Справа №701/1632/19
Номер провадження2/701/90/20
02 червня 2020 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського
за участю секретаря - Г.І. Байдужої
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: ОСОБА_3 про визначення частки майна у спільній власності,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та третьої особи про визначення частки майна у спільній власності.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , на доказ чого надає копію Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом ЗАГС 9 січня 1986 року, актовий запис №119 та копію Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції в м. Києві 11 серпня 2007 року, актовий запис №1048.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 27 грудня 2018 року видано Свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_3 , актовий запис №21446, копія якого додається.
Після смерті ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому статтями 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, спадщину прийняли його діти: дочка ОСОБА_1 , та син ОСОБА_3 Дружина - ОСОБА_5 , подала заяву про відмову від спадщини. П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу за №292/2019 щодо майна померлого ОСОБА_4 .
До складу спадщини ОСОБА_4 , входить, в тому числі, і частина земельної ділянки за адресою: Черкаська область, Маньківський район, Кутівська сільська рада, кадастровий номер: 7123184500:02:002:0128, набута померлим у власність за наступних обставин:
31 липня 2002 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, копія якого додається. З вказаного свідоцтва вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого Кутівською сільською радою 23 грудня 1996 року за реєстром №14 спадкоємцями майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСГП ім. Фрунзе с. Кути Маньківського району Черкаської області, розміром 2,03 умовних кадастрових гектарів, належного спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 042682, виданого Маньківською райдержадміністрацією Черкаської області 21 серпня 1996 року. Того ж дня, 31 липня 2002 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 042682 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів за №155 по Кутівській сільській раді на ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 .
Також 7 грудня 2002 року Кутівською сільською радою народних депутатів видано Державний акт про право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЧР №011691, копія якого додається. З вказаного акту вбачається, що площа земельної ділянки становить 1,8642 га., землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 .
Крім того, на запит П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Відділ у Маньківському районі, листом від 29 березня 2019 року за №29-23-0.300-59/106-19, копія якого додається, повідомило про те, що відповідно до записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі рішення Кутівської сільської ради від 17 липня 2001 року №25-К, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 за №299 від 4 грудня 2002 року, серія ІІІ- ЧР № 011691 по Кутівській сільській раді площею 1,8642 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в спільній сумісній власності з ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 7123184500:02:002:0128.
Позивач звернулась із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку земельної ділянки, що належала ОСОБА_4 , проте 29 листопада 2019 року Державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В., винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва, копія якої додається. Відмова нотаріуса мотивована тим, що в Державному акті про право власності на земельну ділянку не визначена частка спадкодавця в спільному майні. Оскільки частка спадкодавця ОСОБА_4 , у спільній власності на земельну ділянку не визначена, позивач позбавлена можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом. Але вважає, що визначити частку ОСОБА_4 , у спільній власності на землю можливо в судовому порядку, що, в свою чергу, забезпечить в подальшому і отримання позивачем Свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , і у разі поділу кожному з них належала б Ѕ частина, тобто визначенню підлягає те, що частка померлого ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 1,8642 га., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківський район, Кутівська селищна рада, кадастровий номер: 7123184500:02:002:0128, становила -1/2, що змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, але згідно письмової заяви просять справу розглядати у їх відсутність та підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом надсилання судових повісток, які належним чином були вручені, тому відповідач є належно повідомленою особою шляхом повідомлення судовими повістками та такою місце перебування якого відоме на час рогляду справи в суді. Крім відправлення судових повісток за місцем його проживання, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці Маньківського районного суду Черкаської області в розділі "Новини та Громадянам" в підрозділі "Оголошення про виклик сторін місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме" (порядок публікації оголошень до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
Третя особа: ОСОБА_3 ,в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
Позивач являється дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом ЗАГС 9 січня 1986 року, актовий запис №119 (а.с.6), та свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції в м. Києві 11 серпня 2007 року, актовий запис №1048. (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, в зв"язку з чим відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 27 грудня 2018 року видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_3 , актовий запис №21446, копія якого додається. (а.с.8).
Встановлено, що після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняли його діти: дочка ОСОБА_1 , та син ОСОБА_3 Дружина - ОСОБА_5 , подала заяву про відмову від спадщини. П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу за №292/2019 щодо майна померлого ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується копією спадкової справи №292/2019 яка в порядку ст. 84 ЦПК України була витребувана судом і знаходиться в матеріалах справи.
До складу спадщини ОСОБА_4 , входить частина земельної ділянки за адресою: Черкаська область, Маньківський район, Кутівська сільська рада, кадастровий номер: 7123184500:02:002:0128, яка була набута померлим у власність згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.9) і згідно якого вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого Кутівською сільською радою 23 грудня 1996 року за реєстром №14 спадкоємцями майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСГП ім. Фрунзе с. Кути Маньківського району Черкаської області, розміром 2,03 умовних кадастрових гектарів, належного спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 042682, виданого Маньківською райдержадміністрацією Черкаської області 21 серпня 1996 року.
31 липня 2002 року, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 042682 зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів за №155 по Кутівській сільській раді на ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 (а.с.9).
7 грудня 2002 року Кутівською сільською радою народних депутатів видано Державний акт про право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЧР №011691. З вказаного акту вбачається, що площа земельної ділянки становить 1,8642 га., землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 (а.с.10).
На запит П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Відділ у Маньківському районі, листом від 29 березня 2019 року за №29-23-0.300-59/106-19, повідомило про те, що відповідно до записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі рішення Кутівської сільської ради від 17 липня 2001 року №25-К, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 за №299 від 4 грудня 2002 року, серія ІІІ- ЧР №011691 по Кутівській сільській раді площею 1,8642 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в спільній сумісній власності з ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 7123184500:02:002:0128. (а.с.11).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується постановою П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 29.11.2019 року, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їй частку на частину земельної ділянки, за адресою: Черкаська область, Маньківський район, Кутівська сільська рада, кадастровий номер: 7123184500:02:002:0128, після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що не було пред'явлено правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно довідки Держгеокадастру від 29.03.2019 року 2923-0.300-50/108-19 земельна ділянка, яка розташована за адресою: в адмінмежах Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, загальною площею 1,8642 га., кадастровий номер 7123184500:02:002:0128 дійсно належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №011691 виданого 4 грудня 2002 року, реєстраційний номер 299, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в спільній сумісній власності. (а.с.11).
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру НВ-7110132792019 від 11 травня 2019 року, зазначено, що частка ОСОБА_2 на земельну ділянку становить 1/2 частину, а інформація щодо розміру частки ОСОБА_4 , відсутня (а.с.13-14).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно ст. 1268 ЦК України незалежно від часу відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно із ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Ст. 357 ЦК України передбачено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Дана земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , то у разі поділу кожному з них належало б по 1/2 частині, оскільки у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
За змістом статті 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем та представником позивача достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 355-357, 372, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визначити, що частка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 1,8642 га., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Маньківський район, Кутівська селищна рада, кадастровий номер: 7123184500:02:002:0128, становила -1/2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський