Справа № 694/491/20
провадження № 2/694/244/20
01.06.2020 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
секретаря судового засідання Блискавки А.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Звенигородка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариси Василівни про скасування заборони на відчуження майна,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. про скасування заборони на відчуження майна.
Свої вимоги мотивує тим, що 28.05.1971 року рішенням виконкому Звенигородської міської ради йому було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 . Так як коштів на будівництво було недостатньо, приблизно в грудні 1973 року він взяв позику в розмірі 700 карбованців у Звенигородському РО «Сільгосптехніка», де він в той час працював водієм. Приблизно за рік, до кінця 1974 року, шляхом оплати касовими ордерами через касу підприємства розрахувався в повному обсязі. 31.05.1975 року звільнився з підприємства і даний факт стверджує відсутність заборгованості перед підприємством. На відведеній йому земельній ділянці побудував житловий будинок з надвірними спорудами та здав його в експлуатацію і отримав право власності на нього, що стверджується свідоцтвом на право приватної власності на жилий будинок. В березні поточного року він мав намір переоформити будинок на сина, але нотаріус повідомив, що в даний час будь-які дії по відчуженню його будинку неможливі, так як в архіві зберігся запис про заборону відчуження на підставі повідомлення 9 Звенигородського РО «Сільгосптехніка» від 15.12.1973 року та відмовила йому у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з наявністю заборони. З інформаційної довідки №203081693 від 05.03.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стало відомо, що 15.05.2007 року в 15:23:11 за №4955841 реєстратором: Звенигородською державною нотаріальною конторою, 20200, Черкаська обл., Звенигородський район, м.Звенигородка, пр-кт Шевченка, 10 (04740) 2-36-20 , зареєстровано заборона відчуження (архівний запис) повідомлення 9, 15.12.1973 року Звенигородське РО «Сільгосптехніка» на будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до архівної довідки №112 від 27.03.2020 року, з 29.01.1968 року по 11.08.1978 року - Звенигородське районне об'єднання «Сільгосптехніка» з серпня 1978 року по 18.03.1986 року - Звенигородське районне виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства, з 18.03.1986 року по 10.06.1988 року - Звенигородське ремонтно-транспортне підприємство Звенигородського районного агропромислового об'єднання (РАПО), з 10.06.1988 року по 16.08.1993 року - Звенигородське районне виробниче об'єднання «Райагропроммеханізація», з 16.08.1993 року по 23.12.1994 року - Звенигородське орендне підприємство «Агротехсервіс», з 23.12.1994 року по 18.07.2007 року - відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Агротехсервіс» м.Звенигородка. Рішенням Господарського суду Черкаської області визнано банкрутом та з 07.10.2005 року розпочата процедура ліквідації. В серпні 2007 року відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Агротехсервіс» ліквідоване (справа №10/1690від 26.05.2005 року). В зв'язку з відсутністю самого підприємства неможливо зняти заборону на відчуження його майна, а заборона відчуження будинку створює перешкоди у здійсненні ним права в повному обсязі розпоряджатися його власним будинком. Позивач з урахуванням позовних вимог просить суд скасувати заборону на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 4955841, внесеним державним нотаріусом на підставі повідомлення 9, 15.12.1973 року, Звенигородського РО «Сільгосптехніка», який належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому по
АДРЕСА_1 .
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17.04.2020 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання (а.с.19).
В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Заявлений позов підтримує повністю та просить його задовольнити.
Представник відповідача - завідувач Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л.В. в підготовче засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просила розглянути вказану справу без участі нотаріальної контори. Проти задоволення позову не заперечує, у вирішенні всіх питань покладаються на розсуд суду. Заперечують проти стягнення витрат на правову допомогу та судовий збір з Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачем позов визнано, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ним позову прийнято судом.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 28.05.1971 року рішенням виконкому Звенигородської міської ради ОСОБА_1 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 /а.с.7/.
Між тим, ОСОБА_1 зазначає про те, що так як коштів на будівництво було недостатньо, приблизно в грудні 1973 року він взяв позику в розмірі 700 карбованців у Звенигородському РО «Сільгосптехніка», де він в той час працював водієм. Приблизно за рік, до кінця 1974 року шляхом оплати касовими ордерами через касу підприємства він в повному обсязі розрахувався з підприємством. 31.05.1975 року звільнився з підприємства і даний факт стверджує відсутність заборгованості перед підприємством. На відведеній йому земельній ділянці він побудував житловий будинок з надвірними спорудами та здав його в експлуатацію і отримав право власності на нього.
Згідно копії свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок від 23.07.1981 року, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 а зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 /а.с.7/.
В березні поточного року він мав намір переоформити будинок на сина, але нотаріус повідомив, що в даний час будь-які дії по відчуженню його будинку неможливі, так як в архіві зберігся запис про заборону відчуження на підставі повідомлення 9 Звенигородського РО «Сільгосптехніка» від 15.12.1973 року та відмовила йому у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з наявністю заборони.
В зв'язку з відсутністю самого підприємства неможливо зняти заборону на відчуження його майна, а заборона відчуження будинку створює перешкоди у здійсненні ним права в повному обсязі розпоряджатися його власним будинком.
Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №203081693 від 05.03.2020 року, 15.05.2007 року о 15:23:11 за №4955841 реєстратором: Звенигородська державна нотаріальна контора, 20200, Черкаська обл., Звенигородський район, м.Звенигородка, пр-кт Шевченка, 10 (04740) 2-36-20 , зареєстрована заборона (архівний запис), повідомлення 9, 15.12.1973 року Звенигородське РО «Сільгосптехніка» на будинок по АДРЕСА_1 /а.с.9/.
Відповідно до копії архівної довідки №112 від 27.03.2020 року, виданої трудовим архівом Звенигородського району Звенигородської районної ради Черкаської області, у документах архівного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Агротехсервіс» (з 29.01.1968 року по 11.08.1978 року - Звенигородське районне об'єднання «Сільгосптехніка» з серпня 1978 року по 18.03.1986 року - Звенигородське районне виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства, з 18.03.1986 року по 10.06.1988 року - Звенигородське ремонтно-транспортне підприємство Звенигородського районного агропромислового об'єднання (РАПО), з 10.06.1988 року по 16.08.1993 року - Звенигородське районне виробниче об'єднання «Райагропроммеханізація», з 16.08.1993 року по 23.12.1994 року - Звенигородське орендне підприємство «Агротехсервіс», з 23.12.1994 року по 18.07.2007 року - відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Агротехсервіс»
м.Звенигородка. Рішенням Господарського суду Черкаської області визнано банкрутом та з 07.10.2005 року розпочата процедура ліквідації. В серпні 2007 року відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Агротехсервіс» ліквідоване (справа №10/1690 від 26.05.2005 року) /а.с.11/.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про нотаріат" нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: зокрема за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право виманати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, згідно з постановою Пленуму ВССУ № 5 від 3 червня 2016 року, належними відповідачами у справах за позовом про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Згідно із ч. 1 ст. 316, ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Отже, накладена заборона відчуження житлового будинку порушує право позивача ОСОБА_1 на вільне розпорядження своїм майном.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.319, 391 ЦК України, ст.ст. 73, 74 Закону України "Про нотаріат", п.п.5.1. п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст. 5, 12, 81, 200, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Лариси Василівни про скасування заборони на відчуження майна - задовольнити.
Скасувати заборону на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 4955841, внесеним державним нотаріусом на підставі повідомлення 9, 15.12.1973 року, Звенигородського РО «Сільгосптехніка», який належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до п. 3Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Т.В.Гончаренко