Справа № 755/7416/20
"01" червня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Російська Федерація, в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, Міністерство соціальної політики України про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
ОСОБА_1 в особі представника Целовальніченко Н.Є. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Виходячи зі змісту заяви убачається, що заяву підписано представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Целовальніченко Н.Є .
До матеріалів заяви на підтвердження повноважень представника заявника ОСОБА_1 адвоката Целовальніченко Н. Є . долучено ордер на надання правової допомоги серії КВ № 080692 від 22 травня 2020 року та копію Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23 березня 2020 року.
Однак, ордер на надання правової допомоги не може бути прийнятий як підтвердження повноважень представника заявника на підписання та подання заяви з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Нормою ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 с. 62 ЦПК України).
Згідно частини 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі « Адвокат »); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18 та від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Як убачається із матеріалів заяви, заява підписана та подана до суду адвокатом Целовальніченко Н. Є. , якою на підтвердження її повноважень на підписання та подання заяви, надано вищевказані ордер та копію Договору про надання правової допомоги.
Водночас, суд зауважує, що ордер не є надає адвокату безумовного права підпису заяви в інтересах та від імені заявника та не є підтвердженням права на звернення до суду із заявою від імені та в інтересах заявника, оскільки ордер не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату.
Відповідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.03.2020 року, заявник ОСОБА_1 доручає адвокату Целовальніченко Н.Є. надати саме правову допомогу по захисту прав та законних інтересів замовника, як учасника кримінального провадження, а також як позивача у суді загальної юрисдикції, адміністративних судах з приводу захисту його порушених прав (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанції).
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що адвокат Целовальніченко Н .Є. , якою підписано заяву, наділена правом підпису та подання заяви від імені заявника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення із заявою до суду від імені та в інтересах заявника, що є підставою для повернення заяви відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Російська Федерація, в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, Міністерство соціальної політики України про встановлення фактів, що мають юридичне значення повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя