712/15018/19
2/712/587/20
27 травня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Юр'євої К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18 листопада 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 18939 гривень 73 копійок за кредитним договором №б/н від 10 вересня 2012 року та 1921 грн. судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 10 вересня 2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Договір про надання банківських послуг є договором приєднання згідно ст.634 ЦК України, який складається із заяви відповідача, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», викладених на банківському сайті: www.ргіvatbank.ua.
Підписом у заяві відповідач підтвердив, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Позивачем зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконано у повному обсязі, а саме: надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг, заборгованість останнього перед позивачем станом на 14 липня 2019 року становить 18939 гривень 73 копійки, у тому числі: 8688 гривень 61 копійка - заборгованість за тілом кредиту; 8309 гривень 68 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 563 гривень 36 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками; 500 гривень - штраф (фіксована ставка); 878 гривень 08 копійок - штраф (процентна складова).
В зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 січня 2020 року відкрите спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі.
Представник позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Гребенюк О.С. у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі Судової влади України.
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, однак, в судове засідання без поважних причин двічі не з'явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно Анкети - заяви №б/н від 10 вересня 2012 року, підписаної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , та представником АТ КБ «Приватбанк» Голобородько А.С. , дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають договір про надання банківських послуг.
Згідно наданого позивачем в позовній заяві останнього розрахунку заборгованості за договором №б/н від 10 вересня 2012 року, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та клієнтом - ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за період з 26 червня 2017 року по 14 липня 2019 становить: 18939 гривень 73 копійки, у тому числі: 8688 гривень 61 копійка - заборгованість за тілом кредиту; 8309 гривень 68 копійок - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 563 гривень 36 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками; 500 гривень - штраф (фіксована ставка); 878 гривень 08 копійок - штраф (процентна складова).
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
10 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було підписано анкету - заяву, в якій відповідачем зазначено наступне: «Підписанням цієї анкети - заяви я, відповідно до ст. 634 ЦК України, у повному обсязі приєднуюсь до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою: privatbank.ua, та які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку Верховного суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, «умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2015 року у справі № 6-698цс15, від 01 липня 2015 року у справі №6-757цс15».
Надані позивачем до позовної заяви останнього «Умов та правила надання банківських послуг» та «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису позичальника.
Враховуючи викладене, відповідно до ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, згідно правового висновку Верховного суду України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, надані позивачем «Умови та правила надання банківських послуг» та «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
Надана до позовної заяви анкета - заява від 10 вересня 2012 року не містить умов про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне повернення кредиту.
Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року справа №342/180/17, «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті - заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».
Крім того, «позивач, обґрунтовуючи право вимоги у частині стягнення пені і штрафів за несвоєчасну сплату кредиту, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті https//privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів та витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у визначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено і у Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті - заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредитом, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують казаних обставин.
Надані позивачем Правила банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті - заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору».
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №750/896/17-ц (провадження № 62-32833св18).
Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року у справі №136/695/17 (провадження № 61-3723св18), «Витяг з Тарифів та Умов правил надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua та містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети - заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався умов, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими АТ КБ «Приватбанк».
Аналогічні висновки відповідають правовій позиції, викладеній у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Водночас вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав і у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 Цивільного кодексу України позивач не пред'являв.»
Укладений між сторонами кредитний договір від 10 вересня 2012 року у вигляді анкети - заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, оскільки вимоги про застосування позовної давності відповідачем не заявлялись, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх порушених прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Докази пролонгації кредитного договору у матеріалах справи відсутні і позивачем суду не надані.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі: 500 гривень - штрафу (фіксована ставка); 878 гривень 08 копійок - штрафу (процентна складова), 563 гривні 36 копійок - заборгованості за нарахованими відсотками задоволенню не підлягають.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення № ZZ426B0JUS від 06 листопада 2019 року позивачем - АТ КБ «Приватбанк» при поданні позовної заяви до Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, сплачено судовий збір в сумі 1921 гривня.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, сума 16998 гривень 29 копійок (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідає 89,7 % від заявленої ціни позову - 18939 гривень 73 копійки, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1723 гривні 14 копійок (89,7% від суми 1921 гривня дорівнює 1723 гривні 14 копійок).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 212, 509, 525-526, 530, 549, 599, 610, 611, 615, 629-631, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 9, 7, 12, 13, 76-78, 141, 223, 258-259, 263-265, 282, 284, 288-289 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, заборгованість станом на 14 липня 2019 року за договором №б/н від 10 вересня 2012 року у розмірі 8688 (вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка - заборгованості за тілом кредиту, 8309 (вісім тисяч триста дев'ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок - заборгованості за простроченим тілом кредиту, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1723 (одна тисяча сімсот двадцять три ) гривні 14 (чотирнадцять) копійок, а всього - 18721 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 43 (сорок три ) копійки.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя О.М. Борєйко
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Заочне рішення не набрало законної сили.
Помічник судді І.П. Попова
02 червня 2020 року