Справа № 709/1969/16-а
2-а/709/1/20
25 травня 2020 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 29 серпня 2016 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою позивач визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 гривень та стягнуто збитки у розмірі 3323,00 гривень.
Позивач вважала оскаржувану постанову безпідставною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки вона складена на підставі незаконного протоколу про адміністративне правопорушення, без врахування її пояснень. Так, позивачу інкримінувалося порушення Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33. Зокрема, виявлено, що на рибоприймальному пункті ПСРП "Рибартіль" позивач зберігала необліковану рибу виду плітка у кількості 25 штук вагою 10 кг. Однак, на переконання позивача, в її діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, а тим більше причинний зв'язок між протиправною поведінкою і обрахованою шкодою. У зв'язку з викладеним позивач просила скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області (суддя
Левченко В.В.) від 12 вересня 2016 року відкрито провадження у справі.
Від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній проти задоволення позову заперечив, виходячи з його необґрунтованості. Зокрема, вказувалося, що в силу вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним і допустимим доказом вчинення позивачем інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Крім того, остання повністю визнавала свою вину, що підтверджується наявними в адміністративних матеріалах письмовими поясненнями. У зв'язку з викладеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області (суддя
Левченко В.В.) від 31 жовтня 2016 року провадження в адміністративній справі зупинено у зв'язку з процедурою припинення юридичної особи - відповідача.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 серпня
2017 року суддя Чубай В.В. прийняв дану адміністративну справу до свого провадження у зв'язку із закінченням повноважень судді Левченка В.В.
Іншою ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року (суддя Чубай В.В.) поновлено провадження в адміністративній справі.
Так, судом встановлено, що відповідач на теперішній час згідно з відкритими відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й досі перебуває в стані припинення (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Натомість у відповідь на судову повістку про виклик до суду від Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) надійшов лист від 29 січня 2020 року № 1-5-9/168-20, яким повідомлено, що відповідно до наказу Державного агентства рибного господарства України від 30 жовтня 2015 № 369 Черкасирибоохорона ліквідована, а Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області не є її правонаступником.
Разом з тим, враховуючи те, що відповідач фактично не припинений як юридична особа, беручи до уваги наявність у матеріалах справи письмових заперечень останнього, а також дотримуючись мети забезпечити право сторін на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити з підстав, викладених у позові. Додатково пояснила, що на момент складення протоколу фактично не встигла облікувати виявлену в неї рибу, приховувати її від обліку умислу не мала. Водночас на її пояснення присутні інспектори не відреагували. Натомість вона вимушена була написати письмові пояснення, в яких визнала вину, оскільки їй погрожували, що не повернуть журнал обліку, внаслідок чого вона б не змогла закінчити приймання риби.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідно до них правовідносини.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29 серпня
2016 року № 2554, винесеною провідним державним інспектором Черкасирибоохорони Кочергою В.І., позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень та постановлено позивачу сплатити шкоду, заподіяну рибному господарству України у розмірі 3323,00 гривень (а.с. 8, 41).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22 серпня 2016 року об 11:00 провідним державним інспектором Черкасирибоохорони Кочергою В.І. було виявлено правопорушення, а саме ОСОБА_1 (позивач) на рибоприймальному пункті
ПСРП "Рибартіль" зберігала необліковану рибу плітка у кількості 25 штук вагою 10 кг. Вказаними діями позивач порушила пп. 6.1.1, 9.13.2 Правил промислового рибальства в рибгосподарських водних об'єктах України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пп. 6.1.1Правил промислового рибальства в рибгосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 (надалі - Правила), обов'язком користувача при здійсненні промислу водних живих ресурсів здійснювати промисел згідно з правилами, режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
Підпунктом 9.13.2 вказаних правил користувачам водних живих ресурсів забороняється зберігати об'єкти промислу, невраховані чи заборонені до вилову, частини їхнього тіла, а також приймати (здавати) виловлені об'єкти одного виду під іншою назвою або без видової назви.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2016 року
№ 035994 вбачається, що 22 серпня 2016 року об 11:00 у с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської області на рибоприймальному пункті "Рибартіль" приймальник " Рибартіль " ОСОБА_1 зберігала необліковану свіжовиловлену рибу плітка у кількості 25 екземплярів вагою 10 кг. Своїми діями заподіяла збитки рибному господарству України на суму 3323,00 гривень. Порушила ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", пп. 6.1.1, пп. 9.13.2 Правил промислового рибальства в рибгосподарських водних об'єктах України, за що ч. 3 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність. Риба здана згідно з квитанцією № 544 та зарахована у квоту користувача (а.с. 43).
Згідно з копією квитанції обліку добутих (виловлених) біоресурсів від 22 серпня 2016 року № 544 ПСРП "Рибартіль" прийнято від Черкасирибоохорони рибу плітка у кількості 25 штук вагою 10 кг (а.с. 42).
Відповідно до копії розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України згідно з протоколом від 22 серпня 2016 року № 035994 розмір збитків склав
3323,00 гривень (а.с. 45).
У письмових поясненнях позивача від 22 серпня 2016 року остання заначила, що не здійснила облік риби плітка у кількості 25 екземплярів після повної рибоздачі, провину визнала, зобов'язувалася сплатити збитки (а.с. 44).
За змістом ст. 242-1 КУпАП державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 3 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Натомість в оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які інші докази, які доводять вину позивача, тобто при її винесенні не було наведено жодних доказів, на яких ґрунтується рішення відповідача про скоєння адміністративного правопорушення позивачем, не було зафіксовано показання свідків, не було надано доказів на спростування доводів позивача.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2016 року № 035994, складений одним і тим самим інспектором, який виніс і оскаржувану постанову, не може бути оцінений судом як беззаперечний доказ винуватості позивача у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами адміністративного впливу проводяться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону.
Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання.
Виходячи з викладеного, суд не може розцінити наявні у матеріалах справи письмові пояснення позивача від 22 серпня 2016 року, в яких остання визнала свою винуватість, як належний доказ вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення.
Разом з тим суду не надано належних і допустимих доказів, що позивач саме зберігала необліковану рибу, тобто не спростовано пояснення останньої, що вона на момент виявлення вказаної риби не встигла здійснити її належний облік та мала намір здійснити його в подальшому.
У ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так висновки суду не спростовані відповідачем, хоча у вказаній категорії справ в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, відсутні, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може, з-поміж іншого, скасувати постанову і закрити справу.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, а саме скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29 серпня 2016 року № 2554, винесену провідним державним інспектором Черкасирибоохорони
Кочергою В.І., про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень та стягнення майнової шкоди у розмірі 3323,00 гривень - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Чубай