02 червня 2020 року справа № 580/1558/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- зобов'язати відповідача зарахувати у пільговому обчисленні кожний рік роботи за 1 рік і 6 місяців, застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи позивача з 13.05.1984 до 22.03.1986 та з 01.04.1986 до 31.12.1990, як трудовий стаж, виробленій в місцевості прирівняній до Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги встановлені п.5 указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з 19.06.2019 - моменту призначення пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує, що працювала у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі, а саме в м. Когалим, Ханти-Мансійський автономний округ (ХМАО), Тюменської області Російської РФСР у період з 13.05.1984 по 22.03.1986 на виробничому об'єднанні «Сургутнафтогаз" СМУ Повховського УБК, з 01.04.1986 по 19.10.1992 у нафтогазовидобувному управлінні "Ватьоганнєфть", що підтверджується записами у трудовій книжці. А тому, на думку позивачки, має право на пільгове обчислення страхового стажу із застосуванням коефіцієнту 1,5. Однак відповідач при призначенні пенсії протиправно зарахував спірні періоди роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі до страхового стажу позивачки на загальних підставах.
Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти позову, відповідачем подано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачкою усупереч п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» не надано строкових трудових договорів про роботу у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі до 01.01.1991.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка станом на день звернення до суду з даним позовом перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області з 19.06.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з відомостями, які містяться у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 позивачка працювала у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі - в м. Когалим, Ханти-Мансійський автономний округ (ХМАО), Тюменської області Російської РФСР, а саме: у період з 13.05.1984 по 22.03.1986 на виробничому об'єднанні «Сургутнафтогаз" СМУ Повховського УБК, у період з 01.04.1986 по 19.10.1992 у нафтогазовидобувному управлінні "Ватьоганнєфть".
15.01.2020 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою щодо зарахування до страхового стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Листом №2/К-10 від 21.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомлено позивачку, що за матеріалами її пенсійної справи відсутні договори або документи, що підтверджують право на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі з 13.05.1984 по 22.03.1986 та з 01.04.1986 до 31.12.1990, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Згідно з пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10 лютого 1960 року працівникам, що переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надається додатково пільга зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при численні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
З аналізу наведених норм вбачається, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
А відтак суд висновує про безпідставність доводів відповідача про відсутність правових підстав для пільгового обчислення страхового стажу періодів роботи позивачки у місцевості прирівняній до районів Крайньої півночі з огляду на відсутність договорів або документів, що підтверджують право на пільги передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Таким чином, на підставі викладеного вище, судом встановлено, що на позивачку, яка працювала на постійній основі в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені ст. 5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.
Отже, враховуючи відомості трудової книжки, що підтверджують отримування пільг під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, суд погоджується з доводами позивачки про наявність правових підстав для зарахування до пільгового трудового стажу спірних періодів.
Підсумовуючи наведене та враховуючи допущену з боку відповідача бездіяльність суд вважає, що для відновлення порушених прав позивачки з метою ефективного захисту порушеного права позивачки належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи ОСОБА_1 з 13.05.1984 по 22.22.03.1986, та з 01.04.1986 по 31.12.1990 включно, як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі.
У свою чергу, вимоги позивача можуть бути задоволені у межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач знав про отримання пенсійних виплат у меншому розмірі та міг звернутись до суду протягом шести місяців з дати призначення пенсії. Заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду позивачка не подавала, тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача з 06.11.2019. В решті позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування ОСОБА_1 одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи ОСОБА_1 з 13.05.1984 по 22.03.1986 та з 01.04.1986 по 13.12.1990 включно, як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зміни і доповнення, внесені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967), та провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 06.11.2019.
Позовні вимоги до 06.11.2019 залишити без розгляду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Кульчицький