02 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/395/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -
09.04.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0001281304 від 05.02.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.01.2019 року він отримав акт від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.
У висновку акта перевірки, окрім іншого, зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою, з урахуванням результатів документальної планової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 встановлено наступні порушення:
- п. 177.2, пп. 177.4.1 п. 177.4 ст.177 ПК України внаслідок чого встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на 682870,30 грн, що призвело до порушення абз. 2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.1.1, п. 164.1.3, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 ПК України, внаслідок чого, донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 97853,18 грн;
- п. 177.10 ст. 177 ПК України, пп. 2, пп. 6, пп. 8, пп. 9 п. 6 Порядку №481 - встановлено порушення порядку обліку ведення книги обліку доходів та витрат;
- п. 16 підрозділу 10 Розділу XX ПК України - внаслідок чого донараховано до бюджету військовий збір у сумі 8187,45 грн;
- абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI - не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподаткованого доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 143321,91 грн;
- п. 44.6 п. 44.7 ст. 44 ПК України - ненадання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Позивач зазначав, що до акта перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 не було надано жодного інформативного додатку, зокрема: відсутній план перевірки; відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються; завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства; інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки та вжиття інших заходів.
07.02.2019 року представником позивача направлено до ГУ ДФС у Чернівецькій області заперечення на акт від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 в якому вимагав здійснити повний перегляд результатів перевірки.
11.02.2019 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року, та рішення №0001281304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року, які прийняті на підставі акта від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 .
Також позивач зазначив, що 21.02.2019 року його представник подав до ГУ ДФС у Чернівецькій області запит на інформацію №048/1494, яким просив надати інформацію та копії первинних документів, на підставі яких в акті перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_1 віднесено на витрати отримані та неоплачені від ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" ТМЦ на суму 545830,20 грн.
У відповідь на запит від 04.03.2019 року, позивачем отримано відповідь №20/ЗПІ/14-13-13-04 від 27.02.2019 року в якій відповідач вказував, що інформація зазначена в акті перевірки ґрунтується на самому акті перевірки, а порушення зафіксовані в акті перевірки, згідно вимог розділу ІІІ Порядку, повинні ґрунтуватись на доказах, які є невід'ємними додатками до акта перевірки.
28.02.2019 року, з метою отримання інформації та копій документів, на яких ґрунтується акт перевірки, позивачем подано до ГУ ДФС у Чернівецькій області запит на інформацію №054/1494, яким вимагалось у строк не пізніше п'яти робочих днів, з дня отримання запиту, направити на адресу позивача інформацію про перелік товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" на суму 545830,20 грн, за які за твердженням перевіряючих, позивачем фактично не були понесені втрати, та зроблено висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу.
У відповідь на запит від 28.02.2019 року, позивачем отримано відповідь №23/ЗПІ/24-13-13-04 від 06.03.2019 року в якій посадові особи ГУ ДФС у Чернівецькій області процитували окремі абзаци акту перевірки.
Позивач вважає що акт перевірки ґрунтується виключно на припущеннях перевіряючих, а інформація викладена в акті не підтверджується жодними доказами. У зв'язку з вказаним оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що на підставі п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та наказів від 13.11.2018 року №742 та від 27.11.2018 року №790 ГУ ДФС у Чернівецькій області, контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 та встановлено порушення податкового законодавства.
Користуючись правом на подання заперечень, позивачем було подано заперечення від 20.12.2018 року №198/2306 на акт перевірки від 11.12.2018 року №199/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 .
На 11 аркуші даного заперечення, в прохальній частині позивачем було зазначено наступне: "вимагаю здійснити повний перегляд результатів перевірки, оформленої актом від 11.12.2018р. №199/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року".
Враховуючи наведене, в.о. начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області було прийняте рішення, яке оформлене у вигляді наказу від 02.01.2019 року №4 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" позивача тривалістю 05 робочих днів з 11.01.2019 року.
Наказ ГУ ДФС у Чернівецькій області від 02.01.2019 року №4 та повідомлення від 02.01.2019 року №3 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було направлено позивачу листом від 02.01.2019 року №Ю/ФОП/24-13-13-04 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
09.01.2019 року позивач повідомив ГУ ДФС у Чернівецькій області про можливість проведення перевірки за адресою АДРЕСА_1 , за місцем знаходження представників та документів, що підлягають перевірці. Також 14.01.2019 року ОСОБА_1 , разом із заявою №010/0044, надав ГУ ДФС у Чернівецькій області первинні та інші документи, що пов'язані з нарахуванням та сплатою податків.
В подальшому, за результатами перевірки, що була розпочата на підставі наказу від 02.01.2019 року №4, посадовими особами ГУ було складено акт від 24.01.2019 року №11/24-13-3- 04-18/ НОМЕР_1 , на підставі яких обґрунтовано та правомірно прийнято оскаржувані рішення.
Представник позивача, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що у відзиві відповідач не заперечував, що посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області не дотримано приписів податкового законодавства - складено акт перевірки, який ґрунтується на припущеннях, не додано жодного інформативного додатку до акту, та проігноровано вимоги Податкового кодексу України - заперечення на акт перевірки розглянуто за відсутності позивача та відсутності його представників, а також розгляд заперечень відбувся після прийняття рішень та податкових повідомлень-рішень за результатами розгляду акта перевірки. Оскаржувані вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року ґрунтуються виключно на акті перевірки №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 , інформація та розрахунки в якому не відповідають дійсності, та не підтверджуються жодними документами.
Також, представник позивача вважає, що умисно проігнорувавши вимоги заперечення від 07.02.2019 року №032/2306 ОСОБА_1 фактично позбавили права на захист, передбаченого Конституцією України. Також відповідачем не заперечувався факт порушення приписів пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
За таких обставин, представник позивача вважає, що вимога відповідача зазначена у відзиві є необґрунтованою та має бути відхиленою.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 16.05.2019 року.
Ухвалою суду від 16.05.2019 року зупинено провадження у справі №824/395/19-а до набрання чинності рішенням у справі №824/296/19-а.
Ухвалою суду від 17.10.2019 року, у зв'язку з набранням законної сили рішенням у справі №824/296/19-а, поновлено провадження у справі №824/395/19-а. Справу призначено до судового розгляду на 07.11.2019 року.
Усною ухвалою суду від 07.11.2019 року занесеною до протоколу судового засідання здійснено заміну первісного відповідача - Головне управління ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області. Судове засідання призначене на 07.11.2019 року відкладено на 21.11.2019 року.
Ухвалою суду від 21.11.2019 року зупинено провадження у справі №824/395/19-а до набрання чинності рішенням у справі №824/578/19-а.
Ухвалою суду від 10.04.2020 року, у зв'язку з набранням законної сили рішенням у справі №824/578/19-а, поновлено провадження у справі №824/395/19-а. Справу призначено до судового розгляду на 05.05.2020 року.
30.04.2020 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
30.04.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його перебуванням у відпустці.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 05.05.2020 року, розгляд справи не відбувся.
В період з 12.05.2020 року по 25.05.2020 року головуючий суддя у справі перебував у щорічній відпустці.
Разом з тим, 02.06.2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на клопотання усіх представників сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради як фізична особа-підприємець з 17.01.2001 року за № 0000032104 та взятий на облік в ГУ ДФС у Чернівецькій області; податкова адреса - м. Чернівецька область, м. Чернівці, бульвар Героїв Крут, 22/89; код основного виду економічної діяльності (КВЕД) - 95.11 ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування.
В період з 11.01.2019 року по 17.01.2019 року, на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №4 від 02.01.2019 року та повідомлення "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 02.01.2019 року №3, представниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного та іншого законодавство за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 (а.с. 13-31), яким зафіксовано такі порушення:
1) п. 177.2, пп. 177.4.1 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу на 682870,30 грн, у тому числі: 2015 року - 248026,50 грн, 2016 року - 123152,00 грн, 2017 року - 311691,80 грн, що призвело до порушення - абз. 2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.1.1, п. 164.1.3, п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України, внаслідок чого, донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 97853,18 грн, у тому числі: за 2015 рік - 32541,30 грн, за 2016 рік - 18711,36 грн, за 2017 року на 46600,52 грн.
2) п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року; пп. 2, пп. 6, пп. 8, пп. 9 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218 - встановлено порушення порядку обліку ведення книги обліку доходів та витрат;
3) п. 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), з урахуванням змін, внесеним Законом №71-111 Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року, внаслідок чого донараховано до бюджету військовий збір у сумі 8187,45 грн, у тому числі: за 2015 рік в сумі 2744,8 грн, за 2016 рік в сумі 1559,28 грн, за 2017 рік в сумі 3883,38 грн;
4) абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (із змінами та доповненнями), не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподаткованого доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 143321,91 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 63496,32 грн, за 2016 рік в сумі 22869,44 грн, за 2017 рік в сумі 56956,20 грн;
5) п. 44.6 п. 44.7 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) - ненадання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
Судом встановлено, у зв'язку із виявленням наведених вище порушень, на підставі акта перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 ГУ ДФС 05.02.2019 року прийнято наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 0001261304 від 05.02.2019 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 97853,18 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 24463,30 грн, разом сума грошового зобов'язання становить - 122316,48 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0001271304 від 05.02.2019 року, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання на 8187,45 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2046,86 грн, разом сума грошового зобов'язання становить - 10234,41 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0001301304 від 05.02.2019 року, згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року, якою відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимагається сплатити недоїмку в сумі 143321,91 грн (а.с. 12);
- Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304 від 05.02.2019 року, яким за порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 43650,60 грн (а.с. 11).
Окрім цього, судом встановлено, що представником позивача подано до ГУ ДФС та ДФС України заперечення від 07.02.2019 року №032/2306 на акт перевірки (а.с. 32-40), а також 19.02.2019 року направлено до ДФС України скаргу №041/1494 (а.с. 47-58), якою оскаржував прийняті рішення.
Однак, рішенням ДФС України від 27.03.2019 року №24476/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги від 19.02.2019 року №041/1494 залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року №Ф-0001291304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304 ГУ ДФС у Чернівецькій області, а скаргу від 19.02.2019 року №041/1494 - без задоволення (а.с. 60-62).
21.02.2019 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом від 21.02.2019 року №048/14947 в якому вимагав у строк не пізніше п'яти робочих днів, з дня отримання цього запиту, направити інформацію та копії первинних документі, на підставі яких в акті перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_1 віднесено на витрати отримані та неоплачені від ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" ТМЦ на суму 545830,20 грн (а.с. 41).
У відповідь на запит представника позивача від 21.02.2019 року №048/14947 відповідач листом від 27.02.2019 рок №20/ЗПІ/24-13-13-04 "Про надання відповіді на запит" направив на адресу представника позивача копію акту перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 (а.с. 42).
28.02.2019 року позивач звернувся до відповідача із запитом від 28.02.2019 року №054/1494 в якому вимагав у строк не пізніше п'яти робочих днів, з дня отримання цього запиту, направити інформацію про перелік товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" на суму 545830,20 грн, за які, за твердженням перевіряючих, позивачем фактично не були понесені витрати, та зроблено висновок про заниження чистого оподатковуваного доходу (а.с. 43).
У відповідь на запит представника позивача від 28.02.2019 року №054/1494 відповідач листом від 06.03.2019 року №23/ЗПІ/24-13-13-04 "Про надання відповіді на запит" повідомив позивача, що ним до складу витрат, в порушення п. 177.2., пп. 177.4.1. п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI безпідставно віднесено витрати на придбання ТМЦ на загальну суму 545830,20 грн, у тому числі: 2015 року - 182986,50 грн, 2016 року - 103952,00 грн, 2017 року - 258891,80 грн (а.с. 44-46).
Також судом досліджено наданий представником позивача Висновок економічної експертизи №684 від 01.08-07.10.2019 року проведений судовим експертом СП "Західно-український експертно-консультативний центр" Родич Оленою Василівною (свідоцтво №1515 від 08.07.2011 року), яким встановлено, що задекларовані суми витрат, пов'язаних і здійсненням господарської діяльності самозайнятою особою ОСОБА_1 в період 2015-2017 років, які відображені у колонці 5 додатків Ф4 (2015 року) Ф2 (2016, 2017 роки) до податкових декларацій про майновий стан та доходи підтверджується документально в повному обсязі (а.с. 135-145).
Судом встановлено, що не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 05.02.2019 року №0001261304, №0001271304 та №0001301304 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання їх протиправними та скасування.
За наслідками розгляду вищевказаного позову, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №824/578/19-а адміністративний позов задоволено частково, вирішено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0001301304, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року, №0001261304, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 61292,86 грн. та в частині застосування штрафної санкції у сумі 15323,22 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року, №0001271304, в частині збільшення суми податкового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 5140,76 грн. та в частині застосування штрафних санкцій на суму 1285,19 грн. У задоволенні решта позовних вимог - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суд 824/578/19-а від 11.03.2020 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду 824/578/19-а від 24.12.2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0001261304, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 36560,32 грн та в частині застосування штрафної санкції у сумі 9140,08 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0001271304, в частині збільшення суми податкового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 3046,69 грн та в частині застосування штрафних санкцій на суму 761,67 грн. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року залишити без змін (а.с. 174-179).
Вважаючи протиправними винесені відповідачем вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року №Ф-0001291304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304 ГУ ДФС у Чернівецькій області, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (ділі - ПК України) господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України зобов'язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Разом з тим, п.44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
В свою чергу, питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, урегульовано статтею 177 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з пп."а" п.176.1 ст.176 ПК України, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
За приписами п.177.5 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Згідно з п.177.10 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до пп.174.4.1 п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно з пп.174.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до пп.177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Отже, нормами ПК України визначено, що підставами для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.
Відповідно до п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Судом встановлено, що у період з 11.01.2019 по 17.01.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, яка документована актом перевірки від 24.01.2019 №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 .
За даними та висновками акта перевірки від 24.01.2019 року №11/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 задекларовано показники чистого оподаткованого доходу у сумі 137040,00 грн, у тому числі за 2015 рік - 35040,00грн, за 2016 рік - 19200,00грн, за 2017 рік - 52800,00 грн, за даними перевірки встановлено, що перевіряємим суб'єктом господарювання отримано чистий дохід, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб всього у сумі 682870,30грн, у тому числі за 2015 рік - 248026,50 грн, за 2016 рік - 123152,00грн, за 2017 рік - 311691,80 грн. Розбіжність - 545803,20грн, у тому числі за 2015 рік - 182986,5 грн, за 2016 рік -103952,0 грн, за 2017 рік - 258891,8грн.
Перевіркою сум доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб та на які нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого оподаткованого доходу на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34% за 2015 рік в сумі 182986,5 грн, у розмірі 22% за 2016 рік -103952,0 грн, у розмірі 22% за 2017 рік - 258891,8грн.
Згідно висновків вказаного акту, перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено наступні порушення вимог чинного законодавства:
- пункту 177.2, підпункту 177.4.1 пункту 177.4 статті 177 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження чистого оподаткованого доходу на 682870,3 грн, у тому числі: 2015 рік - 248026,5 грн, 2016 рік - 123152,0 грн, 2017 рік - 311691,8 грн, що призвело до порушення абзацу 2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.1.1, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 ПК України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 97853,18 грн, у тому числі: за 2015 рік - 32541,3 грн, за 2016 рік - 18711,36 грн, за 2017 рік - 46600,52 грн;
- пункту 177.10 статті 177 ПК України, підпункту 2, підпункту 6, підпункту 8, підпункту 9 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218 - встановлено порушення порядку ведення книги обліку доходів та витрат;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, внаслідок чого донараховано до бюджету військовий збір у сумі 8187,45 грн, в тому числі: 2015 рік - 2744,8 грн, 2016 рік - 1559,28 грн, 2017 рік - 3883,38 грн;
- абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI - не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподаткованого доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 143321,91 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 63496,32 грн, за 2016 рік в сумі 22869,44 грн, за 2017 рік в сумі 56956,20 грн.;
- пункту 44.6, пункту 44,7 статті 44 ПК України, не надання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
У зв'язку із виявленням наведених вище порушень, 05.02.2019 ГУ ДФС прийняті наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0001261304, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 97853,18 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 24463,30 грн, разом сума грошового зобов'язання становить - 122316,48 грн;
- податкове повідомлення-рішення №0001271304, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання на 8187,45 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2046,86 грн, разом сума грошового зобов'язання становить - 10234,41 грн;
- податкове повідомлення-рішення № 0001301304, згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн.
Відповідно до п. 4 , п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та які забезпечують себе роботою самостійно.
Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Виходячи із вищенаведеного, перевіркою встановлено, що на порушення абз.1 п.2 ч1 ст.7, п. 2 ст. 9 Закону №2464-VI - не нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподаткованого доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 143321,91 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 63496,32 грн, за 2016 рік в сумі 22869,44 грн, за 2017 рік в сумі 56956,20 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
На виконання вищевказаних норм та у зв'язку із тим, що перевіркою встановлено заниження чистого оподаткованого доходу на 682870,3 грн, у тому числі: 2015 рік - 248026,5 грн, 2016 рік - 123152,0 грн, 2017 рік - 311691,8 грн, внаслідок чого збільшено позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року, якою вимагалось сплатити недоїмку в сумі 143321,91 грн.
В подальшому, зв'язку із своєчасним ненарахуванння позивачем єдиного внеску, відповідачем винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304, яким за порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 43650,60 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2019 року №0001271304, №0001261304 та №0001301304.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі 824/578/19-а позов вищевказаний позов задоволено частково, вирішено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року, №0001301304, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року, №0001261304, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 61292,86 грн. та в частині застосування штрафної санкції у сумі 15323,22 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року, №0001271304, в частині збільшення суми податкового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 5140,76 грн та в частині застосування штрафних санкцій на суму 1285,19 грн. У задоволенні решта позовних вимог - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суд №824/578/19-а від 11.03.2020 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №824/578/19-а від 24.12.2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0001261304, в частині збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 36560,32 грн та в частині застосування штрафної санкції у сумі 9140,08 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0001271304, в частині збільшення суми податкового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 3046,69 грн та в частині застосування штрафних санкцій на суму 761,67 грн. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного від 11.03.2020 року у адміністративній справі 824/578/19-а в судовому порядку визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001261304 від 05.02.2019 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 97853,18 грн, у тому числі: за 2015 рік - 32541,3 грн, за 2016 рік - 18711,36 грн, за 2017 рік - 46600,52 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 24463,30 грн.
Таким чином, висновки перевірки про порушення абзацу 2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.1.1, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 177.2 статті 177 ПК України внаслідок чого встановлено заниження чистого оподаткованого доходу на 682870,3 грн, у тому числі: 2015 рік - 248026,5 грн, 2016 рік - 123152,0 грн, 2017 рік - 311691,8 грн та в наслідок чого нараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з оподаткованого доходу на суму доходу (прибутку) на загальну суму 143321,91 грн, в т.ч. за 2015 рік в сумі 63496,32 грн, за 2016 рік в сумі 22869,44 грн, за 2017 рік в сумі 56956,20 грн не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року.
Крім того, з огляду на визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року, то відсутні правові підстави для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304, яким за порушення абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 43650,60 грн.
Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахуванням відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.02.2019 року №0001281304, як похідне від вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року, слід визнати протиправним та скасувати.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач в межах даних правовідносин не довів та не надав належних доказів, які підтверджують його позицію щодо правомірності оскаржуваних рішень.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0001281304 від 05.02.2019 року.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
В ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірності прийнятих щодо позивача оскаржуваної вимоги та рішення. Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2201,62 грн згідно квитанцій №91 від 08.04.2019 року на суму 21,00грн, №92 від 08.04.2019 року на суму 1900,00грн та №27 від 18.04.2019 року на суму 280,62грн.
Враховуючи те, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001291304 від 05.02.2019 року;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0001281304 від 05.02.2019 року.
4. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) на суму 2201 (дві тисячі двісті одна) грн 62 коп, сплачені відповідно до квитанцій №91 від 08.04.2019 року, №92 від 08.04.2019 року та №27 від 18.04.2019 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 43143196, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013).
Суддя В.О. Григораш