Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
02 червня 2020 р. Справа №520/4503/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у виплаті компенсації за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ - 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі №520/11839/19 було задоволено його позов до відповідача з приводу сплати індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 1 березня 2018 року. Позивач 17.03.2020 звернувся до відповідача про здійснення йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Відповідач листом від 18.03.2020 №11/Ц 90-2085 повідомив позивача про відмову у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Своє рішення відповідач мотивував тим, що хоча і індексація грошового забезпечення позивачу і була виплачена лише на виконання рішення суду по справі №520/11839/19, однак її виплата відбулася без затримок.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що індексація заробітної плати не нараховувалась позивачу в період з 01.07.2015 по 01.03.2018, індексацію грошового забезпечення нараховано та виплачено без порушення термінів та у встановлені законодавством строки, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. Судом встановлено, що відзив подано без додержання вимог процесуального закону, а саме підписано не уповноваженою особою
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі №520/11839/19 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) з приводу невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період 01.07.2015р.-28.02.2018р.
Зобов'язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015р.по 28.02.2018р.
В іншій частині позовних вимог позов залишено без задоволення.
Позивач 17.03.2020 звернувся до відповідача про здійснення йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідач листом від 18.03.2020 №11/Ц 90-2085 повідомив позивача про відмову у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Своє рішення відповідач мотивував тим, що хоча і індексація грошового забезпечення позивачу і була виплачена лише на виконання рішення суду по справі №520/11839/19, однак її виплата відбулася без затримок.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Суд зазначає, що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що рішенням у справі №520/11839/19 встановлено, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ПІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, відмовивши позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів , зокрема, індексації, у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті компенсації за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та його скасування.
Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відмову ОСОБА_1 у виплаті компенсації за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення;
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за період з 01.07.2015 по 28.02.2018 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 02 червня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов