Справа № 752/25347/18
Провадження № 2-а/752/155/19
19.08.2019 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення коштів,
позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2018 р. позивачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, оформлену квитанцією про стягнення штрафу.
Позивач посилається на те, що на його вимогу співробітниками відповідача не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.258 КУпАП, винесена постанова не містить визначених ст.283 реквізитів,не місить найменування особи, яка її склала.
Також позивач зазначає про порушення вимог ст.276 КУпАП при розгляді справи та порушення його прав.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати дії по винесенню постанови у вигляді квитанції серії АА № 011758 про стягнення штрафу від 19.11.2018 р. протиправними, скасувати постанову та стягнути з відповідача безпідставно набуті 160 гривень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого КП «Київпастранс» не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , посилаючись на те, що позивач фактично не заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.135 КУпАП. При розгляді справи, передбаченої ст.135 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а при стягненні штрафу працівники КП «Київпастранс» керувались положеннями ст.309 КУпП, якою передбачено стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
На підставі положень ст.257 КАС України справа розглядається впорядку спрощеного провадження без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.11.2018 р. з ОСОБА_1 стягнуто штраф за безквитковий проїзд у міському тролейбусі маршруту № 40к на підставі квитанції серії АА № 011758.
Статтею 135 КУпАП передбачена відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років, у т.ч. у міському транспорті.
При зверненні до суду позивач не заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, однак, посилається на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.
Згідно з ст.283 Кодексу про адміністративні правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте рішення по справі.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Права особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення закріплені ст.268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.135 КУпАП.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст.285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
А отже відповідачем не були порушені вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушенні.
В силу положень ст. 229 КУпАП від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).
З квитанції про накладення штрафу на позивача вбачається, що справу про адміністративне правопорушення розглянув контролер з особистим № В813.
Звертаючись до суду позивач просить визнати дії відповідача по винесенню постанови у вигляді квитанції серії АА № 011758 протиправними та скасувати постанову у вигляді квитанції.
Однак, квитанція не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що може бути оскаржена в порядку, передбаченому КАС України, а є лише документом, що підтверджує стягнення штрафу, а тому вона не може бути скасована у спосіб, заявлений позивачем, оскільки він не узгоджується з вимогами чинного законодавства, що встановлюють способи захисту порушеного права у даних правовідносинах. З цих же підстав не можуть бути визнані протиправними дії відповідача по винесенню постанови у вигляді квитанції, оскільки такого рішення не приймалось.
Не підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 160 гривень, оскільки в ході судового розгляду не встановлено безпідставність стягнення з позивача штрафу за безквитковий проїзд.
З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6, 19, 20, 73-77, 241-245, 153-163 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення коштів відмовити.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.
Рішення відповідно до ч.1 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення
Суддя :