Справа № 712/4199/20
Провадження 1-м/712/3/20
01 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26.12.2018 року у відповідність із законодавством України відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арзамас-16 Нижегородської області Російська Федерація, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2016 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
-26 грудня 2018 року вироком Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації за ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ, до дев'яти років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання мотивоване тим, що 06 березня 2020 року наказом Міністерства юстиції України № 832/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 20 грудня 2019 року за № 06-161136/19.
ОСОБА_4 засуджено вироком Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет»), групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_4 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 6 ГУФСВП Росії по Володимирській області» кінець відбуття строку покарання 06 червня 2026 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.
Враховуючи викладене Міністерство юстиції України просить визначити статті, частини статей кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 визнано винним вироком Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_4 на підставі вироку Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року, згідно з Кримінальним кодексом України.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.
У судове засідання представник Міністерства юстиції не з'явився, у клопотанні ставить питання про розгляд клопотання без його участі, оскільки відповідно до вимог ст. 610 КПК України його явка в судове засідання не є обов'язковою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року відносно ОСОБА_4 .
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку іноземного суду, винесеного відносно громадянина України ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22 вересня 1995 року, Україна приєдналась до цієї Конвенції, чим прийняла на себе зобов'язання по виконанню умов Конвенції.
Статтею 3 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та ч. 1 ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, визначаються наступні умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні:
1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;
2) якщо рішення (вирок) набрав законної сили та є остаточним;
3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк;
4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого;
5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;
6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати;
7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК України, встановив:
ОСОБА_4 , є громадянином України, що підтверджується копією довідки Державної міграційної служби України, та копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 01 квітня 1997 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області.
ОСОБА_4 засуджено вироком Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет»), групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Апеляційною ухвалою Володимирського обласного суду від 09.04.2019 року вирок Октябрського районного суду м. Володимир від 26.12.2018 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін.
Вирок набрав законної сили 09 квітня 2019 року.
Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 6 ГУФСВП Росії по Володимирській області» кінець відбуття строку покарання 06 червня 2026 року.
Згідно заяв ОСОБА_4 від 30 жовтня 2018 року, засуджений просить направити його для відбування покарання до України, з наслідками передачі його для подальшого відбування покарання до України ознайомлений.
Відповідно довідки начальника ФКУ ВК № 6 початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - 26 грудня 2018 року, кінець строку - 06 червня 2026 року, з зарахуванням в строк тримання під вартою з 07.06.2017 року по 25.12.2018 року. Станом на 30 жовтня 2019 року відбута частина покарання складає 2 роки 4 місяці 23 дні, залишилось до відбуття - 6 років 7 місяців 7 днів.
Отже, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 є громадянином України, який зареєстрований на адміністративній території міста Черкаси, Україна, вирок Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року набрав законної сили, тобто є остаточним, до закінчення строку відбування призначеного цим вироком покарання залишилось більше ніж шість місяців, передбачених п. «с» ч. 1 ст. 3 Європейської Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та п.3 ч.1 ст. 606 КПК України, ОСОБА_4 наполягає на передачі його для відбування покарання на території України.
Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Судом встановлено, що відповідальність за злочини, скоєні громадянином України на території Російської Федерації, також передбачена Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Також, ст. 4 КК України, вказує, що злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
У ст. 5 КК України закріплено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 КК України, виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.
Як вбачається з вироку Октябрського районного суду м. Володимир Російської Федерації від 26 грудня 2018 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет»), групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Між тим, згідно кримінального законодавства України, дії з придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів самі по собі становлять закінчений склад злочину, передбаченого ст. 307 КК України, незалежно від того, чи доведений до кінця намір щодо збуту вказаних наркотичних засобів.
Відповідальність за злочини, вчинені громадянином України ОСОБА_4 на території Російської Федерації, передбачена наступною статтею КК України:
- злочин, передбачений ч. 3 ст. 30 п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ - відповідно до діючого законодавства України кваліфікується за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів у великому розмірі, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктом «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема:
1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Частиною 2 ст. 307 КК України передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, вирок Октябрського районного суду м. Володимир від 26 грудня 2018 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ та призначено покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, слід привести у відповідність із законодавством України, дотримуючись вимог пункту «d» статті 11 Європейської конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 11 березня 1983 року та ч. 4 ст. 610 КПК України та вважати ОСОБА_4 засудженим:
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Суд не визначає засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке відповідно до санкцій ч. 2 ст. 307 КК України є обов'язковим, оскільки за вироком Октябрського районного суду м. Володимир від 26 грудня 2018 року, таке покарання не призначалось.
Визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.
Як слідує з вироку суду іноземної держави та з довідки начальника ФКУ «Виправна колонія № 6 ГУФСВП Росії по Володимирській області» початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - 26 грудня 2018 року, кінець строку - 06 червня 2026 року, з зарахуванням в строк тримання під вартою з 07.06.2017 року по 25.12.2018 року. Станом на 30 жовтня 2019 року відбута частина покарання складає 2 роки 4 місяці 23 дні, залишилось до відбуття - 6 років 7 місяців 7 днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 11 Європейської Конвенції «Про передачу засуджених осіб», ст.ст. 372, 602, 609, 610, 614 КПК України, суд,-
Клопотання Міністерства юстиції України, відносно ОСОБА_4 про приведення у відповідність із законодавством України вироку Октябрського районного суду м. Володимир від 26 грудня 2018 року - задовольнити.
Привести у відповідність із законодавством України вирок Октябрського районного суду м. Володимир від 26 грудня 2018 року, за яким громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арзамас-16 Нижегородської області Російська Федерація, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2016 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого за ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ, до дев'яти років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.
Вважати ОСОБА_4 , засудженим:
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 грудня 2018 року, зарахувавши у строк відбуття покарання, час затримання та знаходження під вартою з 07.06.2017 року по 25.12.2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації та організації прийняття засудженого в Україну.
Копію ухвали направити до Державної пенітенціарної служби України, для організації прийняття засудженого ОСОБА_4 в Україну.
Ухвалу може бути оскаржено органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором - до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання її копії.
Головуючий: