Справа № 712/14270/19
Провадження №1-кп/712/308/20
02 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин Черкаської області, громадянина України, працюючого директором на ТОВ «Тімбер Юкрейн», з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутатом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
ОСОБА_6 30.09.2019 близько 15:25 год. керуючи автомобілем Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Казбетській в м. Черкаси, зі сторони вулиці Василини, при виїзді на перехресті з вулицею Сумгаїтською поблизу будинку № 85, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306:
- п. 16.11. Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
- дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.
Під час руху він, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг та виїзді на вказане перехрестя з другорядної дороги вулиці Казбетської, не зупинив керований ним транспортний засіб перед перехрестям для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, та не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», а продовжив рух та виїхав на перехрестя з вулицею Сумгаїтською, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався по вулиці Сумгаїтській, зі сторони вулиці Одеської в напрямку вулиці Можайського.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_2 потерпіла ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 04.10.2019 № 02-01/1026 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому першої п'ясної кістки лівої кисті, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 , а саме вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України та п. 16.11. Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 23.10.2010 № 4/21Е-19 знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
В судовому засіданні захисник звернувся до суду з клопотанням про передачу обвинуваченого на поруки трудового колективу ТОВ «Тімбер Юкрейн». Разом з клопотанням надав суду протокол загальних зборів трудового колективу ТОВ «Тімбер Юкрейн» від 19.11.2019, про взяття ОСОБА_6 на поруки трудового колективу, статут ТОВ «Тімбер Юкрейн» та просив кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 47 КПК України.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника не заперечував про передачу його на поруки трудового колективу. Вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що намагався добровільно частково відшкодувати завдану шкоду потерпілій, шляхом направлення на її адресу поштового переводу, однак вказаний перевод був повернутий у зв'язку з відмовою отримання вказаних коштів. Цивільний позов визнав частково та надав письмові заперечення.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання та вважала, що є всі підстави для передачі обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки трудового колективу.
Потерпіла в судовому засіданні заперечувала проти вказаного клопотання. Цивільний позов просила задовольнити в повному обсязі.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.
Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України, можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання, суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є працівником ТОВ «Тімбер Юкрейн», в матеріалах справи наявний протокол загальних зборів трудового коллективу від 19.11.2019, клопотання про взяття ОСОБА_6 на поруки трудового коллективу та статут ТОВ «Тімбер Юкрейн».
Враховуючи те, що ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинене кримінальне правопорушення є необережний злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, намагався добровільно відшкодувати завдані збитки потерпілій, про що свідчить квитанція, яка приєднана до матеріалів справи, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, 2009 року народження, суд приходить до висновку, що обвинувачений може бути звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу за умови, що він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За вказаних обставин, суд вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 47 КК України, для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки, роз'яснивши йому наслідки порушення умов передачі на поруки.
У судовому засіданні потерпіла, просила задовольнити цивільний позов у повному обсязі, посилаючись на доведеність всіх обставин справи, а обвинувачений просив задовольнити позов частково.
Надаючи оцінку доводам цивільного позову потерпілої, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити позов до обвинуваченого.
Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.
У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом під час судового розгляду встановлено, що саме в результаті дій ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. У зв'язку з цим, нею були понесені витрати, які пов'язані з купівлею лікарський засобів, проведенням хірургічних операцій. Згідно долучених до справи та дослідженими в судовому засіданні квитанцій та фіскальних чеків, сума матеріальних витрат, встановлених судом складає 797,50 грн., що підлягають до повного відшкодування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному правопорушенні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
Відтак, витрати на пальне в сумі 1100 грн. та бутилочка AVENI скляна в сумі 292,25 грн. не є завданою обвинуваченим матеріальної шкоди потерпілій, а тому не підлягає відшкодуванню.
Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є у тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За результатами судового слідства встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями, вчиненими під час використання на відповідній правовій підставі джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу автомобіля Skoda Oktavia, заподіяв шкоду потерпілій ОСОБА_8 у вигляді тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та у відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров'я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Позивачка, обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, посилалася на завдання їй фізичного болю та страждань, які вони зазнали у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я, що призвело до душевних страждань, які вона зазнала через цю дорожньо-транспортну пригоду.
Суд при розгляді цих вимог керувався ступенем доведеності нанесених моральних страждань самим позивачем.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст. 1167, 1168 ЦК України і п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнав потерпілий внаслідок злочину, які виразилися у психологічному болю, який викликаний душевними стражданнями, з урахуванням вимог розумності та справедливості , суд робить висновки, що за сукупністю встановлених обставин судом підтверджена проблематизація життя потерпілих після дорожньо-транспортної пригоди; нав'язане залучення їх до тривалого процесу правового відстоювання своїх прав, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для них та спричинила психоемоційний стрес. Безспірно були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для них.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості моральних страждань позивачки, приходить до висновку, що позивачу дійсно було завдано моральну шкоду, що виразилась у фізичних, душевних стражданнях та порушенні звичайного режиму її життя, однак вважає, що розмір шкоди визначений позивачем ОСОБА_8 в сумі 100 000 гривень є завищеним.
Враховуючи, те, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є злочином з необережною формою вини, суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_8 меншою ніж вона оцінила, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 10 000,00 грн.
Процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 2512 гривень відшкодовані ОСОБА_6 в повному обсязі.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 47 КК України, ст. ст. 284, 286, 288, 350, 369-372, 395 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України на підставі статті 47 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Тімбер Юкрейн», за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадський порядок.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Повідомити трудовому коллективу ТОВ «Тімбер Юкрейн», про передачу йому ОСОБА_6 на поруки та направити копію ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі порушення ними умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
Роз'яснити трудовому коллективу ТОВ «Тімбер Юкрейн», що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_6 , на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 797,49 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн., а всього 10 797,49 грн.
Речові докази:
автомобіль Skoda Oktavia р.н. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 залишити за належністю ОСОБА_6 ;
- автомобіль Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 залишити за належністю ОСОБА_10 .
На ухвалу може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1