з питання зупинення провадження у справі
01 червня 2020 року м. Рівне №460/3346/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 27464,18 грн., яка була виплачена в квітні 2020 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з листопада 2014 року по квітень 2020 року на суму пенсії 27464,18 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.05.2020 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
Вирішуючи подане клопотання про зупинення провадження у справі суд враховує, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.11.2014 у справі № 572/4672/14-а, яка набрала законної сили 29.01.2015, було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 18 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи з 6 розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1 за період з 18 березня 2014 року по 02 серпня 2014 року, виходячи з 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
У позовній заяві позивач зазначає, що на виконання вказаного рішення суду 13.04.2020 позивачу виплачено 27464,18 грн, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується.
Слід зазначити, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку (яких) він зобов'язаний був і міг вчинити.
Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
У свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи; невчинення певних дій, які вимагаються від нього законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 (справа № 11-138заі18) висловила позицію, згідно з якою "протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Суд звертає увагу, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до викладеного та враховуючи зміст позовних вимог, суд не встановив відповідних обставин, які б свідчили про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Відтак, в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а слід відмовити.
Керуючись статтями 236, 241, 256 КАС України, суд
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зупинення провадження у справі № 460/3346/20 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 01.06.2020
Суддя Нор У.М.