверджується квитанцією №94 від 10.02.2020 року (а.с.4)
8.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1252 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-2753/19/426/НД/АВ/ТД-ФС/002 від 22.01.2020 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати у вигляді сплаченого квитанцією №94 від 10.02.2020 року судового збору у розмірі 1252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 червня 2020 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (Шубранець,Заставнівський район, Чернівецька область, 59454 РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003 код ЄДРПОУ 39888333)
Суддя О.В. Анісімов