02 червня 2020 р. № 814/1469/17
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув клопотання по справі
за позовом:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Старший державний виконавець Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харжевської М.В., вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085 Другого Малиновського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Бабеля, 6, м. Одеса, Одеська область, 65085
про:визнання неправомірними та скасування постанови від 31.05.17р. № 52729492, від 12.06.17р. № 52729492, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Верховного суду від 27.02.2020 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 по справі № 814/1469/17 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 27.03.2020 відкрито провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до старшого державного виконавця Малиновського відділу ДВС м. Одеси Харжевської М.В. про визнання неправомірними та скасування постанов від 31.05.2017 № 52729492, від 12.06.2017 ВП № 52729492.
Позивач надав клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з позовом.
Клопотання позивач обгрунтував тим, що оскаржувані постанови отримано позивачем 23.06.2017 та 07.07.2017 року відповідно. У зв'язку з відпусткою помічника командира з правової роботи позовна заява подана після виходу останнього з відпустки, оскільки претензійно-правовою роботою займається лише зазначена посадова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких обставин, клопотання позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду належить задовольнити.
Керуючись ст. 122, 123, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання позивача задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Гордієнко