Справа № 697/627/20
провадження № 2-а/697/20/2020
01 червня 2020 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Льон О.М.
за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 поліції Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Короля Дмитра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до інспектора роти №4 батальйону №1 поліції Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Короля Дмитра Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову вказує, що 30.03.2020 він подорожував на власному автомобілі з м. Канева до м. Черкаси та його раптово було зупинено відповідачем, який повідомив, що він перевищив максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті, чим порушив вимоги п. 12.9.6 ПДР та відповідно допустив вчинення адміністративного правопорушення. Інспектор поліції виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням чинного законодавства України. В постанові вказано, що швидкість руху автомобіля вимірювалась приладом Trucam 00340, який застосовувався без будь-яких дозвільних документів, у розділі 9 оскаржуваної постанови вказано, що до постанови додається фото, відеофіксація з приладу "Трукам", що на його думку не є тотожним приладу Trucam 00340. Також постанова не містить чітких та вичерпних даних про місце вчинення правопорушення, у відповідній графі про місце вчинення правопорушення зазначено: «с. Благодатне, дорога Н16 11км 700м позначене дорожніми знаками 5.45, 5.46» (не вказано - поза яким саме), а в графі «Місце розгляду справи» зазначено: «Черкаська, Золотоніський, с. Благодатне, дорога Н16 12км.» Відповідно до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2019 року № 55, загальна довжина автодороги Н-16 «Золотоноша -Черкаси - Сміла - Умань» становить 209,7 км, а не 12км чи 11,7 км.
Також він заперечував щодо винесення постанови без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке не відноситься до переліку адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, безпосередньо на а/д Н-16 «Золотоноша - Черкаси - Сміла -Умань», інспектор поліції порушив його права передбачені ст. 268 КУпАП. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову серії ЕАК №2318038 від 30.03.2020 винесену інспектором роти №4 батальйону №1 поліції УПП у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Королем Д.С. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:
Ухвалою судді від 03.04.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 15.04.2020, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.
15.04.2020 судовий розгляд не відбувся у зв'язку з першою неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 28.04.2020.
16.04.2020 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву (а.с.24-27).
17.04.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 28.04.2020 до участі у справі залучено співвідповідача - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, у зв'язку з чим судовий розгляд відкладено на 14.04.2020, який в подальшому було відкладено на 01.06.2020.
Позивач Бовшик М.Ю. у судове засідання не з'явився, відповідно до наданої ним заяви просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, вважає їх такими, що підлягають до задоволення, про що додатково надано суду письмові пояснення.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74,78,79).
Відповідач інспектор роти №4 батальйону №1 поліції УПП у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Король Д.С. у судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позов з додатками (а.с.24-51), відповідно до якого 30.03.2020 він ніс службу забезпечення публічної безпеки і порядку та виконував службові обов'язки відповідно до повноважень на 12-му кілометрі автодороги H16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, що на території с. Благодатне Золотоніського р-ну Черкаської області. О 13:18 год. ним за допомогою лазерного вимірювача швидкості Тrucam LTI 20/20 серійний номер ТС000340 було зафіксовано, що позивач керуючи транспортним засобом KIA Soul д.н.з. НОМЕР_1 в межах населеного пункту с. Благодатне рухався зі швидкістю 76 км/км год при цьому перевищив встановлено обмеження швидкості руху на 26 км. Розглянувши справу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, ним було винесено Постанову серії ЕАК №2318038, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. Зазначає, що лазерний вимірювач швидкості Trucam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 №UA-Mi/1-2903-2012. Єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію, є необхідність здійснення їх повірки. Особу водія було встановлено за допомогою пред'явленого ним посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Протокол про вчинення адміністративного правопорушення у даній категорії справ на місці вчинення правопорушення не складається, а відразу виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови позивачем не виявлялося бажання скористатися правничою допомогою, його права порушені не були. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, - неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, справа розглянута за наявними матеріалами.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі і письмовий відзив на позовну заяву, оглянувши відеозапис, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року N 3353-XII «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕАК №2318038 від 30.03.2020 (а.с.13,28) винесеної інспектором роти №4 батальйону №1 поліції УПП у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Король Д.С., позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України за те, що 30.03.2020 о 13 год. 22 хв. в с. Благодатне на а/д Н16 11 км 700м керуючи транспортним засобом «КІА SOUL» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 76 км/год та перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 26 км/год. Швидкість вимірювалася приладом TPUCAM 00340, чим порушив п. 12.9.б ПДР - перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачених знаками 3.29, 3.31, 30.3.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п.12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керуючи автомобілем перевищив швидкість руху в населеному пункті на 26 км/год., чим порушив п.12.9 (б) Правил дорожнього руху, відповідальність за що, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, у ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує п'ятдесят кілометрів на годину та саме в межах населеного пункту.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
У матеріалах справи наявний фотознімок, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000340 на якому зафіксовано, що автомобіль марки "KIA" із номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 76 км/год (а.с.29).
Позивач у позові звертав увагу, як на підставу скасування оскаржуваної постанови, на неможливість врахування показів лазерного вимірювача швидкості, оскільки використання засобу ТruСаm є незаконним, однак, суд вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.
TruCAM - це лазерний вимірювач швидкості, який здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
При цьому, слід зазначити, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки - вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 (а.с.33).
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки вимірювальної техніки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17851, виданого Державним підприємством Укрметртестстандарт від 19.12.2019 та чинного до 19.12.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000340, є придатним до застосування (а.с.34).
Можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20, виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008. Термін дії експертного висновку до 27.09.2021 (а.с.35-37).
Тобто, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Таким чином, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення Правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 зазначений пристрій TruCAM був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.
Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх із Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Оскільки, прилад TruCAM введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства України.
Посилання позивача на те, що відомості, які були зафіксовані відповідачем на прилад TruCam, отримані ним із порушенням чинного законодавства, судом не приймаються до уваги, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем ОСОБА_1 надано не було.
При цьому суд критично оцінює твердження позивача щодо невірного зазначення інспектором роти №4 батальйону УПП в Черкаській області ДПП Король Д.С. у оскаржуваній постанові назви серійного номеру лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20», а саме ТС00340 замість правильного ТС000340 з огляду на наступне.
Спірна постанова серії ЕАК № 2318038 від 30.03.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Вказана постанова містить посилання на доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення, а саме покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam, крім того у ній також зазначено, що до постанови додається відео-фіксація з бодікамери СА00003.
Наведена у спірній постанові неповна назва серійного номеру приладу не призводить до неможливості його ідентифікації, оскільки відповідачем представлено технічну документацію на вказаний прилад (а.с.33-47).
Щодо розбіжностей в часі вчинення правопорушення (згідно постанови відповідача - 13:18 год., відповідно до матеріалів фотофіксації лазерного приладу TruCam - 13:14:58 год. ), суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Час та дата на лазерному вимірювачі швидкості TruCam LTІ 20/20 встановлюється автоматично при підключенні приладу до супутникової мережі, тож від швидкості передачі сигналу залежить точність встановлення часу на самому приладі, при цьому патрульний поліцейський не має можливості корегувати чи вводити час на ньому. В зв'язку з цим час правопорушення та час вказаний на зафіксованому знімку приладу прилад ТruСаm може відрізнятися з похибкою в декілька хвилин. Натомість, час та дата на нагрудних відеореєстраторах, які використовують патрульні поліцейські при виконанні службових обов'язків, встановлюється при підключенні до боксу при заряджанні чи налагодженні. Повне розряджання, падіння чи перегрів нагрудного відео реєстратора може впливати на показники часу та дати на ньому так само з похибкою.
Крім того, досліджуючи відеофайли №№20200331072438000060, 20200331072547000072 з нагрудної камери працівника поліції, судом встановлено, що о 13:16 год. (час встановлений на бодікамері) результати фотофіксації лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер ТС000340, на якому зафіксовано автомобіль позивача з д/н НОМЕР_1 були доведені позивачу, разом з тим, з відео вбачається, що інспектор після такої фіксації певний час рухався в напрямку до автомобіля позивача, та в подальшому, після з'ясування та встановлення особи правопорушника (о 13:17 год.), дослідження доказів та роз'яснення прав позивачу, оформив матеріали відповідної постанови, з якими було ознайомлено правопорушника (о 13:21:56 год.), а відтак, оскільки похибка до 4 хвилин між фіксацією порушення приладом TruCam ТС000340 о 13:14:58 год. та оформленням матеріалів із зазначенням часу вчинення порушення о 13:18 год. не є суттєвою, та не може мати наслідком скасування такої постанови, зважаючи на можливість наявності неточностей при відображенні дійсного часу на приладі TruCam ТС 000722 та бодікамері.
Враховуючи викладене, така розбіжність у часі пояснюється технічними причинами щодо роботи (фіксування) вимірювальних приладів, містить формальний характер, що не впливає на правомірність винесеної постанови.
При цьому, самим позивачем не заперечується той факт, що подія правопорушення відбулася саме 30.03.2020 в с. Благодатне, Золотоніського р-ну Черкаської області, що підтверджено, в тому числі, і наданими відповідачем відеозаписами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що надані суду відеозаписи є належними та допустимими доказом, узгоджуються із іншими дослідженими доказами.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16, від 14 серпня 2018 року по справі №826/15341/15 та постанові від 24.12.2019 у справі № 459/1801/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Порушення визначеного Правилами дорожнього руху обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу, без впливу людського фактору та свідчить про перевищення позивачем дозволеної швидкості руху, за що, передбачено адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу.
Отже, зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, та беручи до уваги встановлені судом обставини, що мають значення для справи, суд приходить висновку, що в даному випадку позивач дійсно порушив п.12.9 (б) Правил дорожнього руху, а тому, відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З урахуванням наведеного, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого доводи позивача про недопустимість даних доказів є необґрунтованими.
З наявних у справі доказів, в ході судового розгляду не встановлено порушення інспектором поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної позивачем постанови, а доводи позивача щодо не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права та не відповідають обставинам справи.
В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, відповідач оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
Частина 2 статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Законом встановлений спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, який полягає у тому, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП.
У рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 зазначено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
У вказаному рішенні міститься висновок про те, що положення, зокрема ч. 1 ст. 268 КУпАП, є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
На час розгляду конституційного подання і прийняття вказаного рішення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не було передбачено застосування скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , що набув чинності з 08.08.2015 були внесені зміни до ст. 258 КУпАП у частині визначення випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
Також, слід зазначити, що під час розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення, останньому з боку відповідача не здійснювалось будь-яких перешкод щодо участі у розгляді справи для захисту прав позивача адвоката. При цьому, суд звертає увагу, що законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи, а можливість реалізації особою своїх прав передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, яким позивач скористався.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи наведене, враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, доведена, а тому позов позивача не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КпАП України, ст.ст.12, 20, 72-77, 122, 205, 243-245, 250, 257, 294, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону №1 поліції Управління патрульної поліції у Черкаській області Департаменту патрульної поліції Короля Дмитра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 01.06.2020.
Головуючий О . М . Льон