донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.08.2007 р. справа №4/146
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Старовойтової Г.Я.
суддів
Величко Н.Л. , Волкова Р.В.
за участю
представників сторін:
від позивача:
Долгих Н.Д. -в.о. завідуючого юридичним сектором, за дов. №05-05/137 від 17.07.2007р. (в засіданні суду 17.07.2007р.)
від відповідача:
Лаврик Г.І. -юрисконсульт, за дов. №10р210 від 01.08.2007р., Іванов Ю.Г. -заст. директора, посвідчення №12 від 30.10.2002р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
26.06.2007 р.
у справі
№4/146 ( суддя Гринько С.Ю. )
за позовом:
Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк
до відповідача:
комунального підприємства «Міськводоканал», м.Дебальцеве Донецької області
про
стягнення 91 519 грн. 35 коп. суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.06.2007р. у справі №4/146 ( суддя Гринько С.Ю. ) відмовлено у задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, до комунального підприємства «Міськводоканал», м.Дебальцеве Донецької області, про стягнення 91 519 грн. 35 коп., суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що рішення прийнято без повного з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду суперечить ст. 8 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, та винесене без урахування вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та з порушенням вимог ст. ст. 34, 43, 83 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, комунальне підприємство «Міськводоканал», м.Дебальцеве Донецької області, вважає, що рішення господарського суду у повному обсязі є законним, обгрунтованим та мотивованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вважає, що позовні вимоги Державної інспекції цін не доведені в суді, не доведена і сама сума позову. Просить залишити рішення господарського суду -без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 21.08.2007 р. відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України» № 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №4/146 була призначена інша колегія суддів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, звернувся з позовом про примусове стягнення з комунального підприємства «Міськводоканал», м.Дебальцеве, в доход бюджету згідно розділу ІІ ст. 2 п. 15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» суми застосованої економічної санкції у розмірі 91 519 грн. 35 коп., відповідно рішенню Держінспекції цін в Донецькій області від 16.01.2007р. №1 за порушення державної дисципліни цін. Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що провадження по справі №4/146 підлягає припиненню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.
Згідно приписів статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Виходячи з положень п.п. 1, 7, 9 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
У відповідності до п. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки, підсудні окружним адміністративним судам.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України: це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819, є Державна інспекція з контролю за цінами. Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного вбачається, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, діє як орган державної влади у здійсненні владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
Отже, згідно пункту четвертого частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням Державної інспекції з контролю за цінами про стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін підвідомчі адміністративним судам.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного суду України від 17.01.2006р. зі справи №13/189, від 24.01.2006р. зі справи №11/268, від 07.02.2006р. зі справи №12/411, від 14.11.2006р. зі справи №10/153, від 13.02.2007р. зі справ №2-27/1828.1-2006 та №25/162-06-4457.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, господарським судом Донецької області у порушення вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто в порядку господарського судочинства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, рішення не відповідає приписам процесуального права, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, та прийняття нового рішення, яким провадження у справі №4/146 слід припинити.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2007 р. у справі №4/146 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.06.2007 р. у справі №4/146 ( суддя Гринько С.Ю. ) -скасувати.
Провадження у справі №4/146 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, м.Донецьк, до комунального підприємства «Міськводоканал», м.Дебальцеве Донецької області, про стягнення 91 519 грн. 35 коп., суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -припинити, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою відповідача в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписаний 27.08.2007р.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Н.Л. Величко
Р.В. Волков
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
2. ДАГС