справа № 380/2082/20
25 травня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача Шокала В.С.,
представника відповідача Кулі Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Галицької митниці Держмитслужби (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2.
Ухвалою від 16.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
07.04.2020 на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву у справі № 380/2082/20 (арк. справи 34-41).
09.04.2020 представник Позивача подав відповідь на відзив (арк. справи 65-68).
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 29.11.2019 Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA209000/2019/000556/2, згідно з яким визначено вартість імпортованого Позивачем автомобіля як 7990,00 євро за 6 (резервним) методом митної вартості. На підставі вказаного рішення про коригування, Львівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA219190/2019/01327. Вказує на те, що підставою відмови у митному оформленні (випуску) товарів у картці відмови зазначено «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД (у зв'язку з коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000556/2 від 19.11.19. Декларантом порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012р, ст. 54, п. 6, п. п.1. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання нової ВМД зі змінами у зазначених графах ВМД відповідно до Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000556/2.». Зазначає, що на виконання вимог оскаржуваного рішення про коригування митної вартості декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209190/2019/076829, та 02.12.2019 така оформлена Львівською митницею ДФС у митному відношенні. Наголошує, що за цією митною декларацією Позивачем сплачено податків у сумі 78399,89 гривень.
Крім цього, Позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказує про жодну з обставин, яка дає йому можливість витребовувати додаткові документи. На думку Позивача, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Зазначає, що декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. За таких обставин, Позивач вважає, що Відповідачем, в ході здійснення контролю за задекларованою у митній декларації № UA209190/2019/074590 митною вартістю порушено імперативну норму щодо підставності витребування додаткових документів. Також, на думку Позивача, Відповідачем порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», згідно з якими посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Окрім цього зазначає, що митниця не дотримала встановленого порядку визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 57 Митного кодексу України. З огляду на наведене, на думку Позивача, оспорюване рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
07.04.2020 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву у справі № 380/2082/20 (арк. справи 34-41), згідно з яким просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Зазначає, що до митного оформлення подано митну декларацію від 21.11.2019 № UA209190/2019/074590 на товар: «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT модель: 5008, рік випуску - 2015, модельний рік - 2015, дата ведення в експлуатацію - 21.01.2016, № кузова: НОМЕР_1 , № двигуна: невизначений, двигун-дизель, об'єм - 1560см3, потужність - 88 kw, колір - синій, кузов - універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5, дверей - 5. Країна виробництва: Франція (FR)», була подана фактура від 18.11.2019 №224/11/2019 на суму 5350 Євро, на підставі якої митну вартість товару було визначено за основним методом у розмірі 5350 Євро. Разом з вказаною митною декларацією подано документи, зазначені в графі 44 митної декларації та картці відмови. Наголошує, що при перевірці поданої митної декларації №UA209190/2019/074590 від 21.11.2019 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. При цьому стверджує, що прихідний касовий ордер, касовий чек, платіжний (або банківський) документ, що підтверджує факт оплати за транспортний засіб чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися.
Крім цього, продовжує Відповідач, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2 використано індикатор ризику, визначений за результатами спрацювання АСАУР, - 7990 євро, значення якого встановлено окремо на рівні нижньої межі діапазону вартості транспортних засобів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту, з вирахуванням із такої вартості сум податків, що підлягають поверненню у країні експорту у зв'язку із вивезенням (експортом) таких транспортних засобів. З огляду на наведене, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, тому не підлягає скасуванню.
09.04.2020 представник Позивача подав відповідь на відзив (арк. справи 65-68), в якій зазначає, що твердження Відповідача про підставність застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) для коригування митної вартості товару не заслуговують уваги, з огляду на те, що спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товару. Вважає, що митницею не доведено наявності ризиків, а також не надано доказів наявності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) транспортних засобів, із вказанням марки, моделі, інших характеризуючих даних і особливостей, а також ціни вже оформлених транспортних засобів. На думку представника Позивача, відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваного рішення та, у відповідності до статті 77 КАС України, Відповідачем не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник Відповідача щодо позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
18.11.2019 ОСОБА_1 придбала у ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія») вул. Площа Вольніца, 13, оф. 10 (Республіка Польща) транспортний засіб марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 за ціною 5350,00 євро. На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано рахунок-фактуру № 224/11/2019 від 18.11.2019 (арк. справи 16-17).
19.11.2019 відповідно до вказаного рахунку-фактури уповноважений представник Позивача - Дідик Д.С. сплатив кошти в сумі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія), що підтверджується банківським документом - «ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ» (арк. справи 16-17 зворот).
19.11.2019 сформовано експортну декларацію (MRN) №19PL402010E1332645 щодо вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 (арк. справи 19).
21.11.2019 декларант або уповноважений представник декларанта ФО-П ОСОБА_2. подала до митного контролю митну декларацію № UA209190/2019/074590 на товар «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT модель: 5008, рік випуску - 2015, модельний рік - 2015, дата ведення в експлуатацію - 21.01.2016, №кузова: НОМЕР_1 , №двигуна: невизначений, двигун-дизель, об'єм - 1560см3, потужність - 88 kw, колір - синій, кузов - універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5, дверей - 5. Країна виробництва: Франція (FR)». Також в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 5350,0000 євро, в графі 23 «курс валюти 26,744647», що в еквіваленті становить 143083,86 грн. за офіційним курсом НБУ (арк. справи 20).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу, декларант або уповноважена ним особа ОСОБА_2 разом з митною декларацією подала наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 224/11/2019 від 18.11.2019; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № 224/11/2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні UA209030/2019/98022 від 19.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.01.2016; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 19.11.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 21.11.2019; інші некласифіковані документи: довіреність НОВ 994195 від 09.11.2019, заява на посвідчення від 21.11.2019, фото від 21.11.2019; копію митної декларації країни відправлення № 19PL402010E1332645 від 19.11.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.008.123153-19 від 20.11.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії НОМЕР_3 від 10.04.2018; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України серії НОМЕР_4 від 26.12.2007; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA209190.2019.074590 від 21.11.2019.
29.11.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу, оформлене рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000556/2 (арк. справи 22), відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 7990,0000 євро. Прийняте рішення посадова особа Відповідача обґрунтувала тим, що «Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7990 Євро. Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органів доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 7990 євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб зазначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.».
На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, Львівською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/01327 (арк. справи 24). В картці відмови зазначено: «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД, (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2019/000556/2. Декларантом порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012р, ст. 54, п. 6, п.п.1. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання нової ВМД зі змінами у зазначених графах ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000556/2». Також повідомлено, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Львівська митниця ДФС або в суді.
На виконання вимог рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000556/2 від 29.11.2019 декларантом або уповноваженим представником декларанта ФО-П ОСОБА_2 подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № UA209190/2019/076829 (арк. справи 25).
Як стверджує Позивач, внаслідок митного оформлення транспортного засобу на підставі вартості, визначеної митним органом шляхом прийняття оскаржуваного рішення, нею сплачені кошти в сумі 78399,89 грн.
При прийнятті рішення суд керується наступними правовими нормами.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частини 4, 5 статті 55 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зокрема, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
При вирішенні спору суд виходить з таких мотивів.
Суд встановив, що 18.11.2019 Позивач придбала у ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія») вул. Площа Вольніца, 13, оф. 10 (Республіка Польща) транспортний засіб марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 за ціною 5350,00 євро. На підтвердження факту купівлі-продажу продавцем видано рахунок-фактуру № 224/11/2019 від 18.11.2019.
Відповідно до вказаного рахунку-фактури уповноважений представник Позивача - Дідик Д.С. 19.11.2019 сплатив кошти в сумі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія).
19.11.2019 сформовано експортну декларацію (MRN) №19PL402010E1332645 щодо вивезення з Європейського Союзу транспортного засобу марки PEUGEOT, модель 5008, № кузова НОМЕР_1 .
21.11.2019 декларант або уповноважений представник декларанта ФО-П ОСОБА_2 подала до митного контролю митну декларацію № UA209190/2019/074590 на товар «Легковий автомобіль, бувший у використанні, призначений для використання на дорогах загального користування, марка: PEUGEOT, модель: 5008, рік випуску - 2015, модельний рік - 2015, дата ведення в експлуатацію - 21.01.2016, № кузова: НОМЕР_1 , № двигуна: невизначений, двигун-дизель, об'єм - 1560см3, потужність - 88 kw, колір - синій, кузов - універсал, колісна формула - 4x2, місць включаючи водія - 5, дверей - 5. Країна виробництва: Франція (FR)». Також в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 5350,0000 євро, в графі 23 «курс валюти 26,744647», що в еквіваленті становить 143083,86 грн. за офіційним курсом НБУ.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу, декларант або уповноважена ним особа ОСОБА_2 разом з митною декларацією подала наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 224/11/2019 від 18.11.2019; декларацію про походження товару (Declaration of origin) № 224/11/2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні UA209030/2019/98022 від 19.11.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.01.2016; платіжний документ, що підтверджує вартість товару б/н від 19.11.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 21.11.2019; інші некласифіковані документи: довіреність НОВ 994195 від 09.11.2019, заяву на посвідчення від 21.11.2019, фото від 21.11.2019; копію митної декларації країни відправлення № 19PL402010E1332645 від 19.11.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.008.123153-19 від 20.11.2019; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії НОМЕР_3 від 10.04.2018; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України серії НОМЕР_4 від 26.12.2007; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA209190.2019.074590 від 21.11.2019.
Однак, 29.11.2019 митниця здійснила коригування митної вартості транспортного засобу, оформлене рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000556/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 7990,0000 євро. Прийняте рішення посадова особа Відповідача обґрунтувала тим, що «Відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.15 №689 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7990 Євро. Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження митної вартості товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органів доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 7990 євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб зазначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.».
На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, Львівською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/01327. В картці відмови зазначено: «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД, (у зв'язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару UA209000/2019/000556/2. Декларантом порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012р, ст. 54, п. 6, п.п.1. Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання нової ВМД зі змінами у зазначених графах ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості UA209000/2019/000556/2». Також повідомлено, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Львівська митниця ДФС або в суді.
Суд зазначає, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Посадова особа Відповідача на підтвердження обґрунтованості сумніву в задекларованій митній вартості автомобіля вказала лише на те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 7990 євро.
Як видно з поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів такі містять усі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного Позивачем транспортного засобу.
Серед вищезазначених документів є, зокрема, рахунок-фактура № 224/11/2019 від 18.11.2019, в якому чітко вказано ціну договору, яка становить 5350,00 євро. Відповідно до цього рахунку-фактури уповноважений представник Позивача - Дідик Д. С . сплатив кошти в сумі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія), що підтверджується банківським документом - «ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ» від 19.11.2019. Переклад наведеного документу з польської мови на українську виконаний в Агенстві перекладів «Лінгва» ФОП ОСОБА_4 , засвідчений його підписом та печаткою, наявний в матеріалах справи.
Відповідач не вказав суду на будь-які застереження щодо належності відповідного перекладу рахунку-фактури № 224/11/2019 від 18.11.2019 та банківського документа - «ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ» від 19.11.2019, виконаного в Агенстві перекладів «Лінгва» ФОП ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури № 224/11/2019 від 18.11.2019 та банківського документа - «ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ» від 19.11.2019, у тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Республіки Польща інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження Позивачу продавцем ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія) транспортного засобу та отримання або не отримання від Позивача коштів в сумі 5350,00 євро або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Таким чином, за умови подання декларантом при митному оформленні транспортного засобу рахунку-фактури № 224/11/2019 від 18.11.2019 відповідно до якого уповноважений представник Позивача - Дідик Д.С. сплатив вартість імпортованого транспортного засобу у розмірі 5350,00 євро на рахунок продавця - польської фірми ТОВ EUROCAR & COMPANY (ТОВ «Єврокар і Компанія), підтвердженням якого є банківський документ - «ПІДТВЕРДЖЕННЯ ОПЛАТИ ГОТІВКОЮ» від 19.11.2019, у митного органу не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення декларантом неповної та/або недостовірної інформації про митну вартість транспортного засобу, у тому числі невірне визначення митної вартості такого транспортного засобу та заявлена митна вартість товару не підтверджена документально.
Суд критично оцінює твердження Відповідача, що прихідний касовий ордер, касовий чек, платіжний (або банківський) документ, що підтверджує факт оплати за транспортний засіб чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися, оскільки банківський документ поданий декларантом до митного оформлення, разом з митною декларацією від 21.11.2019 № UA209190/2019/074590, що підтверджується документально.
Щодо доводів Відповідача на спрацювання форм митного контролю АСАУР, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) не є програмним продуктом, який містить інформацію про митну вартість імпортованих товарів, а спрямована виключно на те, що б застерегти посадових осіб митниці про ті митні формальності, які йому доцільно провести, за необхідності, для дотримання норм законодавства під час здійснення митного контролю.
Стаття 362 МК України дає визначення аналізу ризику як систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Тобто, спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі митниці більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою митною вартістю товару.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.
Водночас, в розглядуваному випадку митним органом не доведено наявності і самих ризиків. Зокрема, Відповідачем не надано доказів наявності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) транспортних засобів, із зазначенням марки, моделі, інших даних і особливостей, а також ціни вже оформлених транспортних засобів.
При цьому, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення, відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що покликання Відповідача на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України №689 від 11.09.2015 є безпідставним, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 по справі №815/6698/17.
Разом з тим, Відповідачем не вказано, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення Відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
При цьому, суд враховує, що імпортований Позивачем автомобіль має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень. Зокрема, як видно з додаткового аркуша до Акта про проведення митного огляду товарів від 19.11.2019 № UA20903/2019/98022, складеного посадовою особою Відповідача під час проведення митного огляду транспортного засобу, у пункті пропуску на кордоні, у графі «Наявні пошкодження, ознаки експлуатації» зазначено: «Пошкоджено лакофарбове покриття по кузову, сколи на капоті, забруднено та пошкоджено салон та сидінь». Така інформація завірена особистим митним забезпеченням інспектора Львівської митниці ДФС, який безпосередньо здійснював митні формальності у відповідності до статті 338 МК України. Відтак вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного Позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.
Отже, достатніх підстав правомірності проведеного Відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування та визначення у встановленому законом порядку технічного стану транспортного засобу не наведено.
Підсумовуючи наведене вище, суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження Позивачем митної вартості, не може ставитись у вину покупцеві транспортного засобу, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, так само як за відсутності у митного органу достовірних доказів про зворотне, не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Поряд з цим, суд зазначає, що Відповідач не довів неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України в оспорюваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Надані Позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд зазначає, що Відповідачем не надано жодних доказів недостовірності заявленої Позивачем вартості транспортного засобу, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано Відповідачем.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2, підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Під час звернення до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією N ПН1973 від 03.03.2020 (арк. справи 26). Відтак на користь Позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір з бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці ДФС від 29.11.2019 № UA209000/2019/000556/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ: 43348711) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) судовий збір, у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01.06.2020.
Суддя Мричко Н.І.